а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2009 р. Справа № 2-а-1630/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Зарембі Юліі Миколаївні
розглянувши матеріали справи
за позовом: управління праці та соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації
до: управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі
про: визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Управління праці та соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі Вінницької області про визнання недійсним Рішення про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені від 19.11.2008 року №289.
Позов мотивовано тим, що Пенсійним фондом України у Ямпільському районі було винесено рішення про застосування фінансових санкцій та пені до Управління праці та соціального населення, підставою для винесення якого, стала несвоєчасна, на думку, позивача сплата внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, оскільки Управління праці та соціального населення перерахувало страхові внески на рахунок Пенсійного фонду лише 23.10.2008 року, в той час як обов'язок їх перерахування виник іще в липні 2006 року. Однак Управління праці та соціального захисту не погоджується з таким рішенням Пенсійного фонду, що і стало приводом звернення до суду із даним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні уточнила позовні вимоги, а саме просила скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 19.11.2008 року №289 посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Уточнення позовних вимог приймається судом на підставі ч.1 ст. 51, ст. 133 КАС України.
Представник відповідача позов не визнала та просила суд відмовити в його задоволенні. У запереченнях на позовну заяву відповідачем викладено позицію щодо оскарження позивачем винесеного їм рішення, зокрема відповідач посилається на п.6 ст. 20 та п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.Окрім того, заперечення містять посилання на п. 9 п.п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21/1 та зреєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663.
Оскільки, як зазначає представник позивача, управління праці та соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації несвоєчасно сплачувало самостійно нараховані страхові внески за період з липня по жовтень 2008 року - управління Пенсійного фонду винесло рішення про застосування штрафних санкцій. На доказ виникнення у позивача заборгованості, відповідач надав копію розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку та копію картки особового рахунку страхувальника УПСЗН.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності дійшов до наступного висновку.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058- IV).
Стаття 15 Закону №1058-1У передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до вимог п.6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду,
Пунктом 2 ч. 9 ст. 106 Закону передбачено, що за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки.
Окрім того в силу пункту 9.3.2 ч.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Так, судом по справі встановлено, що Рішенням Управління Пенсійного фонду у Ямпільському районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків від 19 листопада 2008 року № 289 до Управління праці та соціального захисту населення Ямпільської райдержадміністрації було засновано фінансові санкції (157,81 грн.) та нарахована пеня (30,29 грн.) на загальну суму 188 грн. 10 коп. (а.с. 21)
При оцінці даного рішення судом встановлено, що в порушення відповідачем вище зазначених правових норм, рішення прийняте без дотримання базових періодів, за які нараховуються фінансові санкції. Крім того, як встановлено в судовому засіданні, відповідач у вказаному рішенні неправомірно застосував процентні ставки (10%, 20%, 50%) за затримку сплати страхових внесків від 1 дня і більше 90 днів.
Таким чином, управлінням Пенсійного фонду України в Ямпільському районі було прийнято лише рішення про застосування фінансових санкцій, які винесені у разі затримки сплати понад 90 календарних днів. Всупереч вищезазначеному рішення про застосування фінансових санкцій, які відповідно до п.2.ст.9 ст.106 Закону повинні були прийматись у разі затримки сплати страхових внесків після 30, 60 календарних днів, не виносились і не надсилались позивачу, що підтверджується матеріалами справи, та що позбавило можливості УПСЗН вчасно оскаржити ці рішення.
Згідно статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Окрім того, як вбачається з показів представника позивача борг по сплаті страхових внесків до пенсійного фонду виник в зв'язку з тим, що УПСЗН не мало змоги сплатити їх вчасно за тих обставин, що власних коштів у управління немає і кошти на сплату страхових внесків до Пенсійного фонду замовляються одночасно із коштами на виплату, в даному випадку, державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за принципом “гроші ходять за дитиною”. Оскільки кошти на виплату такої допомоги, як і кошти на сплату страхових внесків не було перераховано вчасного, а саме як того вимагає Постанова Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 року №106 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом “гроші ходять за дитиною”у 2006 році”, то і сплата соціальних внесків не була здійснена як того вимагає Закон.
Відповідно до ст. 41 Закону України від 28.12.2007 року “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”передбачено субвенцію з державного бюджету до місцевих бюджетів області на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом “гроші ходять за дитиною”в сумі 957,9 тис. грн.
Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача наданих в судовому засіданні, обсяг субвенції визначався при формуванні проекту державного бюджету на 2008 рік, виходячи з кількості створених дитячих будинків сімейного типу та кількості прийомних сімей, яким державна соціальна допомога на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування та грошове забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам були призначені до 01.01.2008 року.
Фінансування новоутворених в поточному році сімей можливе лише в разі збільшення обсягу субвенції з державного бюджету.
Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2006 року №106 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом “гроші ходять за дитиною”у 2006 році”, призначення грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам здійснюється з моменту влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім'ю.
Як встановлено в судовому засіданні, прийомна сім'я створена Розпорядженням голови Ямпільської РДА №279 від 31.05.2008 року, а тому на її фінансування було необхідне додаткове виділення коштів субвенції з державного бюджету.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій розрахунків на державну соціальну допомогу на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за принципом “гроші ходять за дитиною”за червень-жовтень 2008 року від 2.06.2008, 3.07.2008, 4.08.2008, 3.09.2008, 3.10.2008 р. відповідно, за підписами начальника УПСЗН ОСОБА_1, головного бухгалтера ОСОБА_2 та працівника Фінансового Управління ОСОБА_3 -Управління праці та соціального захисту населення вчасно замовляло кошти на виплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, однак вчасно їх не отримувало.
Даний факт підтверджується копією наявного в матеріалах справи Розпорядження Голови Ямпільської РДА № 550 від 17.10.2008 року, за яким, безпосередньо збільшуються асигнування за видатками із соціального захисту населення шляхом внесення змін до окремих доходів і видатків до відповідних додатків рішення позачергової сесії районної ради 5 скликання від 25.01.2008 року №111 “Про районний бюджет на 2008 рік”.
Таким чином, кошти які замовлялись УПСЗН іще в червні 2008 року не надходили на їх рахунок саме з причини відсутності на той час вказаного Розпорядження голови Ямпільської РДА.
Таким чином, судом встановлено, що усні та письмові заперечення, які надані відповідачем, не містять доказів того, що оскаржувані рішення відносно позивача прийнято на підставі Закону 1058-IV та Інструкції, а тому є такими що суперечать Конституції та Законам України.
Згідно ч.1 цієї статті 2 Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задоволити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Ямпільському районі щодо винесення Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені від 19.11.2008 року №289 - протиправними.
Рішення Управління Пенсійного фонду України про застосування штрафних (фінансових) стягнень та нарахування пені від 19.11.2008 р. № 289 - скасувати.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 21.05.09
Суддя Іващук Олена Іванівна