КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 5624/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М., секретар судового засідання Самсонова М.М., за участі сторін: представник позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення,-

В С Т А Н О В И В :

30.10.2015р. до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_4 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про стягнення середнього заробітку у розмірі 253452,97грн. за час затримки виконання судового рішення, а саме постанови Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2010р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області та Вишгородської районної ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, та моральної шкоди (т.5 а.с.38).

Заяву обґрунтовано тим, що судовим рішенням вона поновлена на роботі, проте, відповідач тривалий час не виконує рішення суду. Посилаючись на ст.236 КЗпПУкраїни, позивач просить стягнути з відповідача суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення за період з 01.11.2010р. по 01.10.2015р. у розмірі 253452,97грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2015р. заяву ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення задоволено частково, стягнуто на користь ОСОБА_4 середню заробітну плату за час затримки виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2010р. у справі № 2а-5624/10/1070 за період з 19.10.2010р. по 12.11.2010р. у розмірі 809 грн. У решті заявлених вимог відмовлено (т.5 а.с.89).

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2010р. середньоденний заробіток позивача становив 199,80 грн., оскільки, позивач у період з 19.10.2010 р. по 12.11.2010 р. працювала в КМБО «Український інститут досліджень політики щодо громадського здоров'я» і її середньоденний дохід становив 167,44 грн., то підлягає стягненню різниця доходу, і до 12.11.2010р. по день початку роботи нового складу депутатів Новопетрівської сільської ради, оскільки повноваження ОСОБА_4 як депутата сільської ради припинилась.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення та прийняти нове рішення, яким стягнути суму заявлену позивачем.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що є судове практика відповідно до якої заявлені вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016р. продовжено розгляд даної справи.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 13.05.2008р. ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області та Вишгородської районної ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення її на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, та моральної шкоди (т.1 а.с.2).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 р. у адміністративній справі №2-а-5624/10/1070 позов ОСОБА_4 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області та Вишгородської районної ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, та моральної шкоди задоволено частково: визнано протиправним і скасовано рішення №444-ХХ-V від 18.04.2008 р. «Про дострокове припинення повноважень секретаря Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_4», поновлено ОСОБА_4 на посаді секретаря Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області; зобов'язано голову Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області видати розпорядження про поновлення ОСОБА_4 на посаді секретаря Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області; зобов'язано голову Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області зробити відповідний запис про поновлення на посаді в трудовій книжці ОСОБА_4; стягнуто з Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на користь ОСОБА_4 розмір середнього заробітку в сумі 86347,53 грн. за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у сумі 5 000 грн.; допущено негайне виконання постанови суду у частині стягнення з Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на користь ОСОБА_4 4295,81 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу; допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді секретаря Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (т.2 а.с.126).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.08.2011р. постанова Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 р. у адміністративній справі №2-а-5624/10/1070 залишена без змін (т.2 а.с.186, 229).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015р., у справі №5624/10/1070 визнано бездіяльність Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області в частині невиконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 р. по адміністративній справі №2-а-5624/10/1070 щодо поновлення на посаді, видання розпорядження та здійснення запису Новопетрівською сільською радою протиправною (т.4 а.с.171, 240).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2015 р. у цій же справі №5624/10/1070 визнано бездіяльність Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області в частині невиконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2010 р. по адміністративній справі №2-а-5624/10/1070 щодо поновлення на посаді, видання розпорядження та здійснення запису Новопетрівською сільською радою протиправною (т.5 а.с.15).

Вищенаведені обставини відповідними доказами.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі Закон № 280) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст.10 Закону № 280 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 26.Закону № 280 визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.

Стаття 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 була звільнена з посади секретаря Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області відповідно до рішення відповідача №444-ХХ-V від 18.04.2008 р. «Про дострокове припинення повноважень секретаря Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_4», яке судовим рішенням визнано протиправним і скасовано, ОСОБА_4 поновлена на посаді секретаря Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Станом, як 30.10.2015р., на день подання заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, так і на день розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, судове рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді секретаря Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області не виконано.

Вказане відповідачем не спростовано.

Таким чином, відповідно до ст. 236 КЗпП України, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сума середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_4 з 12.11.2010р. не є депутатом сільської ради, отже, її повноваження як секретаря сільської ради також повинні були бути призупиненні, то і сума середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення також підлягає стягненню лише по день дії повноважень як депутата так і секретаря ради.

Проте, колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки, відповідно до положень ст.236 КЗпП України сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення стягується по той час доки рішення про поновлення особи на роботі не буде виконано.

Таким чином, ті обставини, що з 12.10.2010 р. були визнані повноваження новообраних депутатів Новопетрівської сільської ради і ОСОБА_4 не була обрана депутатом на новий строк, це не впливає на обов'язок відповідача виконати судове рішення, як то передбачено Конституцією України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищенаведене та зміст позовних вимог, а саме період затримки виконання рішення з 01.11.2010 р. по 01.10.2015 р., колегія суддів вважає, що невиконання відповідачем постанови Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2010р. у вказаний період підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема, постановами Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2015р. та 03.06.2015р., отже сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення повинна стягуватися саме за цей період з 01.11.2010р. по 01.10.2015р.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2010р. середньоденний заробіток ОСОБА_4 становив 199.80грн., середньомісячний заробіток - 4295,81грн. (т.2 а.с.132).

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, колегія судді дійшла висновку, що вимоги про стягнення суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення за період з 01.11.2010р. по 01.10.2015р. у розмірі 253452,97грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 звернувшись 30.10.2015р. до Київського окружного адміністративного суду із заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, подала позовну заяву яка підлягала розгляду як окрема судова справа, як окремий судовий спір.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що дана заява ОСОБА_4 від 30.05.2015р. не була зареєстрована як новий позов, адміністративна справа за новим адміністративним позовом не була відкрита.

Приймаючи рішення у справі на стадії апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку - вважати заяву ОСОБА_4 як позовні вимоги до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, оскільки таким чином будуть захищені інтереси ОСОБА_4, і це відповідає положенням ст.11 КАС України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вимоги апеляційної скарги позивача щодо зміни ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2015р., колегія суддів вважає можливим застосувати положення ст.195 КАС України, а саме вийти за межі доводів апеляційної скарги, оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а не зміні.

Таким чином, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування, та прийняття постанови про задоволення позовних вимог.

Повний текст постанови виготовлено 04.03.2016 р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення - задовольнити.

Стягнути з Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на користь ОСОБА_4 суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення у розмірі 253452,79грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий О.В. Карпушова

Судді Н.П. Бужак

Н.М. Троян

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.