КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-22303/08 Головуючий у І інстанції - Бондаренко О.В.
Суддя-доповідач Данилова М.В.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М.В.,
суддів: Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М.,
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (УПСЗН) про стягнення виплат.
Зазначала, що є особою потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом другої групи, а тому, за правилами статті 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-ХІІ), має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, проте у 2006 році отримала таку допомогу в значно меншому розмірі.
Посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень зазначеного Закону просила стягнути з УПСЗН недоплачену суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 1755 грн.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просила скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2007 року та задовольнити позовні вимоги.
Посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень Закону№ 796-ХІІ просить оскаржуване рішення скасувати, задовольнити позовні вимоги. Зазначала, що строк звернення до адміністративного суду не порушила, оскільки дізналась про порушене право на вказану виплату лише з довідки про вивчення та узагальнення судової практики перегляду Вищим адміністративним судом України в касаційному порядку судових рішень у справах про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 30 жовтня 2006 року, яку було розміщено на сайті Вищого адміністративного суду України 20 лютого 2007 року.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2007 року - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції, встановлено і ніким не заперечується, що ОСОБА_1 є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом другої групи захворювання, яке пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
При відмові у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», інвалідам другої групи, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат
Судом апеляційної інстанції встановлено, що базовим законом, яким запроваджено пільги та компенсації особам, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У період, за який заявлено вимоги про стягнення допомоги, розміри мінімальної заробітної плати встановлювалися на підставі постанов Кабінету Міністрів України № 836, № 562.
Статтею 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на таке.
Відповідно до статті 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
За наявністю декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведеного, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. І, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини першої статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається із заперечень на позовну заяву відповідач наполягав на пропущенні строку звернення позивачем. Колегія суддів вирішила, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог у зобов'язанні відповідача провести перерахунок доплати за 2006 рік, суд першої інстанції дійшов вірного висновку.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 залишається без задоволення, а постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2007 року - без змін.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2007 року - залишити без змін.
Повний текст ухвали виготовлено 06 липня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-22303/08 Головуючий у І інстанції - Бондаренко О.В.
Суддя-доповідач Данилова М.В.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
30 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М.В.,
суддів: Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М.,
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення,-
в с т а н о в и л а:
У зв'язку зі складністю справи, відповідно до вимог cтаттей 158, 160 КАС України суд оголошує вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись статтями 196, 198, 201, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2007 року - залишити без змін.
Повний текст ухвали буде виготовлено 06 липня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: