Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 2-101/99

Провадження № 6/553/25/2016

У Х В А Л А

Іменем України

01.03.2016м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючого – судді Чистик І.О.,

при секретарі – Коломієць А.О.,

з участю представника заявника – ОСОБА_1,

голови Куликівської сільської ради – ОСОБА_2,

сторони (позивача у цивільній справі) – ОСОБА_3

розглянувши заяву заступника начальника ВДВС Полтавського районного управління юстиції ОСОБА_4 про зміну способу і порядку виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 10 березня 1999 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Куликівської сільської ради, КСП імені Благоєва, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання ордерів недійсними, виселення та стягнення шкоди (виконавчий лист № 2-101/99), -

В С Т А Н О В И В:

Заявник заступник начальника ВДВС Полтавського районного управління юстиції ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 10 березня 1999 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Куликівської сільської ради, КСП імені Благоєва, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання ордерів недійсними, виселення та стягнення шкоди (виконавчий лист № 2-101/99), посилаючись на те, що у відділі державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції у Полтавській області перебуває виконавче провадження № 49326434 з виконання виконавчого листа № 2-101/99, виданого 14.02.2008 року. 18.11.2015 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка за вихідним номером 19571 направлена сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом. З метою перевірки виконання вищевказаного судового рішення 25.12.2015 року державним виконавцем здійснений виїзд до Куликівської сільської ради та встановлено, що судове рішення не виконано, квартира по вул. Калініна в с. Куликівка Полтавського району ОСОБА_3 не надана у зв’язку з тим, що дана квартира станом на 25.12.2015 року не належить територіальній громаді Куликівської сільської ради, про що державним виконавцем був складений відповідний акт. Згідно повідомлення Куликівської сільської ради вірною адресою розташування спірного домоволодіння є с. Куликове, вул. Зелений Гай, буд. 28, та воно приватизоване фізичною особою відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.09.2004 року, серії САА № 411708. Крім того 20.01.2016 року за вихідним номером 337 державним виконавцем був направлений запит, щодо наявності на балансі Куликівської сільської ради житлових будинків чи приміщень, які б можливо було передати ОСОБА_3 на виконання вищевказаного судового рішення, згідно отриманої відповіді такі житлові приміщення - відсутні. Також в поданій заяві заявник послався на те, що ОСОБА_3 є позивачем Європейського суду з прав людини від 5.07.2012 року, рішення у справі за його позовом № 15729/07 «Глоба проти України» набрало статусу остаточного 19.11.2012 року. Оскільки присуджена ОСОБА_3 квартира по вул. Калініна в с. Куликівка Полтавського району Полтавської області відсутня на балансі Куликівської сільської ради, що унеможливлює виконання рішення суду, відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 373 ЦПК України постала необхідність у зверненні до суду про встановлення зміни способу та порядку виконання даного рішення суду. З наведених підстав просив суд задовольнити заяву, постановити ухвалу про зміну способу і порядку виконання рішення суду в частині зобов’язання Куликівської сільської ради надати ОСОБА_3 квартири по вул. Калініна в с. Куликівка Полтавського району Полтавської області на грошове стягнення у розмірі вартості квартири, яку боржник зобов’язаний надати стягувану, для визначення вартості квартири залучити експерта в межах справи.

В судове засідання ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 не з’явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином (а.с. 23-24, 31-32), у зв’язку з чим суд вважає можливим розглянути заяву у їх відсутність на підставі наявних доказів.

Представник заявника державний виконавець Бондарь А.О. в судовому засіданні заяву підтримав з викладених в ній підстав та просив суд її задовольнити. На запитання суду додатково пояснив, що він не заявляє клопотання про призначення експертизи.

Голова Куликівської сільської ради ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, пояснивши, що Куликівська сільська рада пропонувала ОСОБА_3 інше приміщення, але воно не відповідає вимогам до житлового приміщення, йому невідомо яким чином можна виконати судове рішення, оскільки в теперішній час вони не мають можливості надати ОСОБА_3 належне житлове приміщення.

ОСОБА_3 в судовому засіданні подану заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду підтримав з викладених в його письмових поясненнях підстав (а.с. 34-35), заперечував проти залучення експерта для визначення вартості квартири, наполягав на необхідності стягнення вартості, виходячи з наведених в його письмових поясненнях розрахунків, проведених на підставі довідки Управління капітального будівництва Полтавської ОДА від 04.02.2016 року, а саме 123,7 кв.м (площа квартири, що мала бути йому надана) Х 12185 гривень (зазначена у довідці вартість 1 кв.м.), що дорівнює 1507281 гривня.

Суд, заслухавши осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

Судом встановлено, що рішенням суду від 10.03.1999 року позов ОСОБА_3 задоволений частково - визнано недійсним ордер, виданий виконкомом Куликівської сільської ради народних депутатів Полтавського району та області від 18.08.1995 року № 30 на ім'я ОСОБА_5 на жиле приміщення по вул. Калініна в с. Куликівка Полтавського району та області, виселено ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з вказаної квартири, зобов’язано КСП імені Благоєва надати їм інше житлове приміщення площею 53 кв.м, а ОСОБА_3 - квартиру по вул. Калініна в с. Куликівка Полтавського району та області, в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено (справа № 2-101/99, том 1, а.с. 361-362).

Ухвалою Полтавського обласного суду від 08.04.1999 року в задоволенні касаційних скарг ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відмовлено, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 10.03.1999 року залишено без змін (справа № 2-101/99, том 1, а.с. 371-372).

Постановою президії Полтавського обласного суду від 04.02.2000 року частково задоволений протест заступника Генерального прокурора України, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 10.03.1999 року та ухвала судової колегії Полтавського обласного суду від 08.04.1999 року змінені в частині надання жилого приміщення сім'ї ОСОБА_5, виклавши в цій частині в наступній редакції: "Зобов’язати КСП ім. Благоєва Полтавського району надати ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 інше житлове приміщення, яке за розміром не менше за те, яке вони займали до вселення в спірну квартиру".

Вказане судове рішення було звернуто до виконання.

Постановою державного виконавця від 24.12.2002 року замінено боржника у виконавчому провадженні КСП ім. Благоєва на Куликівську сільську раду, на баланс якої передано об’єкти соціального побуту, які перебували на балансі КСП ім. Благоєва, в тому числі житловий фонд (а.с. 38).

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» від 05 липня 2012 року, яке набуло статусу остаточного 19 листопада 2012 року, визнано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з надмірною тривалістю розгляду національними судами справи за позовом заявника та невиконання остаточного рішення суду, винесеного на користь заявника, та зобов’язано державу відповідача сплатити заявнику ОСОБА_3 5000 євро відшкодування моральної шкоди. Відповідно до п. 48 цього рішення найвідповіднішою формою відшкодування буде виконання судового рішення від 10.03.1999 року, яким було підтверджено право заявника на оренду квартири. Таким чином заявник буде, наскільки це можливо, повернутий у становище, яке він мав до порушення ст. 6 Конвенції (а.с. 43-48).

У частині першій ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і в ст. 373 ЦПК України.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" роз'яснено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК України і ст.121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно з вимогами статей 10, 60, 373 ЦПК України саме заявники зобов’язані довести зазначений локальний предмет доказування, а відповідно до вимог статті 11 ЦПК України суд розглядає подану заяву в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, на підставі наданих представником заявника ВДВС Полтавського районного управління юстиції доказів судом встановлено наступне.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції ОСОБА_1 від 18.11.2015 року відкрито виконавче провадження за повторно поданою 12.11.2015 року заявою про примусове виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 10.03.1999 року (виконавчий лист № 2-101/99, виданий 14.02.2008 року), що підтверджується копією виконавчого листа, постанови та оглянутими в судовому засіданні матеріалами виконавчого провадження (а.с. 4-5, 7).

В обґрунтування відсутності майна, до поданої заяви заступником начальника ВДВС Полтавського районного управління юстиції додані копії листів голови Куликівської сільської ради № 02-230 від 25.12.2015 року (зареєстрований у ВДВС 15.01.2016 року за вхідним номером 78/02-30/3) та № 02-4 від 27.01.2016 року (зареєстрований у ВДВС 02.02.2016 року за вхідним номером 346/02-30/3) щодо відсутності майна, придатного для проживання на балансі Куликівської сільської ради (а.с. 9-10).

25.12.2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції ОСОБА_1 складений акт про те, що при виїзді державного виконавця за адресою: с. Куликівка, вул. Колективістів, буд. 54, встановлено, що боржником – Куликівською сільською радою судове рішення не виконано, а саме: квартира по вул. Калініна в с. Куликівка ОСОБА_3 не надана, у зв’язку з тим, що квартира станом на 25.12.2015 року територіальній громаді не належить (а.с. 8).

Відповідно до п. 1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події: а) текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об’єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт; б) у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції; в) у кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються); г) акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта; ґ) до акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

В той же час із змісту акту державного виконавця від 25.12.2015 року незрозуміло, в чому полягали суть і характер проведених виконавчих дій, яким саме чином була встановлена державним виконавцем належність або відсутність майна, які документи були вивчені, які заходи в межах наявних у державного виконавця повноважень були прийняті для встановлення наявності такого майна та яким є висновок за наслідками складення цього акту.

Жодних інших конкретних доказів в обґрунтування поданої заяви, які б дозволили суду дійти висновку про вжиття державним виконавцем вичерпних виконавчих дій для виконання судового рішення, наявності обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення, представником заявника ВДВС Полтавського районного управління юстиції не надано.

Крім того, порушуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, заявник в поданій заяві наводить загальні формулювання та не зазначає конкретний спосіб і порядок виконання рішення суду, який має бути встановлений судом, із зазначенням боржника, стягувача, конкретного розміру грошового стягнення та обґрунтування його розрахунку.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин, заявнику та іншим учасникам процесу роз’яснені їх права та обов’язки, а також положення ст. 11 ЦПК України щодо необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, учасникам судового розгляду, зокрема представнику заявника, було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи та журналом судового засідання. В той же час на запитання суду представник заявника пояснив, що клопотань або інших доказів в обґрунтування поданої заяви в нього немає.

За таких обставин суд вважає, що заявник не надав суду достатніх належних доказів на підтвердження того, що у виконавчому провадженні наявні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також не навів належного обґрунтування та підстав для встановлення саме такого способу і порядку виконання судового рішення як грошове стягнення замість передачі майна в натурі.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що подана заява задоволенню не підлягає у зв’язку з її необґрунтованістю,

На підставі викладеного, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 209-210, 373 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви заступника начальника ВДВС Полтавського районного управління юстиції ОСОБА_4 про зміну способу і порядку виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 10 березня 1999 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Куликівської сільської ради, КСП імені Благоєва, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання ордерів недійсними, виселення та стягнення шкоди (виконавчий лист № 2-101/99) - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_9