ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
|
07 квітня 2009р. |
Справа № 2а-350/09/0870 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
представник позивача: ОСОБА_2, АДРЕСА_2
до: Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 164
про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 14.07.2008 року № 125
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Младенові О.П.
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2(дов. ВМА №НОМЕР_1 від 29.12.2008р.)
від відповідача -ОСОБА_3 (дов. № НОМЕР_2 від 14.01.2009р.)
15.01.2009р. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємця ОСОБА_1 (надалі позивач) до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області (надалі відповідач) про скасування рішення №125 від 14.07.2008р., яким до позивача застосовано економічні санкції у сумі 45900,00 грн. за необґрунтоване отримання виручки за рахунок нездійснення декларування при встановленні нової ціни на борошно за період з 25.01.2008року по 11.06.2008 року.
10.02.2009р. відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-350/09/0870 та призначено до судового розгляду на 12.03.2009 р. У розгляді справи оголошувалась перерва до 07.04.2009р.
Позивачем заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи довідки про банківські реквізити та нормативних витягів із законодавства.
Розглянувши зазначене клопотання, суд задовольнив його частково та залучив до матеріалів справи довідку АКІБ «УкрСиббанк» про банківські реквізити від 11.03.2009 р.
Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, у судовому засіданні здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
На підставі ст. 160 КАС України в засіданні 07.04.2009р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Позивач підтримав свої позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно пункту 2 «Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» обов'язковому декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця на 1%, а згідно з висновком контролюючого органу у позивача ціни реалізації борошна вищого ґатунку з січня по червень 2008 року змінились на 10,4%, тому у відповідача були відсутні підстави для застосування до нього економічні санкції шляхом прийняття рішення № 125 від 14.07.2008 року
На підставі наведеного, позивач вважає, що відповідач проводив перевірку з порушенням чинного законодавства, а рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №125 від 14.07.2008р., яким вирішено вилучити у позивача суму порушення в розмірі 45900,00 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечив, з підстав викладених у письмовому Запереченні та у доповненні до Заперечення, просить в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що під час проведення перевірки діяв виключно на підставі законодавства. Висновки зроблені в акті перевірки № 000495 від 20.06.2008р. відповідають фактичним обставинам та підтверджуються документально. В ході перевірки виявлено порушення Закону України «Про ціни і ціноутворення», відповідальність за які передбачена діючим законодавством. За результатами перевірки та на підставі Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. № 298/519, відповідачем прийнято рішення від 14.07.2008р. від № 125 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на суму 45900,00 грн.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області в період з 18.06.2008 року по 20.06.2008 року здійснено перевірку суб'єкта господарювання - приватного підприємця ОСОБА_1 з питань формування, встановлення та застосування оптово-відпускних цін на продукцію, що вироблялась відповідачем за період з січня по червень 2008 року.
Перевіркою встановлено необґрунтоване отримання виручки за рахунок не здійснення декларування при встановленні нової ціни на борошно за період з 25.01.2008року по 11.06.2008 року.
За результатами перевірки облдержцінінспекцією, відповідно до ст. ст. 13, 14 Закону України ?ро ціни і ціноутворення" та Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519, до позивача застосовано економічні санкції за порушення державної дисципліни цін в розмірі 45900,00 грн. тобто порушення - 15300,00грн. і штраф у розмірі 200% від суми порушення - 30600,00 грн., про що прийнято рішення від 14.07.2008р. № 125.
Зазначене рішення є предметом судового оскарження у справі № 2а-350/09/0870.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
При вирішенні даної справи суд виходить з того, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Проаналізувавши оскаржене рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області суд приходить до висновку, що воно прийнято у межах повноважень відповідача, встановлених Законом України “Про ціни та ціноутворення”.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ст. 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” передбачено, що к онтроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.
Підпунктом 1 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, що затверджена постановою КМУ від 13.12.2000р. № 1819 встановлено, що Держінспекція має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.
Відповідно до пункту 4 та пп. 4 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами Держінспекція має право здійснювати перевірки, вимагати усунення виявлених порушень, а також приймати рішення про застосування економічних санкцій.
Повноваження відповідача, підстави та порядок проведення перевірок врегульовані спеціальним нормативним актом, зокрема, Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України №268/519 від 03.12.2001р., а також внутрівідомчим актом Порядком проходження матеріалів перевірок в держінспекції Мінекономіки України, виданим Держінспекцією по цінам Мінекономіки України 14.05.1997р.
Так, відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України №268/519 від 03.12.2001р. (далі - Інструкція) р ішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій може приймається Державною інспекцією з контролю за цінами, державними інспекціями з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі матеріалів перевірок .
Пунктом 3.1 Інструкції встановлено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Пункт 3.2 Інструкції встановлює, що в актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.
Судом встановлено, що в акті перевірки від 20.06.2008 року № 000495 зафіксовано зростання оптово-відпускної ціни борошна вищого ґатунку з січня по червень 2008 року на 10,4% та позивачем жодного разу зміна ціни не декларувалась.
Посилання позивача на те, що декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця на 1%, а згідно з висновком контролюючого органу у позивача ціни реалізації борошна вищого ґатунку з січня по червень 2008 року змінились на 10,4%, не приймаються судом до уваги, оскільки у Постанові Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року №1222 посилань на те, що декларуванню підлягає зміна оптово-відпускної ціни на продовольчі товари лише на 1%, або виключно на 1% не містить.
Таким чином, суд вважає що в ході перевірки та приймаючи рішення про застосування економічних санкцій відповідач діяв виключно до вимог Закону України «Про ціни і ціноутворення» та Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. № 298/519, висновки зроблені в акті перевірки № 000495 від 20.06.2008р. відповідають фактичним обставинам та підтверджуються документально.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вище викладене, заявлені позивачем вимоги про скасування рішення Державної інспекції по контролю за цінами в Запорізькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 14.07.2008р. № 125 є недоведеними, а відтак, задоволенню не підлягають.
У відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167, КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
У задоволені позову Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_3) до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 164) про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 14.07.2008 року № 125 - відмовити.
Судові витрати віднести на позивача.
П останова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України , набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України , якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених статтею 186 КАС України , залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 13.04.2009р.
Суддя О.М. Нечипуренко
28.04.2009р. постанова не набрала законної сили
Суддя О.М. Нечипуренко