а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2009 р. Справа № 2-а-1698/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
розглянувши матеріали справи
за позовом: дочірнього підприємства "Вінницьке спеціалізоване управління "Стальконструкція" №126 відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція"
до: управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці
про: визнання вимог та рішень протиправними та їх скасування
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство “Вінницьке спеціалізоване управління “Стальконструкція”№126 Відкритого акціонерного товариства “Центростальконструкція”з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені, а також вимог про сплату боргу.
Позов мотивовано тим, що відповідач - Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці, на підставі вимог п. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV, застосував до позивача - фінансові санкції та нарахував пеню на підставі протиправних рішень, а також направив вимоги про сплату боргу, які ґрунтуються на протиправних рішеннях. Рішення винесені з чисельними порушення. Зокрема, різними рішеннями застосовуються штрафні санкції за одні й ті самі періоди їх застосування, одне рішення дублює інше. Окрім того рішення оформлені без дотримання передбачених для цього вимог, а саме без зазначення дати або номерів. Розрахунки штрафних санкцій не відповідають відповідним їм рішенням. Зокрема в позовній заяві позивач просить скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці за №№342, 343 без дати, №№ 162, 163 від 01.04.2008 року, №282 від 12.05.2008 року, №693 від 15.09.2008 року, рішення без номера та дати на суму 15480,81 грн., № 731 від 18.09.2008 року, №661 від 25.06.2008, два рішення за №815 від 01.10.2008 року, №887 від 17.10.2008 року, а також вимоги № Ю112 від 05.11.2008 року, №Ю375 від 02.12.2008 року, №Ю11 від 08.01.2009 року, № Ю14 від 05.02.2009 року.
Представник позивача в судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила суд, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, не скасовувати два рішення за №815 від 01.10.2008 року, а також рішення без номера та дати на суму 15480,81 грн., оскільки дані рішення скасовані самим управлінням Пенсійний фонд України у Замостянському районі м.Вінниці. Решту рішень та вимоги, скасувати.
Представник відповідача позов визнала частково та просила суд не скасовувати рішення в повному обсязі, а лише в тій частині в якій вони визнаються управлінням. На доказ сум вказаних у рішеннях про застосування штрафних санкцій надала суду розрахунки.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності дійшов до наступного висновку.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058- IV).
Стаття 15 Закону №1058-1У передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до вимог п.6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду,
Пунктом 2 ч. 9 ст. 106 Закону передбачено, що за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки.
Окрім того в, силу пункту 9.3.2 ч.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Так, судом по справі встановлено, що Рішенням Управління Пенсійного фонду у Замостянському районі м. Вінниці про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків № 342 без дати до ДП “Вінницьке спеціалізоване управління “Стальконструкція”№126 ВАТ “Центростальконструкція”було засновано фінансові санкції в сумі 21922,77грн. та нарахована пеня в сумі 3017,12 грн. (а.с. 9); рішенням №343 без дати, застосовано штрафні санкції в сумі 14059,66 грн. та пеню в сумі 3064,57; рішеннями №№ 162,163 від 01.04.2008 року застосовано штрафних санкцій на суму 15564,59 грн. та пеню в сумі 1952,22 грн.; штрафних санкцій на суму 7520,85 грн. та пеню в сумі 2098,62 грн. відповідно; рішенням №282 від 12 травня 2008 року штрафні санкції в сумі 10249,52 грн. та пеню в сумі 5136,14 грн.; рішенням 693 від 15.09.2008 року штрафні санкції в сумі 39560,43 грн. та пеня в сумі 4939,13 грн.; ці самі суми штрафних санкцій застосовані також рішенням №661 від 25.09.2008 року; рішенням №731 від 18.09.2008 року штрафні санкції в сумі 6447,09 та пеня в сумі 1789,46 грн.; рішенням №887 від 17.10.2008 року штрафні санкції в сумі 3523,38 грн. та пеня 986,44 грн.
При оцінці даних рішень судом встановлено, що в порушення відповідачем вище зазначених правових норм, рішення прийняте без дотримання базових періодів, за які нараховуються фінансові санкції. Розрахунки не відповідають прийнятим відповідно до них рішенням. Крім того, як встановлено в судовому засіданні, відповідач у рішеннях неправомірно застосував процентні ставки (10%, 20%, 50%) за затримку сплати страхових внесків від 1 дня і більше 90 днів.
Зокрема, розрахунок до рішення №342 даному рішенню не відповідає так саме як і розрахунок до рішення №343. Обидва рішення не датовані. Окрім того, в них відсутній період застосування штрафних санкцій, що унеможливлює перевірити правильність їх застосування.
В судовому засіданні представник управління Пенсійного фонду пояснила, що це технічна помилка і що розрахунок до рішення 342 відповідає рішенню 343 і, відповідно, розрахунок до рішення 343 відповідає рішенню 342. Як саме виникла така помилка представник не пояснила і правомірність даних рішень в судовому засіданні не довела.
До рішень 162 та 163, які винесені однією датою, 01.04.2008 року надано один розрахунок, окрім того, як вбачається з даного розрахунку, штрафні санкції в даних рішеннях застосовано в період з 20.10.2006 року до 20.03.2008 року, тобто в дані рішення, зараховано також ті періоди, за які застосовувались санкції іншими рішення. Зокрема це весь 2007 рік та початок 2008 року. Даний факт доводиться періодом застосування штрафних санкцій вказаним у рішеннях №661 від 25.09.08 року та № 693 від 15.09.2008 року.
При дослідженні вказаних рішень, судом встановлено, що дані рішення у позивача повністю ідентичні, тобто винесені за один період застосування штрафних санкцій, розмір яких також співпадає. Різняться вони лише датою винесення та номером.
Разом з тим, у відповідача дані рішення різняться як між собою, так і з рішеннями наявними у позивача.
Рішення №282 від 12 травня 2008 штрафні санкції застосовано за період з 31.12.2001 року по 07.11.2005 року.
Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”набрав чинності з 1 січня 2004.
Таким чином, фінансові та адміністративні санкції, а також пеня, передбачені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, застосовуються за порушення, вчинені з моменту набрання чинності цим Законом.
В рішенні №731 від 18.09.2008 року, як і в рішенні №887 від 17.10.2008 року також не вказано період застосування, що, знову ж таки є порушенням Інструкції.
Згідно статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представники відповідача проти позову заперечували, однак доказів правомірності винесених управлінням Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці рішень не надали.
Судом також встановлено, що управлінням Пенсійного фонду на адресу позивача направлялись вимоги про сплату боргу. Дані вимоги включають в себе суми нараховані вище переліченими рішеннями і суттєво порушують права позивача, оскільки на підставі однієї з них, а саме № Ю-112 від 05.11.2008 року, Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції було порушено виконавче провадження про примусове виконання даної вимоги.
Виконання вимог виконавчого документу, в даному випадку вимоги управління Пенсійного фонду, тягне за собою наслідки у вигляді стягнення матеріальних активів боржника, а отже спричиняє матеріальні збитки.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином, судом встановлено, що усні заперечення, які надані відповідачем, не містять доказів того, що оскаржувані рішення відносно позивача прийнято на підставі Закону 1058-IV та Інструкції, а тому є такими що суперечать Конституції та Законам України.
Згідно ч.1 цієї статті 2 Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задоволити.
Рішення упрівління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці №342 та №343 без дати; рішення №162 від 01.04.2008 року, №163 від 01.04.2008 року, №282 від 12 травня 2008 року, №693 від 15.09.2008 року, №731 від 18.09.2008 року, №661 від 25.09.2008 року; №887 від 17.10.2008 року - визнати протиправним та скасувати.
Вимоги управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про сплату боргу №Ю-112 від 05.11.2008 року; №Ю-375 від 02.12.2008 року, №Ю-14 від 05.02.2009 року та №Ю-11 від 08.01.2009 року - визнати протиправними та скасувати.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 02.06.09
Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна