ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 р.            Справа № 902/1361/15

Господарський суд Вінницької області в складі колегії суддів: головуючий суддя Грабик В.В., судді Кожухар М.С., Яремчук Ю.О.,

при секретарі судового засідання Жиляк С.І.,

за участю представників сторін:

від ТОВ - підприємство "АВІС": ОСОБА_1 - за довіреністю;

від ПСП "Кристал": ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС" (в подальшому - ТОВ-підприємство "АВІС")

до: приватного сільськогосподарського підприємства "КРИСТАЛ" (в подальшому - ПСП "КРИСТАЛ")

про стягнення коштів, зобов'язання поставити соняшник,

та за зустрічним позовом ПСП "КРИСТАЛ"

до: товариства з обмеженою відповідальністю- підприємства "АВІС"

про стягнення 442 094,00грн.,-

ВСТАНОВИВ :

ТОВ-підприємство "АВІС" 30.09.2015р. звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ПСП “КРИСТАЛ” з вимогами про стягнення 328 754,67грн., а остаточно, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 26.10.2015р. (т.1 а.с.101-105), від 12.01.2016р. (т.2 а.с.38-44), від 25.02.2016р. (т.2 а.с.106-123), про стягнення 369 074,37грн., з яких 168 820,00грн. основний борг, пеня в сумі 106 014,31 грн. за період з 21.10.2014р. по 25.02.2016р., 3% річних в сумі 6840,67 грн. за період з 21.10.2014р. по 25.02.2016р., інфляційних втрат в сумі 87 399,39 грн. за період з 01.11.2014р. по 31.01.2016р. та присудження до виконання ПСП “КРИСТАЛ” обов"язку в натурі - поставити ТОВ –підприємство “АВІС” до 31 грудня 2016 року соняшник у кількості 190 тонн 294 кг на умовах договору №ДА-48 від 21.02.2014р. за ринковою вартістю насіння соняшника 7 566,6 грн. з урахуванням ПДВ , що встановлена висновком Вінницької ТПП №В-21 від 16.02.2015р. на загальну суму 1 439 878,58грн..

З урахуванням змісту роз”ясень Вищого господарського суду України , викладених уп.3.10 - п.3.12. постанови пленуму №18 від 26.12.2011р. суд розцінив подані позивачем заяви про збільшення позовних вимог наступним чином:

заяву від 26.10.2015р. (т.1 а.с.101-105), як заяву про зміну предмету позову, оскільки сума запропонована до стягнення в позовній заяві 328 754,67грн. не збільшувалися, а позовні вимоги були доповнені новою вимогою про зобов”язання відповідача до виконання обов”язку в натурі, та прийняв її до розгляду з огляду на те, що вона була подана до початку розгляду справи по суті;

заяву від 12.01.2016р. (т.2 а.с.38-44), як збільшення позовних вимог до суми 357 237,92грн.;

пункти п.2.1, п.2.2 прохальної частини заяви від 25.02.2016р. (т.2 а.с.106-123), як заяву про збільшення позовних вимог до суми 369 074,37грн. та редагування змісту вимоги про зобов”язання до виконання обов”язку в натурі, а в частині вимог про стягнення коригування вартості посівного матеріалу в розмірі 308 280 грн. (п.2.3) , стягнення штрафу в розмірі 287 975,71грн. (п.2.4.) – як заяву про зміну предмету позову, яка подана після початку розгляду справи по суті (т.2 а.с.66-67) та залишив заяву в цій частині без розгляду.

Позов обґрунтований наступним. 21.02.2014р. між ПСП “КРИСТАЛ” та ТОВ-підприємство "АВІС" був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №ДА-48. На виконання умов договору ТОВ-підприємство "АВІС" передало у власність ПСП “КРИСТАЛ” посівний матеріал насіння соняшнику високоолеїнового на суму 168 820,00грн., що стверджується видатковою накладною №АУ000022862 від 14 квітня 2014р.. ПСП “КРИСТАЛ” за отриманий товар не розрахувалось. Отже, сума боргу становить 168 820,00грн.. Неналежне виконання умов договору стало підставою для нарахування та стягнення з ПСП “КРИСТАЛ”, крім основного боргу, пені в сумі 106 014,31 грн. за період з 21.10.2014р. по 25.02.2016р., 3% річних в сумі 6840,67 грн. за період з 21.10.2014р. по 25.02.2016р., інфляційних втрат в сумі 87 399,39 грн. за період з 01.11.2014р. по 31.01.2016р.. Придбаний посівний матеріал відповідач зобов”язувався висади та площі 200 га . Зібраний урожай, з розрахунку 25 центнерів з одного гектару , в загальній кількості 500т відповідач зобов”язувався поставити ТОВ “АВІС” в такі строки: до 31 грудня 2014р. - 250т, а до 31.05.2015р. ще 250т. Натомість відповідач поставив позивачу соняшник лише у кількості 59, 706 т в період з 02.10.2014р. по 04.11.2014р.. Таким чином відповідач має виконати обов”язок в натурі та додатково поставити ТОВ “АВІС” соняшник, який мав бути поставлений до 31.12.2014р., у кількості 190 тонн 294 грн. на умовах договору №ДА-48 від 21.02.2014р. за ринковою вартістю насіння соняшника 7 566,6 грн. з урахуванням ПДВ , що встановлена висновком Вінницької ТПП №В-21 від 16.02.2015р. на загальну суму 1 439 878,58грн..

13.10.2015р. від ПСП “КРИСТАЛ” надійшов зустрічний позов з наступним обґрунтуванням. 21.02.2014р. між ПСП “КРИСТАЛ” та ТОВ-підприємство "АВІС" був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №ДА-48. На виконання умов договору ПСП “Кристал” в період з жовтня по листопад 2014р. поставило ТОВ-підприємство "АВІС" соняшник відповідно до накладних на загальну суму 311 039,50грн.. ТОВ-підприємство "АВІС"” сплатило ПСП “КРИСТАЛ” лише частково у сумі 70 654,50грн.. З урахуванням наведеного сума боргу становить 240 385,00грн.. Неналежне виконання умов договору стало підставою для нарахування та стягнення з ТОВ “АВІС”, крім основного боргу , пені в сумі 97 510,00грн., 3% річних в сумі 6362,00грн., інфляційних втрат в сумі 97 837,00грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення з зустрічним позовом до суду (т.1 а.с.29-33).

Ухвалою суду від 15.10.2015р. зустрічний позов прийнято до спільного розвитку з первісним.

В ході розгляду справи представники сторін надавали письмові пояснення (т.1 а.с.124-126, т.1 а.с.165, т.1 а.с.96-100, т.2 а.с.10-16, т.2 а.с.93-98) , в яких окрім іншого, йдеться про те, що кожна з сторін не виконала в повному обсязі договірні зобов”язання керуючись нормами ст.538 ЦК України та умовами договору №ДА-48 від 21.02.2014р. .

Ухвалою суду від 15.12.2015р. справу №902/1361/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Грабика В.В., суддів Кожухар М.С., Яремчука Ю.О..

В судовому засіданні 09.02.2016р. розпочато розгляд справи по суті. Вказані обставини зафіксовані в протоколі судового засідання.

В судовому засіданні 29.02.2016р. представник ТОВ-підприємство “АВІС” підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові, з врахуванням заяв про збільшення позовних вимог, проти зустрічного позову заперечила з підстав та за обставин, вказаних у письмових поясненнях та відзиві на зустрічний позов.

Представник ПСП “КРИСТАЛ” зустрічний позов підтримав в повному обсязі з підстав та за обставин вказаних в позові. Первісний позов визнав в частині основного боргу в сумі 168 820,00грн. та інших нарахувань, за умови, якщо вірно виконаний математичний їх розрахунок, проти періоду нарахування заперечень не має, письмової заяви про визнання частини позовних вимог суду не надав. Проти задоволення вимоги про зобов”язання до виконання обов”язку в натурі заперечив в зв”язку з відсутністю у господарства соняшника. Крім того, зазначив, що довідку про меншу урожайність соняшника, на виконання п.3.2.4. договору не надав, оскільки такої організації як сільськогосподарська інспекція у Вінницькій області не існує.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

21.02.2014р. між ТОВ-підприємство “АВІС” (сторона 1) та ПСП “КРИСТАЛ” (сторона 2) було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №ДА-48. Договором передбачено наступне: сторона 1 зобов’язується передати у власність стороні 2 посівний матеріал високоолеїнового соняшника (надалі іменується “посівний матеріал ”) та здійснити розрахунок за поставлений стороною 2 соняшник, вирощений із посівного матеріалу (п.1.1.1.); сторона 2 зобов’язується прийняти посівний матеріал й використати його за призначенням, встановленим даним договором, здійснити за нього розрахунок та поставити стороні 1 соняшник, вирощений із посівного матеріалу (надалі іменується соняшник) (п.1.1.2.); сторона 1 зобов’язується прийняти соняшник, вирощений стороною 2 із посівного матеріалу та оплатити його вартість протягом десяти банківських днів від дня фактичного отримання соняшника від сторони 2 із одночасним підписанням накладних, актів приймання-передачі та інших документів, передбачених даним договором (п.1.1.3.); сторони домовилися, що посівний матеріал та соняшник разом у цьому договорі іменуються “предмет договору” (п.1.2.); найменування, кількість предмету договору, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру та загальна сума предмету договору визначаються у специфікаціях, рахунках, видаткових накладних, та/або інших товарно-супровідних документах, які є невід’ємною частиною даного договору (п.1.3.); право власності на предмет договору у протилежної сторони виникає в момент фактичного передання предмету договору з одночасним підписанням відповідних накладних за місцем поставки предмету договору (п.1.6.); сторона 1 зобов’язується : передати у власність стороні посівний матеріал із високоврожайного соняшника у кількості 100 (сто) посівних одиниць загальною вартістю 168820 (сто шістдесят вісім вісімсот двадцять) грн. на день укладення даного договору з метою його посіву на земельній ділянці розміром 200 (двісті) га (п.2.1.1.); придбати у сторони 2 весь врожай соняшника, вирощеного стороною 2 із посівного матеріалу та зібраний на земельній ділянці розміром 200 (двісті) га (п.2.1.3.); поставити посівний матеріал стороні 2 власними транспортними засобами та за власний рахунок до 10 квітня 2014 року. Вартість транспортування входить у вартість посівного матеріалу та зазначається у видаткових накладних і рахунках (п.2.1.4.); оплатити вартість соняшника, вирощеного стороною 2 із посівного матеріалу, яка складається із ринкової ціни товарного соняшника станом на день його поставки (купівлі-продажу) у регіоні місцезнаходження сторони 1 по заліковій вазі згідно квитанцій, оформлених лабораторією сторони 1 у строки, передбачені пп. 1.1.3 п.1.1 договору (п.2.1.6.); сторона 2 зобов”язується: своєчасно та в повному обсязі прийняти від сторони 1 посівний матеріал (п.2.2.1.); своєчасно й належним чином засіяти земельну ділянку розміром 200 (двісті) га посівним матеріалом (п.2.2.2.); своєчасно, у повному обсязі та з найменшими втратами виростити, зібрати врожай соняшника та зберігати його у належних умовах до дня передачі виключно стороні 1 із усіма, передбаченими законодавством, супровідними документами (п.2.2.3.); оплатити стороні 1 вартість посівного матеріалу не пізніше 20 жовтня 2014р. (п.2.2.4.); продати/поставити соняшник, вирощений із посівного матеріалу, виключно стороні 1 на умовах, передбачених пунктом 2.1.6. договору у такому порядку: 50 (п’ятдесят) % від загального обсягу врожаю соняшника до 31 грудня 2014 року; 50 (п’ятдесят) % від загального обсягу врожаю соняшника до 31 травня 2015 року (п.2.2.5.); поставити соняшник, вирощений стороною 2 із посівного матеріалу та зібраний на земельній ділянці, відведеної для такої мети розміром 200 (двісті) га у загальній кількості із розрахунку двадцять п’ять центнерів з одного гектару власними транспортними засобами та за власний рахунок на адресу розташування виробничих потужностей сторони 1 (п.2.2.6.); сторона 2 має право вимагати від сторони 1, окрім іншого, поставити стороні 1 соняшник у меншій кількості, ніж це передбачено підпунктом 2.2.6. договору, у разі, якщо реальна урожайність соняшника вирощеного стороною 2, буде меншою, ніж двадцять п’ять центнерів з одного гектару із обов’язковим підтвердженням такого факту відповідною довідкою сільськогосподарської інспекції у Вінницькій області (п.3.2.4); ціна за одну посівну одиницю посівного матеріалу на день підписання договору складає 1688,20 (одна тисяча 688 грн. 20 коп.) грн. (п.5.5.); соняшник вважається переданим стороною 2 та прийнятим стороною 1: за кількістю: по заліковій вазі згідно квитанцій, оформлених лабораторією сторони 1; за якістю: за показниками, передбаченими п.4.1. договору (п.6.2.);факт приймання-передачі предмету договору підтверджується оформленими належним чином видатковими накладними (п.6.5.); при порушенні виконання зобов’язань, передбачених підпунктами 2.2.4 пункту 2.2. договору, сторона 2 сплачує на користь сторони 1 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних або несвоєчасно виконаних зобов’язань за кожен день прострочення за весь період прострочення платежу. Обмеження, передбачені п.6 ст. 232 Господарського кодексу України у даному випадку не застосовуються (п.7.4.); при порушенні стороною 1 виконання зобов’язань, передбачених підпунктом 1.1.3 пункту 1.1 договору, сторона 1 сплачує на користь сторони 2 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню у розміні подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних або несвоєчасно виконаних зобов’язань за кожен день прострочення (п.7.7.); сплата стороною та (або) відшкодування збитків, завданих порушенням договору, не звільняє її від обов’язку виконати цей договір в натурі, якщо інше прямо не передбачено чинним законодавством України (п.7.9.); цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п.10.1.); строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п.10.1. цього договору, та закінчується 31 грудня 2015р. (п.10.2.) (т.1 а.с. 11-15).

На виконання умов договору №ДА-48 від 21.02.2014р. ТОВ-підприємство “АВІС” поставило, а ПСП “КРИСТАЛ” через представника, який діяв за довіреністю №13 від 23.03.2014р., отримав 100 посівних одиниць товару на суму 168 820,00грн., що стверджується видатковою накладною №AV000022862 від 14.04.2014р.. Накладна підписана представниками сторін та скріплена їх печатками (т.1 а.с.16-17).

На виконання умов договору №ДА-48 від 21.02.2014р. ПСП “КРИСТАЛ” поставило ТОВ - підприємство “АВІС” товар (соняшник) в кількості 59,706тонн на суму 311 039,50грн., що стверджується видатковими накладними: №РН-0000100 від 02.10.2014р. - 30,2030т. на суму 157 055,60грн., по ціні 4333,33 грн. без ПДВ за 1т.; №РН-0000102 від 03.10.2014р. - 23,8200 т. на суму 123 864,00грн., по ціні 4333,33 грн. без ПДВ за 1т.; №РН-0000146 від 04.11.2014р. - 5,6830 т. на суму 30 119,90грн., по ціні 4 416,67 грн. за 1т. (т.1 а.с.45-47).

ТОВ-підприємство “АВІС” за отриманий товар (соняшник) розрахувалось частково в сумі 70 654,50грн., що стверджується банківськими виписками по рахунку: від 28.10.2014р. на суму 40 534,60грн., від 05.11.2014р. на суму 30 119,90грн. (т.1 а.с.48-49, т.1 а.с.112-115).

З метою досудового врегулювання спору ТОВ-підприємство “АВІС” рекомендованим листом направило ПСП “КРИСТАЛ” вимогу №116 від 13.02.2015р. з вимогою допоставити стороні 1 соняшник у кількості 440,294т до 15 лютого 2015 року. Сплатити на користь сторони 1: протягом трьох банківських днів від дати отримання даної вимоги заборгованість у розмірі 236 715,00грн., протягом семи банківських днів від дати отримання даної вимоги сплатити пеню у розмірі 14 930,15грн., протягом семи банківських днів від дати отримання даної вимоги штраф у розмірі двадцяти % від ринкової вартості не переданого стороні 1 соняшника, а саме – 646 087,42грн., протягом семи банківських днів від дня отримання даної вимоги штраф у розмірі 20% вартості посівного матеріалу за його безпідставне використання, а саме – 47 343,00грн., повернути на адресу сторони 1 належним чином оформлений один примірник коригування видаткової накладної №АУ000000078 від 11.02.2015р. на суму 236 715,00грн.. Дана вимога отримана ПСП “КРИСТАЛ” 18.02.2015р., що стверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.18-21).

Згідно експертного висновку №В-21 від 16 лютого 2015р. Вінницької торгово-промислової палати, зробленого за замовленням ТОВ-підприємсто “АВІС” встановлено, що середня ринково-оптова вартість з врахуванням ПДВ (інформаційна) станом на грудень місяць 2014 року становить: насіння соняшнику – 7566,6грн. за 1 тонну (т.1 а.с.116).

Згідно довідки ПСП “Кристал” №129 від 14.12.2015р. станом на поточну дату на складах підприємства відсутній високоолеїновий соняшник урожаю 2014р., вирощений із насіння , придбаного у ТОВ “АВІС” (т.1 а.с.176).

Згідно довідок відділу Держгеокадастру у Тростянецькому р-ні Вінницької області від 07.12.2015р. в користуванні ПСП “Кристал” за даними форми 6 - ЗЕМ станом на 01.01.2014р. перебуває: 195,72га ріллі (оренда паїв с.Савинці); 17,34 га ріллі (запас - 6,38га, резерв – 10,96га, с.Ілляшівка); 116,56 га ріллі (оренда паїв , с.Буди) (т.1 а.с.183-186).

Згідно даних форми №4-сг “Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2014р.” відділу статистики у Тульчинському районі у ПСП “Кристал” рахувалося 236 га під сівбу соняшника на зерно (т.2 а.с.60-62).

Згідно форми №29-сг “Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду” станом на 01.12.2014р. ПСП “КРИСТАЛ” з 236 га засіяних під соняшник на зерно соняшником , одержано 10 384,00 ц. у початково-оприбутковій вазі, а у вазі після доробки -10 228,00ц., що становить 1022,8 т. (т.2 а.с.56-59), що також підтверджується змістом місячних форм №37сг за період з 01.04.2014р. по 03.11.2014р. (т.2 а.с.82-91).

Згідно листа відділу Держгеокадастру у Тульчинському району Вінницької області №28-0.3-4166/2-15 від 05.01.2016р. згідно правовстановлюючих документів станом на 21.02.2014р. за ПСП “КИСТАЛ” код ЄДРЮОФОП 32148485 на території Кирнасівської селищної за межами смт. Кирнасівка рахуються у користуванні земельні ділянки сільськогосподарських угідь – рілля загальною площею 438, 8405га. (т.2 а.с.49).

Згідно наданого ТОВ-підприємство “АВІС” письмового розрахунку з ПСП “КРИСТАЛ” слід стягнути основний борг в сумі 168 820,00грн., пеню в сумі 106 014,31грн. за період з 21.10.2014р. по 25.02.2016р., 3% річних в сумі 6 840,67грн. за період з 21.10.2014р. по 25.02.2016р., інфляційні втрати в сумі 87 399,39грн. за період з листопада 2014р. по січень 2016р. (включно) (т.2 а.с.108-109).

Згідно наданого ПСП “КРИСТАЛ” письмового розрахунку з ТОВ – підприємство “АВІС” слід стягнути основний борг в сумі 240 385,00грн., пеню в сумі 97 510,00грн. за період з 18.11.2014р. по 06.10.2015р., 3% річних в сумі 6 362,00 грн. за період з 18.11.2014р. по 06.10.2015р., інфляційні втрати в сумі 97 837,00грн. за період з листопада 2014р. по червень 2015р. (включно) (а.с.65-66).

          ЦК України передбачено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530ч.1);1. Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. 2. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. 3. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. 4. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ст.538); боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ч.2); за договором купівлі-продажу одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655ч.1); 1. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. 2. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.3. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб (ст.712); покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст. 692); 1. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. 2. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. 3. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. 4. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. 5. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. 6. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар (ст.694).

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази надані сторонами, суд дійшов до переконання в тому, що позов ТОВ-підприємство “АВІС” підлягає частковому задоволенню , а зустрічний позов - задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.02.2014р. між ПСП “КРИСТАЛ” та ТОВ-підприємство "АВІС" був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №ДА-48. На виконання п.1.1.1 умов договору ТОВ-підприємство "АВІС" передало ПСП “КРИСТАЛ” посівний матеріал соняшника на суму 168 820,00грн., що стверджується видатковою накладною №АУ000022862 від 14 квітня 2014р.. ПСП “КРИСТАЛ” за отриманий посівний матеріал не розрахувалось, що в судовому засіданні підтверджено представником відповідача. З урахуванням наведеного сума основного боргу становить 168 820,00грн..

Оскільки відповідач не провів розрахунок за отриманий посівний матеріал, у строк, передбачений п.2.2.4. договору, то він відповідно до вимог ст. 612 ЦК України є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому наявні підстави для задоволення на підставі ст.231,ст.232 ГК України, ст.625 ч.2 ЦК України, п.7.4 договору вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних в сумі 6 840,67грн. за період з 21.10.2014р. по 25.02.2016р. та інфляційних втрат в сумі 87 399,39грн. за період з листопада 2014р. по січень 2016р..

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 106 014,31грн. за період з 21.10.2014р. по 25.02.2016р. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ТОВ-підприємство “АВІС” було невірно визначено кількість прострочених днів за період з 21.10.2014р. по 25.02.2016р., а саме зазначено 494 дні, тоді як вірно 493 дні.

Згідно проведеного судом підрахунку (правильність розрахунку перевірена судом з використанням калькулятора штрафів системи ОСОБА_3) розмір пені за період з 21.10.2014р. по 25.02.2016р. становить 105 795,25грн..

З урахуванням наведеного, в задоволенні позову частині стягнення пені в сумі 219,06грн. (106 014,31-105 795,25 =219,06) слід відмовити.

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що при укладенні договору сторони відповідно до вимог ст.259 ЦК та 232 ГК змінили для ПСП “Кристал” перед ТОВ “АВІС” строк нарахування штрафних санкцій та строк позовної давності по їх стягненню, що зафіксували в п.7.4 договору від 21.02.2014р..

Що стосується вимоги про зобов’язання поставити соняшник, то вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ПСП "Кристал" на виконання умов Договору № ДА-48 від 21.02.2014 р. поставив (продав) позивачу ТОВ "АВІС" з жовтня по листопад 2014р. соняшник в кількості 59, 706 т. на загальну суму 311 039,50грн., що стверджується видатковими накладними №РН-0000100 від 02.10.2014р., №РН-0000102 від 03.10.2014р., №РН-0000146 від 04.11.2014р., в той час як відповідно до п.2.2.6 Договору позивач повинен був поставити відповідачу вирощений з поставленого посівного матеріалу соняшник в кількості 500 тон (200 га*25 ц=5000), з яких 250 тон (50 %) до 31.12.2014 р. та 250 тон (50 %) до 31.05.2015 р..

З урахуванням наведеного, ПСП “КРИСТАЛ” станом на 31.12.2014р. недопоставив ТОВ-підприємство “АВІС” соняшник в кількості 190,294 т. ( 250 - 59, 706 = 190, 294).

Заперечення відповідача в цій частині позову суд до уваги не приймає, з огляду на наступне.

За умовами договору №ДА-48 від 21.02.2014р. та з урахуванням наявних у справі документів ПСП “КРИСТАЛ” 14.04.2014р. отримало 100 одиниць посівного матеріалу – високоолеїнового соняшнику, який зобов”язувалося висадити на площі в 200 га та гарантувало врожайність в кількості 25 ц. з гектару. Згідно статистичних документів ПСП “Кристал” засіяло в 2014р. 236 га ріллі соняшником та зібрало врожай в кількості, після доробки, 10 228,00ц., що становить 1022,8т.. На виконання умов договору ПСП “Кристал” зобов”язувалося поставити виключно ТОВ “АВІС” 500 т. соняшнику отриманого з насіння , придбаного в останнього, в строк до 31.12.2014р. - 250 т. , а до 31.05.2015р. ще 250т. по ринковій ціні товарного соняшника станом на день його поставки (купівлі-продажу). Разом з тим за договором ПСП “Кристал” наділялося правом поставити соняшник у меншій кількості за умови урожайності меншої за 25 ц. з гектару, але при умові обов”язкового документального підтвердження цього факту. Будь-яких доказів в обґрунтування меншої врожайності, ніж передбачена договором, відповідач суду не надав. Також відповідач не надав суду доказів на підтвердження звернення до ТОВ “АВІС” із заявами, пропозиціями щодо внесення змін до договору в частині розміру посівної площі. Відповідно до експертного висновку ТПП №В-21 від 16.02.2015р. середня ринково-оптова ціна насіння соняшника станом на грудень 2014р. – період поставки першої частини урожаю, становить 7 566,6 грн. за 1т. з урахуванням ПДВ. Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б вартість насіння соняшника на грудень 2014р., вказану у висновку ТПП. Таким чином відповідачем не поставлено ТОВ “АВІС” в строк до 31.12.2014р. 190,294 т. високоолеїнового соняшнику , вартість якого з урахуванням ціни станом на грудень 2014р. становить 1 439 878,58грн. ( 190,294 * 7 566,6 = 1 439 878,58грн.). При цьому, на переконання суду не має суттєвого значення та обставина, що в експертному висновку вказана середня вартість соняшнику звичайного, а не високо олеїнового, оскільки це не суперечить інтересам позивача – ТОВ «АВІС», що вбачається із змісту позовних вимог. Вказана у висновку вартість соняшника не була спростована відповідачем у встановленому законом порядку. За наведених обставин, з урахуванням умов договору та ст.16ч.2 ЦК, вимога про зобов”язання відповідача виконати обов”язок в натурі підлягає задоволенню.

Що стосується зустрічного позову ПСП “КРИСТАЛ”, то він підлягає задоволенню з наступних підстав.

На виконання умов договору №ДА-48 від 21.02.2014р. ПСП “КРИСТАЛ” в період з жовтня по листопад 2014р. поставило ТОВ-підприємство "АВІС" соняшник на загальну суму 311 039,50грн., що підтверджується видатковими накладними. ТОВ-підприємство "АВІС"” сплатило ПСП “КРИСТАЛ” лише 70 654,50грн.. З урахуванням наведеного сума боргу становить 240 385,00грн. (311 039,50 - 70 654,50 = 240 385).

Оскільки ТОВ-підприємство “АВІС” не провело розрахунок за отриманий соняшник у строк, передбачений п.1.1.3. договору, то воно відповідно до вимог ст. 612 ЦК України є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому наявні підстави для задоволення на підставі ст.625 ч.2 ЦК України, п.7.7. договору від 21.02.2014р. вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 6362,00грн. за період з 18.11.2014р. по 06.10.2015р., інфляційних втрат в сумі 97 837,00грн. за період з листопада 2014р. по червень 2015р..

Вимога ПСП “Кристал” про стягнення з ТОВ “АВІС” пені в сумі 97 510,00 грн. за період з 18.11.2014р. по 06.10.2015р. також підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом частин четвертої і шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Частиною шостою статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

          У пункті 7.7. договору від 21.02.2014р. сторони встановили відповідальність ТОВ “АВІС” у разі прострочення оплати за отриманий від ПСП “Кристал” товар у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних або несвоєчасно виконаних зобов”язань за кожен день прострочення.

          Отже, умовами договору сторони передбачили строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, який відповідає вимогам частини шостої статті 232 ГК України . До такого висновку суд прийшов з урахуванням правової позиції, висловленої Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України у постанові від 15.04.2015р. за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 13.11.2014р. у справі №910/63/14 за позовом ВАТ “Запоріжжяобленерго” до ПП “Стерк” про стягнення коштів.

Правильність розрахунків, наданих ПСП “Кристал” перевірена судом з використанням калькулятора штрафів системи ОСОБА_3 (за розрахунком суду розмір пені становить 104784,76грн., 3% річних – 6 379,25грн., розмір інфляційних нарахувань – 108 001,13 ).

Суд відхиляючи твердження представників сторін щодо правомірності невиконання умов договору на підставі положень ст.538 ЦК України та приймаючи до уваги правову позицію Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, викладену у постанові від 19.08.2014р. за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 12.02.2014р. у справі №910/14263/13, виходив з наступного.

Укладений між сторонами договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції по своїй правовій суті містить елементи договорів купівлі-продажу та поставки, до яких на відповідно положень ст.712ч.2 ЦК застосовуються загальні положення про ці договори.

Договір фактично по своїй структурі складається з двох пар окремих зустрічних зобов”язань сторін. Так за договором ТОВ “АВІС” зобов”язується поставити ПСП “Кристал” посівний матеріал в строк до 10.04.2014р., а останнє сплатити за нього грошові кошти не пізніше 20.04.2014р. (ст.538ч.1). У зв”язку з передачею посівного матеріалу ТОВ “АВІС” ПСП “Кристал” у останнього виник обов”язок по виконанню зустрічного зобов”язання по оплаті поставленого товару (ст.538ч.4, п.2.2.4. договору). Відповідно по факту поставки ПСП “Кристал” частини вирощеного соняшнику ТОВ “АВІС” у останнього виникло зустрічне зобов”язання по оплаті в 10-ти денний строк вартості товару, отриманого за кожною видатковою накладною (п.1.1.3,п.2.1.6 договору ). Отже , у кожної сторони договору виникли зобов”язання по виконанню зустрічних зобов”язань, передбачених договором.

Разом з тим, сторони безпідставно обґрунтовують неналежне виконання умов договору від 21.02.2014р. посиланням на за різні за своїм змістом та суттю зустрічні зобов”язання, що є неприпустимим в силу положень ст.538 ЦК та умов договору від 21.02.2014р., та судом до уваги не приймається.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладають на ПСП "КРИСТАЛ" пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 27 131,00грн., та на ТОВ-підприємство "АВІС" в повному обсязі в сумі 6631,41грн..

          Враховуючи наведене, керуючись ст. 4-2 - 4-5, 33-34, 43, 49, 69, 82-85, 115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства “АВІС” задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства “КРИСТАЛ” (вул. Сонячна,1, с. Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24247, код ЄДРЮОФОП 32148485) на користь товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство “АВІС” (вул. Пирогова, буд. 150, м. Вінниця, 21037, код ЄДРЮОФОП 13304871) основний борг в сумі 168 820,00грн., пеню в сумі 105 795,25грн., 3% річних в сумі 6 840,67грн., інфляційні втрати в сумі 87 399,39грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 27 131,00грн..

3. Присудити до виконання приватному сільськогосподарському підприємству “КРИСТАЛ”(вул. Сонячна,1, с. Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24247, код ЄДРЮОФОП 32148485) обов"язку в натурі - поставити ТОВ –підприємство “АВІС” (вул. Пирогова, буд. 150, м. Вінниця, 21037, код ЄДРЮОФОП 13304871) до 31 грудня 2016 року соняшник у кількості 190 тонн 294 кг на умовах договору №ДА-48 від 21.02.2014р. за ринковою вартістю насіння соняшника 7 566,6 грн. з урахуванням ПДВ , що встановлена висновком Вінницької ТПП №В-21 від 16.02.2015р. на загальну суму 1 439 878,58грн..

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 219,06грн..

5. Зустрічний позов приватного сільськогосподарського підприємства “КРИСТАЛ” задовольнити в повному обсязі.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю- підприємство “АВІС” (вул. Пирогова, буд. 150, м. Вінниця, 21037, код ЄДРЮОФОП 13304871) на користь приватного сільськогосподарського підприємства “КРИСТАЛ” (вул. Сонячна,1, с. Ілляшівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24247, код ЄДРЮОФОП 32148485) основний борг в сумі 240 385,00грн, пеню в сумі 97 510,00грн., 3% річних в сумі 6 362,00грн., інфляційні втрати в сумі 97 837,00грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 6631,41грн..

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09 березня 2016 р.

Головуючий суддя Грабик В.В.

судді: Кожухар М.С.

ОСОБА_4

віддрук. прим.: 1 - до справи.