справа №2-2001/09р.

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 квітня 2009 року                                                                            м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді                                   Городничої В.С.

при секретарі                                                   Король Т.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка 05 листопада 2008 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх вимог вказала, що з відповідачем знаходиться в шлюбі з 12 листопада 1977 року. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Шлюбно-сімейні відносини вони припинили з вересня 2000 року внаслідок різних поглядів на життя та постійних скандалів з вини відповідача.

В добровільному порядку відповідач не бажає розірвати шлюб, ухиляючись від явки в органи РАГС. В даний час вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть.

Просила шлюб розірвати.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги і просила їх задовольнити. В обґрунтування своїх вимог посилалась на обставини зазначені в позовній заяві.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Позивачка вважала за можливе розглянути справу в відсутності відповідача та винести по справі заочне рішення. Згідно викладеного та на підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

    Суд, вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що сторони свої відносини зареєстрували 12 листопада 1977 року в Відділі ЗАГС Ленінського району м. Дніпропетровська /а.с. 6/. Від шлюбу вони спільних неповнолітніх дітей не мають.

Згідно ст. 112 ч.2 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що подальше сумісне життя і збереження сім'ї стали не можливими, тому даний брак необхідно розірвати. Дані висновки суду засновані на поясненнях позивачки та матеріалах справи.

Згідно ст. 114 ч.2 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день вступу рішення суду до законної сили.

Керуючись ст. ст. 112, 114 СК України, ст. ст. 10, 60, 212, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 12 листопада 1977 року в Відділі ЗАГС Ленінського району м.Дніпропетровська, актовий запис №2172 – розірвати.

При отриманні свідоцтв про розірвання шлюбу стягнути державне мито на користь держави з ОСОБА_2 в розмірі – 17 грн., ОСОБА_1 від сплати державного мита – звільнити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                            В.С. Городнича