а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2009 р. Справа № 2-а-1856/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
розглянувши матеріали справи
за позовом: державної податкової інспекції у Тульчинському районі
до: ОСОБА_1
про: стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду заявлено позов Державної податкової інспекції у Тульчинському районі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб.
Позов мотивовано тим, що громадянином ОСОБА_1. було отримано у спадщину від бабусі житловий будинок вартістю 27194 грн. Даний дохід був задекларований. На підставі поданої декларації було проведено розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за ставкою 5 % від об'єкта оподаткування, відповідно до якого сума податку становить 1359,70 грн. Про сплату податку гр. ОСОБА_1. було направлено повідомлення у місячний строк із дня отримання якого він повинен був сплатити вказану суму податку до бюджету, однак не зробив цього, в зв'язку з чим виникла необхідність стягнення у судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі та просила суд його задоволити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. Про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчать потові повідомлення про вручення відповідачу судової повістки. Представник позивача висловив думку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача. Суд, прийнявши до уваги думку представника позивача, вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю або участю повноважного представника відповідача для реалізації їм прав судового захисту своїх прав та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.
Суд вважає, що неявка відповідача у судове засідання, вдруге, без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи. За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд встановив наступне.
Громадянином ОСОБА_1 на підставі рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 16 травня 2007 року набув у спадщину житловий будинок АДРЕСА_1.
17.03.2008 р. за № 1773 до державної податкової інспекції відповідачем подано декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до п. 1.2 розділу 1 вищезазначеної декларації Відповідачем протягом 2007 року одержано дохід в результаті прийняття спадщини за рішенням суду.
Підпунктом 13.2.2 п. 13.2 ст. 13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”(далі -Закон) встановлено, що при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою 5% від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом.
На підставі поданої відповідачем декларації, Державною податковою інспекцією у Тульчинському районі проведено Розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету відповідно до якого за наслідками перевірки сума загального оподатковуваного доходу, з якого слід сплатити ПДФО до бюджету (доходи, зазначені у п. 1.2. та п. 1.4. Розділу І декларації) становить 27194 грн., з якої відповідно до вимог п.п.13.2.2. п. 13.2. ст. 13 Закону, нараховано податок за ставкою 5% і таким чином визначено суму, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1359,70 грн.
Відповідно до п. п. 5.3.1, 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” -у разу коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платників податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності -протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Як вбачається з копії поштового повідомлення (а.с.16), повідомлення про сплату податку було отримане відповідачем 28.03.2008 року, тобто граничний строк сплати податку спливав 29.04.2008 року.
Відповідно до п.5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Протягом 2008 та 2009 років відповідач податковий борг не погасив, в зв'язку з чим станом на день звернення з позовом та на день розгляду справи він становить 1359,70 грн.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян, зокрема, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Статтею 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що виключно за рішенням суду в рахунок погашення його податкового боргу можуть бути примусово стягнені активи платників податків.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Примусове стягнення податкової заборгованості -передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Як зазначено у пункті 1.7 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований, а тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задоволити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у Тульчинському районі в державний бюджет (р/р 31118104700568, ЗКПО 34701110, МФО 802015, банк одержувача - ГУДК у Вінницькій області) заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі 1359,70 грн (одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять грн. 70 коп.)
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 22.05.09
Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна