h

справа №  2-а-239/09 

категорія  2.31.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29 травня 2009 р.                                                                                                                             м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді  Черноліхова С.В. ,

при секретарі -     Талько А.М.  ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1   до   ОСОБА_2,  ОСОБА_3  про  стягнення 26377,60 грн.,-

встановив:

 Позивач звернувся до суду з позовом в якому посилаючись на те, що в період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 р. йому та двом його неповнолітнім дітям не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що призвело до порушення їхніх прав. Заборгованість по доплаті громадянам, які працюють  на територіях радіоактивного забруднення (ст.39) позивач  визначив в розмірі 16486 грн., а заборгованість по грошовій допомозі  у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37) -в розмірі 9891,60 грн., а всього -26377,60 грн.. Посилається на те, що отримував відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.

Позивач в судове засідання не з'явився.

Представники відповідачів до суду не з'явилися, своїми процесуальними правами, що передбачені ст.49 КАС України, не скористалися, щодо причин неявки до суду не вказали, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Від ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника залізниці.

На думку судду, неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1. є потерпілим 2 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та в спірний період часу проживав та працював в м. Овруч Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно ст.37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Згідно ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати щомісяця. 

Проте вказані допомога та  доплата виплачувались у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Виплатою допомоги та доплат в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року,  порушені права позивача.

Однак позов підлягає частковому задоволенню.

Задоволенню не підлягає позов щодо виплати доплати (ст. 37 Закону) за період з січня 2003 року по лютий 2005 року, оскільки позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України.

Заборгованість по допомозі, передбаченій ст.37 Закону, підлягає задоволенню лише за період з лютого по грудень 2007 року включно.

Заборгованість по доплаті, передбаченій ст.39 Закону, підлягає стягненню за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 р., відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України,  незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати.

З врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати  в Україні в спірний період часу, а саме :

Розмір мінімальної заробітної плати становив:

з 01.01.2003 р. - 185 грн., з 01.12.2003 р. - 205 грн., з 01.09.2004 р. - 237 грн., 01.01.2005 р. - 262 грн., з 01.04.2005 р. - 290 грн., з 01.07.2005 р. - 310 грн., з 01.09.2005 р. - 332 грн., з 1 січня 2006 року -350 грн..

Заборгованість  буде становить:

1) по допомозі, передбаченій ст. 37 Закону:

- за лютий - грудень 2005 року - 3941,10 грн.(262грн.х40%х2міс.х3чол.) + (290грн.х40%х3міс.х3чол.) + (310грн.х40%х2міс.х3чол.) + (332грн.х40%х4міс.х3чол.) = 4010,40 грн. - 69,30грн. (6,30 грн.х11 міс. - отримані кошти) = 3941,10 грн..

2) по доплаті, передбаченій ст.39 Закону;

- за 2003 р. - 4480,00 грн. (185грн. х 2 х 11міс.)+(205 грн.х2х1міс.);

- за 2004р. - 5176,00 грн. (205грн. х 2 х 8міс)+(237грн.х2х4міс.);

-за2005р.-7208грн.(262грн.х2х3міс.)+(290грн.х2х3міс.)+(310грн.х2х2міс.)+(332грн.х2х4міс.), а всього 16486 грн. (16864 грн.. - 378 грн. (10,5грн.х36міс. - отриманих згідно постанови КМ України)). 

Отже з врахуванням викладеного вище в спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем по виплатах, передбачених ст.37 Закону становить 3941,10 грн., а по ст.39 Закону  - 16486 грн., а всього -20427,10 грн. 

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і на даний час є ОСОБА_3, суд стягує заборгованість з нього.  В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовляє.

Керуючись Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 99, 158 -163, 167, 254  КАС України, суд -

постановив:

 Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_3 щодо виплати ОСОБА_1 допомог та доплат у розмірі меншому ніж це визначено ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3941,10 грн. заборгованості по допомозі, передбаченій ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та 16486 грн. заборгованості по доплаті, передбаченій ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а всього 20427,10 грн..

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 

Головуючий суддя:                                                                                                                         С.В. Черноліхов