ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"07" березня 2007 р. | Справа № 5/20-07-292 |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Котовського РЕМ, Одеська область, м. Котовськ.
До відповідачів: 1. Військової частини А-1620, м. Одеса.
2. Квартирно –експлуатаційного відділу м. Одеси, м. Одеса.
про стягнення 8 734, 58 грн.
Суддя Могил С. К.
Представники:
від позивача: Мазур В. Л., на підставі довіреності.
від відповідача: Гайдай О. В., на підставі довіреності.
від третьої особи: Гризан О. П., на підставі довіреності
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “ЕК Одесаобленерго” в особі Котовського РЕМ звернулось господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Військової частини А-1620 та Квартирно –експлуатаційного відділу м. Одеси заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 8 734, 58 грн.
Військовою частиною до суду було подано відзив на позовну заяву від 20.02.2007 року № 277 в якому відповідач позовні вимоги позивача не визнав та просив суд у задоволенні позову відмовити на підставі того, що він не є платником за договором про постачання електроенергії, оскільки відповідно до додаткової угоди до договору про постачання електроенергії платником є Котовська КЕЧ району, про чітко визначено у трьохсторонній угоді.
Представником КЕВ м. Одеси у судовому засіданні були висловлені усні заперечення щодо позовних вимог відповідно до яких позовні вимоги позивача не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, оскільки КЕВ м. Одеси не є платником санкцій за перевищення ліміту споживання електроенергії, а сплачує лише за фактично спожиту електроенергію.
В процесі розгляду справи представниками сторін до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом було розглянуті та долучені до матеріалів справи в якості документальних доказів.
Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:
Між ВАТ “ЕК Одесаобленерго” в особі Котовського РЕМ та Військовою частиною А1620 (А-1875) 11.10.2004 року разом з додатками був укладений договір від 11.10.2004 року № 0223 про постачання електричної енергії.
Умовами укладеного договору, позивача було зобов’язано відпускати відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими даним договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідача сплачувати за фактично використану електричну енергію у строки які передбачено договором.
У відповідності з пунктом 9.4 укладеного договору, договір набрав чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У матеріалах справи відсутні будь які заяви або листи однієї з сторін по договору про відмову від договору або припинення його дії, таким чином станом на дату подання позову договір є дійсним і обов’язковим для виконання сторонами.
В наступному між позивачем та Військовою частиною А1620 14.10.2005 року була укладена додаткова угода до договору №0223, відповідно до якої сторони за договором внесли зміни в окремі умови договору. Крім того, 11 жовтня 2004 року між позивачем та відповідачами також була укладена додаткова угода до договору №0223 відповідно до якої платником за спожиту електроенергію ВЧ А-1620 (А-1875) є КЕВ м. Одеси.
Також, як видно з матеріалів справи, між ВАТ ЕК „Одесаобленерго” та КЕВ м. Одеси 20.01.2006 року був укладений договір №2 про централізоване проведення розрахунків за спожиту електроенергію згідно виділених лімітів, предметом якого є умови та порядок проведення централізованих розрахунків за спожиту електроенергію згідно укладених договорів між структурними підрозділами позивача та КЕВ м. Одеси.
Як зазначає позивач, відповідачем у січні, лютому, червні та жовтні 2006 року було допущено перевищення договірних величин споживання електроенергії на суму 8 734, 58 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивачем до суду було подано розрахунок перевищення договірних величин споживання електроенергії у січні, лютому, червні та жовтні 2006 року, лімітні повідомлення про коригування ліміту споживання електроенергії до рівня фактично сплаченої електроенергії, рахунки за активну електроенергію та за ПДВ, розрахунок нарахування підвищеної оплати, повідомлення про граничні рівні споживання електричної енергії, звіти відповідача про кількість спожитої електроенергії.
Ґрунтуючись на наданих документальних доказах та вимогах Закону України “Про електроенергетику” і Правил користування електроенергією, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії у розмірі 8 734, 58 грн.
Дослідивши матеріали справи, вислухав представників сторін, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, між позивачем та військовою частиною разом з додатками було укладено договір № 0223 від 11.10. 2004 року про постачання електричної енергії предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем.
На виконання своїх зобов’язань за договором позивачем відповідачу постачалась електроенергія у січні, лютому, червні та жовтні 2006 року. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду звітами відповідача про кількість спожитої електроенергії та відповідними рахунками за активну електроенергію. В свою чергу відповідач розрахунок за спожиту електроенергію провів неналежним чином в зв’язку з чим у відповідача перед позивачем залишилась несплаченою заборгованість за спожиту активну електроенергію. Згідно з пунктом 1 додатку №5 до укладеного договору сторони домовились про те, що розрахунковим періодом є період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Також у вказаному пункті зазначено, що при розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття “розрахунковий період” та “календарний місяць” вважаються прирівняними та про те, що за дату оплати приймається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення споживачем готівки в касу Постачальника. Пунктом 2 зазначеного додатку встановлено, що остаточний розрахунок за активну електроенергію та інші платежі здійснюються споживачем самостійно на протязі 10 днів після дати виписки рахунку. Розділом 5 укладеного договору та додаткової угоди до нього передбачено можливість проведення коригування за підсумками розрахункового періоду, за умови дотримання узгодженого між сторонами за договором порядку. В пункті 4.2.2 укладеного договору та додаткової угоди сторони домовились про те, що за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності визначених відповідно до розділу 5 договору, Споживач несе відповідальність згідно з частинами п’ятою та шостою ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”.
Щодо проведення коригування та стягнення санкцій за перевищення скоригованого ліміту споживання електроенергії, то такі умови також передбачені п. п. 2-3 додатку №1 до договору.
До наведеного слід додати, що у відповідності з Правилами користування електричною енергією, які затверджено Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 року із змінами та доповненнями внесеними постановою НКРЕ №928 від 22.08.2002 року, договірна величина споживання електричної енергії, це узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період. Гранична величина обсягу споживання –обсяг споживання електричної енергії, який визначається для споживачів постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно –правовими актами. Згідно п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. Обов'язковому погодженню з представництвом Держенергонагляду підлягають граничні величини споживання електричної енергії та потужності, розраховані для споживачів з максимальною дозволеною величиною споживання електричної потужності 750 кВт і більше та вибірково для інших споживачів, які впливають на режими електроспоживання у регіоні.
Виходячи з вищенаведеного можна зробити висновок, що проведення та застосування позивачем відносно відповідача направлених дій та процедури встановлення, проведення та доведення скоригованих договірних (граничних) величин споживання електричної енергії має здійснюватись за умови визначення у договорі між сторонами порядку встановлення, проведення та доведення скоригованих договірних (граничних) величин споживання електричної енергії.
Відповідно до пункту 6.1. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за №417/1442, договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Як видно з договору та зазначено у його умовах, між сторонами по справі були узгоджені питання щодо проведення коригування ліміту та доведення до споживача скоригованих величин споживання електричної енергії. Також у договорі передбачено умови проведення коригування ліміту споживання електроенергії у разі несвоєчасної оплати і стягнення санкцій в порядку ст. ст. 26, 27 Закону України „Про електроенергетику”, з зазначенням порядку проведення коригування, доведення скоригованої величини споживання електричної енергії, виставлення рахунків за перевищення скоригованої величини та їх оплати.
Судом встановлено, що кількість та обсяги електричної енергії та потужності на кожен місяць 2006 року між сторонами були визначені у додатку №1 до договору, а також те, що у 2006 році відповідачем споживалась електрична енергія. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду звітами відповідача про обсяги спожитої електроенергії та відповідними рахунками за активну електроенергію.
Відповідно до п. 7.8 Правил користування електроенергією остаточний розрахунок за електричну енергію здійснюється споживачами відповідно до показів розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором. Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку зазначається у договорі або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.
Як видно з матеріалів справи позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату спожитої активної електроенергії. Згідно рахунків були встановлені терміни у який повинна бути проведена оплата та відповідача було попереджено про припинення постачання електроенергії у разі прострочення їх оплати. Як видно з рахунків, їх було отримано особисто представниками відповідача.
За умовами укладеного договору (додаток №5) сторони домовились про те, що кінцевий розрахунок за спожиту електроенергію необхідно здійснити протягом десяти днів після дати виписки рахунку.
Як видно з матеріалів справи виставлені рахунки у встановлений договором термін відповідачем були сплачені частково.
З зазначеного впливає, що відповідачем було затримано проведення оплати за спожиту електроенергію, в зв’язку з чим відповідачем були порушені умови договору в частині проведення своєчасної оплати за спожиту електроенергію у розрахунковому періоді. В зв’язку з несплатою у встановлені договорами строки, позивачем відповідачу на підставі договору та додатку №1 була скоригована договірна величина споживання електроенергії до рівня фактично сплаченої електроенергії
Вказані обставини підтверджуються копіями лімітних повідомлень про коригування ліміту споживання електроенергії до рівня фактично сплаченої електроенергії за розрахунковий період та відповідними актами про перевищення договірних величин.
Статтею 27 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Одним з видів правопорушень в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, у тому числі споживання електроенергії понад договірні величини, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Щодо спірних періодів січня, лютого, червня та жовтня 2006 року санкція за перевищення ліміту споживання електроенергії також існує, але не у п’ятикратному розмірі, а у двократному.
Слід зазначити, що Закони, які б відповідно до ст. 92 Конституції України визначали дії, щодо споживання електричної енергії понад граничну величину, скориговану відповідно до п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, злочином або адміністративним правопорушенням і встановлювали кримінальну або адміністративну відповідальність за такі дії відсутні.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що передбачена ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” санкція, про що зазначається у ст. 27 названого Закону, на думку суду, за своєю природою є господарсько –правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і є штрафною санкцією.
Виходячи з наведеного, згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Пунктом 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
При розгляді справи, судом було встановлено, що спожита електроенергія відповідачем у спірному періоді була сплачена, але з затриманням. Також слід зазначити, що як встановлено судом установа відповідача є військовою частиною, яка фінансується з державного бюджету. Отже, виходячи з вищенаведеного та умов укладеного між сторонами по справі договору, на думку суду, підстави для проведення коригування та обґрунтовані вимоги про стягнення ПДВ у ВАТ „ЕК Одесаобленерго” фактично існують, але приймаючи до уваги ступень виконання своїх зобов'язань за договором відповідачем, майновий стан відповідача та інші інтереси сторін по справі, що заслуговують на увагу, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір нарахованих ВАТ „ЕК Одесаобленерго” Військової частині А1620 штрафних санкцій до 2 000, 00 грн.
Слід також зазначити, що Військова частина А1620 відповідно до умов укладеного договору не є платником за договором, а платником є КЕВ м. Одеси, однак вказані санкції підлягають стягненню саме з військової частини, оскільки за договором від 20.01.2006 року №2 про централізоване проведення розрахунків за спожиту електроенергію згідно виділених лімітів який укладено між позивачем та КЕВ м. Одеси відповідальність за несвоєчасну оплату рахунків енергопостачальної компанії несе саме відповідач.
Таким чином, штрафні санкції за ПДВ у розмірі 2 000, 00 грн. підлягають стягненню з військової частини, а КЕВ м. Одеси судом звільняється від відповідальності.
У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи жодним відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано належне виконання своїх зобов’язань за договором. У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок позивача та відповідача –військової частини А1620, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Військової часини А1620, р/р 35210002000323 в УДК Одеської області, МФО 828011, код 08502712 (м. Одеса, вул. Магістральна, 37) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Котовського РЕМ на рахунок №2603930143797 в ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 328845, код 05479929 (Одеська область, м. Котовськ, провулок Короленко, 31) 2 000 (дві тисячі) грн. штрафних санкцій за перевищення ліміту споживання електроенергії у січні, лютому, червні та жовтні 2006 року.
3. Стягнути з Військової часини А1620, р/р 35210002000323 в УДК Одеської області, МФО 828011, код 08502712 (м. Одеса, вул. Магістральна, 37) на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Котовського РЕМ на рахунок №26009316087 в АБ „Південний”, МФО 328209, код 05479929 (Одеська область, м. Котовськ, провулок Короленко, 31) 102 (сто дві) грн. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Рішення підписано 19.03.2007 року.
Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Могил С.К.