Справа №2-391/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 травня 2009 року                                       Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:                                    

                                                                         головуючої  судді    Остапенко Н.Г.

                                                                         при секретарі           Олійник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, зміну часток в праві спільної часткової власності на домоволодіння та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, зміну часток в праві спільної часткової власності на домоволодіння та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, зміну часток в праві спільної часткової власності на домоволодіння та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, –

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28 листопада 2007 року звернулись до Ленінського районного суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, зміну часток в праві спільної часткової власності та визнання права власності на частину домоволодіння і грошових внесків в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказали, що їх батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Їхній батько мав рідних сестер ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 15 вересня 1964 року другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, за ОСОБА_6, яка в свою чергу є рідною донькою ОСОБА_7 та відповідно двоюрідною сестрою позивачів, на праві приватної власності зареєстровано 3/20 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

Також 3/20 частини цього ж домоволодіння, на підставі свідоцтва про право власності від 13 лютого 1962 року, виданого виконавчим комітетом Ленінської районної ради м. Дніпропетровська згідно рішення №379-1 від 14 листопада 1961 року, зареєстровані за ОСОБА_4.

В зв’язку з тим, що рішенням виконкому Ленінської районної ради в м. Дніпропетровську від 22 вересня 1965 року, здійснено розділ домоволодіння АДРЕСА_1 на дві самостійні садиби та відбулось будівництво житлового будинку літ. Б-1, узаконеного рішенням виконкому Ленінської районної ради м. Дніпропетровська за №161/21 від 17 травня 1996 року, змінились ідеальні частки співвласників.

Згідно Акту ідеальних часток від 10 листопада 2006 року за ОСОБА_6 фактично числяться будівлі та споруди на загальну суму 9820,00 грн., що фактично складає 34/100 частини домоволодіння, а за ОСОБА_4 фактично числяться будівлі та споруди на суму 18941,00 грн., що фактично складає 66/100 частин домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер їх батько ОСОБА_4. Після його смерті фактично відкрилась спадщина на 66/100 частин спірного домоволодіння. Вони, як рідні діти померлого, є єдиними спадкоємцями першої черги за законом вказаного спадкового майна, в рівних частках, і відповідно частка кожного з них становить по 33/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1. І хоча у встановлений законодавством шестимісячний строк, вони до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не звертались, однак, у відповідності до статті 549 України (в редакції 1963 року) є такими, що прийняли спадщину, тому як позивачка фактично вступила в управління спадковим майном, а її брат постійно проживав та був зареєстрований разом зі спадкодавцем в спірному домоволодінні на час відкриття спадщини. Однак, правовстановлюючі документи жоден з них не отримував.

Зазначили також, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх двоюрідна сестра ОСОБА_6. Після її смерті відкрилась спадщина на 34/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та грошові внески на її ім’я у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України». Спадкоємцями п’ятої черги за законом вказаного спадкового майна після смерті ОСОБА_6, в рівних частках, є її двоюрідні сестри та брат – ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка є донькою ОСОБА_8. Всі вони у встановлений законодавством строк звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але свідоцтво про право на спадщину не отримували, у зв’язку з чим є такими, що фактично прийняли спадщину після смерті сестри.

Водночас зазначають, що в нотаріальному оформленні їх права на спадщину перешкодою також є те, що на теперішній час фактично відсутнє підтвердження факту родинних відносин між ними та ОСОБА_6, оскільки не збереглись документи, які б підтверджували, що ОСОБА_14 та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 є рідними братом та сестрами.

Таким чином, вони змушені були звернутися до суду та просили встановити факт родинних відносин між ними та ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме, що остання є їхньою двоюрідною сестрою, змінити частки власників домоволодіння АДРЕСА_1, згідно акту Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі по тексту КП «ДМБТІ») від 10 листопада 2006 року та встановити факт належності ОСОБА_6, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, 34/100 частин домоволодіння та факт належності ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_5, 66/100 домоволодіння, а також визнати за кожним з позивачів право власності на 33/100 частини спірного домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 та на 34/300 частини домоволодіння і ? частину грошових внесків у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України», в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6.

В подальшому, неодноразово уточнивши та доповнивши свої позовні вимоги, позивачі звернулись до суду кожен з окремою позовною заявою.

Так, в остаточній позовній заяві від 06 травня 2009 року (а.с.160-163), ОСОБА_1, в обґрунтування своїх позовних вимог, які пред’явила до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, також зазначила, що спадкоємцями першої черги за законом спадщини, яка відкрилось після смерті її батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, у вигляді 66/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, в рівних частках, окрім неї були її брат ОСОБА_2 та їхня мати – ОСОБА_5. Відповідно частка кожного зі спадкоємців становить по 22/100 частини спірного домоволодіння. Всі вони, у відповідності до статті 549 України (в редакції 1963 року) є такими, що прийняли спадщину.

Її мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6. Відповідно після її смерті відкрилась спадщина на 22/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, спадкоємцями якої, в рівних читках, тобто по 11/100 частин домоволодіння, є вони з братом. У встановлений законодавством шестимісячний строк вони звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але свідоцтво про право на спадщину отримати не мають змоги, оскільки, окрім вищевикладеного, маються розбіжності в написанні прізвища їх батьків, і прізвище батька є «ОСОБА_14», а прізвище матері «Ведмедовська», тобто фактично відсутнє підтвердження факту, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були чоловіком та дружиною.

З огляду на викладене, просить суд встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме що остання є її двоюрідною сестрою; встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_6, а саме що вони були чоловіком та дружиною; встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме, що останній є її батьком; змінити частки співвласників домоволодіння АДРЕСА_1, згідно акту КП «ДМБТІ» від 10 листопада 2006 року та встановити факт належності ОСОБА_6 34/100 частин домоволодіння та факт належності ОСОБА_4 - 66/100 домоволодіння; встановити факт прийняття нею спадщини після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5; визнати за нею право власності на 22/100 частини спірного домоволодіння, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, на 11/100 частин домоволодіння, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 ОСОБА_15, та на 34/300 частини домоволодіння і ? частину грошових внесків на ім’я   ОСОБА_6 у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України», в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_6.

В ході судового засідання ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про залишення без розгляду її позовних вимог в частині встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме що він є її батьком, і дана заява задоволена судом.

В своїй позовній заяві від 06 травня 2009 року (а.с.164-168), ОСОБА_2, в обґрунтування позовних вимог, які пред’явив до ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зазначає, що єдиними спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, в рівних частках, які фактично прийняли спадщину, є лише він та його мати – ОСОБА_5, оскільки саме вони постійно на час відкриття спадщини були зареєстровані та проживали разом зі спадкодавцем в спадковому домоволодінні. Натомість, його сестра ОСОБА_1 жодним чином спадщину після смерті батька не приймала. Таким чином, частка кожного зі спадкоємців становить по 33/100 частини спірного домоволодіння.

Відповідно після смерті їх матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6, відкрилась спадщина на 33/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яку вони фактично прийняли разом із сестрою, оскільки у встановлений законодавством строк звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, і частка кожного з них становить по 33/200 частини домоволодіння.

Просить суд встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме що остання є його двоюрідною сестрою; встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_6, а саме що вони були чоловіком та дружиною; визнати за ним право власності на 33/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, право власності на 33/200 частини спірного домоволодіння, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 та право власності на 34/300 частини домоволодіння і на ? частину грошових внесків на ім’я   ОСОБА_6 у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України», в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_6.

Крім того, 28 січня 2008 року до суду звернулась ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, зміну ідеальних часток власників домоволодіння та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування законом (а.с.130-134).

Ухвалою суду від 24 березня 2008 року вищевказані позовні заяви об’єднані в одне провадження (а.с.43).

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 посилається на те, що її матір’ю є ОСОБА_8, яка, в свою чергу, є рідною сестрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 15 вересня 1964 року другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, за ОСОБА_6, яка в свою чергу є рідною донькою ОСОБА_7 та відповідно двоюрідною сестрою позивачки, на праві приватної власності зареєстровано 3/20 частини домоволодіння АДРЕСА_1, але згідно Акту ідеальних часток від 10 листопада 2006 року за ОСОБА_6 фактично числяться  34/100 частини домоволодіння.

Таким чином, вона як і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємицею п’ятої черги за законом після смерті ОСОБА_6 на спадщину у вигляді 34/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та грошових внесків на її ім’я у Філії №7149/097 ВАТ «Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». Вона є такою, яка фактично прийняла вказану спадщину після смерті сестри, тому як у встановлений законодавством шестимісячний строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину на теперішній час вона не має змоги, оскільки фактично відсутнє підтвердження факту родинних відносин між її матір’ю ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та відповідно відсутнє підтвердження того, що померла ОСОБА_6 є її двоюрідною сестрою.

Таким чином, вона змушена була звернутися до суду та просить встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме що остання є її двоюрідною сестрою та визнати за нею право власності на 34/300 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та на ? частину грошових внесків на ім’я   ОСОБА_6 у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України», в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_6.

В судовому засіданні ОСОБА_1, власні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. Позовні вимоги ОСОБА_2 визнала частково, не заперечувала проти визнання за ним права власності на 22/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, визнання права власності на 11/100 частин цього ж домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6, та на 34/300 частини домоволодіння і ? частину грошових внесків на ім’я ОСОБА_6 у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України», в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6. Позовні вимоги ОСОБА_3 визнала, проти їх задоволення не заперечувала.

В судовому засіданні ОСОБА_2, власні позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, не заперечував проти визнання за нею права власності на 33/200 частини домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6, та на 34/300 частини домоволодіння і ? частину грошових внесків на ім’я   ОСОБА_6 у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України», в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6. Позовні вимоги ОСОБА_3 визнав. В судових дебатах участі не приймав.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 за довіреністю – ОСОБА_16,  позовні вимоги свого довірителя підтримала та просила суд їх задовольнити. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково, не заперечувала проти визнання за нею права власності на 33/200 частини домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6, та на 34/300 частини домоволодіння і ? частину грошових внесків на ім’я   ОСОБА_6 у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України», в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6. Позовні вимоги ОСОБА_3 визнала, проти їх задоволення не заперечувала.

В судовому засіданні ОСОБА_3, власні позовні вимоги підтримала, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнала. В судових дебатах участі не приймала, до суду надала письмову заяву, в якій просила розгляд справи закінчити за її відсутності.

В судове засідання третя особа – друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, не з’явилась. Про день, місце та час проведення судового засідання сповіщена належним чином. До суду надіслали письмову заяву, в якій просили розгляд справи провести за відсутності їх представника.

В судове засідання третя особа – Філія – Правобережне відділення №6719 ВАТ  «Державний ощадний банк України», не з’явилась. Про день, місце та час проведення судового засідання сповіщена належним чином. До суду надіслали письмову заяву, в якій просили розгляд справи провести за відсутності їх представника.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що  позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити частково, з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що на підставі свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння, виданого 13 лютого 1962 року Ленінським районним відділом комунального господарства згідно з рішенням виконкому Ленінської районної ради депутатів трудящих за №379§1 від 14 листопада 1961 року, ОСОБА_4 на праві власності належать 3/20 частини домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.13).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 15 вересня 1964 року другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-1743, інші 3/20 частини вказаного домоволодіння належать на праві власності ОСОБА_6, в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_7 (а.с.12).

У зв’язку з тим, що рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради м. Дніпропетровська від 22 вересня 1965 року домоволодіння по АДРЕСА_1 було розділено на два самостійні двори, та відбулось будівництво житлового будинку літ. Б-1, узаконеного рішенням виконкому Ленінської районної ради м. Дніпропетровська за №161/21 від 17 травня 1996 року, частки співвласників змінились, але не перереєстровувались.

Фахівцем КП «ДМБТІ» було обстежено домоволодіння АДРЕСА_1, за наслідками чого складений Акт від 10 листопада 2006 року (а.с.14-15). Згідно цього акту вбачається, що на дату обстеження домоволодіння складається з двох житлових будинків літ.А-1 та Б-1, господарчих будівель та споруд, інвентаризаційна вартість яких складає 28760,00 грн.

За ОСОБА_6, згідно свідоцтва про право на спадщину від 15 вересня 1964 року значиться 3/20 частини домоволодіння, а фактично за нею числиться: в житловому будинку А-1 квартира №3, яка складається з приміщень 3-3, 3-4, в прибудові А1-1 приміщення 3-1, 3-2, веранда а-1, літня кухня Г, убиральня Е, сарай И, водоколонка №7, огорожі №4,5, у спільному користуванні: огорожі №6,8, всього на суму 9820,00 грн., що складає 34/100 частини домоволодіння.

За ОСОБА_4, згідно свідоцтва про право власності від 13 лютого 1962 року, значаться 3/20 частини домоволодіння, а фактично за ним числиться: в житловому будинку А-1 квартира №2, яка складається з приміщень 2-3, 2-4, в прибудові А1-1 приміщення 2-1, 2-2, житловий будинок Б-1, сарай В, убиральня Ж, водоколонка №1, огорожа №2, огорожа №3, в спільному користуванні: огорожі №6,8, всього на суму 18941,00 грн., що складає 66/100 частин домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4, про що в Книзі реєстрації актів про смерть Ленінським відділом ЗАГС м. Дніпропетровська 15 жовтня 1992 року зроблено запис за №2105 (а.с.23).

Відповідно після його смерті фактично відкрилася спадщина на 66/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1.

Згідно довідки другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 14 лютого 2009 року за №569 (а.с.115), після смерті ОСОБА_4, із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

В свою чергу, згідно частини 1 статті 529 ЦК України (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого. Відповідно до частини 1 статті 548 ЦК України (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Фактично прийняте спадкове майно належить спадкоємцю з моменту його  прийняття.

Згідно вимог частини 1 статті 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини або якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Тож вбачається, що єдиними спадкоємцями першої черги за законом, які фактично прийняли спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_4, є дружина померлого ОСОБА_5 та їх діти ОСОБА_2 і ОСОБА_1, оскільки дружина та син померлого проживали та були зареєстровані в спадковому домоволодінні, як на момент смерті спадкодавця, так і після, та користувались спадковим майном, що підтверджується довідкою квартального комітету №19 від 13 листопада 2008 року та записами домової книги (а.с.92, 99-106). Натомість позивачка ОСОБА_1, хоча у встановлений законодавством строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не зверталась та на час відкриття спадщини в спадковому домоволодінні не проживала, однак, після смерті батька розпорядилась речами померлого, взявши собі на згадку його нагороди, документи та деякі особисті речі, про що зокрема свідчать надані нею суду ордени (а.с.132, 133).

Проте, вбачається, що на теперішній час, виникли розбіжності в написанні прізвищ батьків позивачів. Так, в свідоцтві про народження батька, свідоцтвах про народження позивачів та свідоцтві про смерть прізвище батька вказано як «ОСОБА_14», а в свідоцтві про одруження та свідоцтві про смерть матері позивачів їхні прізвища значаться як «Ведмедовські» (а.с.23, 50, 51, 57, 95).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська №2-3476/07р. від 08 жовтня 2007 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а саме встановлено, що останні є рідними дітьми померлого (а.с.9-10).

Разом з тим, підтвердженням факту, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були чоловіком та дружиною, є те, що згідно актового запису про народження №1289 від 26 вересня 1934 року, зробленого Відділом РАГС виконкому Красногвардійської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська, батьками ОСОБА_2 є: батько – ОСОБА_14, мати – ОСОБА_5 (а.с.86); згідно актового запису про народження №1048 від 17 червня 1942 року, зробленого міським ЗАГС м. Дніпропетровська, батьками ОСОБА_1 є: батько – ОСОБА_14, мати – ОСОБА_5 (а.с.51); у відповідності до архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області за №Т-41-07 від 25 квітня 2007 року, у книзі реєстрації актів цивільного стану Відділу РАЦС Красногвардійського районного управління юстиції Дніпропетровської області мається запис №10, складений 15 січня 1929 року про одруження, де відомості про молодого російською мовою зазначені як «ОСОБА_14» та відомості про молоду як «ОСОБА_5», прізвище молодих після одруження «ОСОБА_20, ОСОБА_20» (а.с.81); згідно записів домової книги по домоволодінню АДРЕСА_1 ОСОБА_14 до дня смерті постійно проживав та був зареєстрований за вказаною адресою разом з дружиною ОСОБА_5 (а.с.99-106); згідно військового квитка серії Р №260862, виданого 04 березня 1948 року на ім’я ОСОБА_14, 1905 року народження, мається виправлення прізвища на «ОСОБА_14», зробленого відповідно до паспорту серії НОМЕР_1 від 02 листопада 1955 року (а.с.170-171).

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме позивачі та їх мати ОСОБА_5 успадкували 66/100 частин спірного домоволодіння, які фактично належали ОСОБА_4, і відповідно частка в спадщині кожного зі спадкоємців становить по 22/100 частини (66/100 частин домоволодіння : 3 спадкоємців) домоволодіння АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5, про що в Книзі реєстрації актів про смерть Відділом РАГС Ленінської районної ради м. Дніпропетровська 26 липня 1995  року зроблено запис за №1786 (а.с.95).

Після її смерті відкрилася спадщина на 22/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, які вона фактично успадкувала після смерті чоловіка.

У відповідності до статті 529 ЦК України (в редакції 1963 року) єдиними спадкоємцями першої черги за законом вказаного спадкового майна після її смерті є діти померлої ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Згідно повідомлення другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 14 лютого 2009 року (а.с.115), після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2, але свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Таким чином, у відповідності до статті 549 ЦК України (в редакції 1963 року) кожен із вказаних спадкоємців після смерті матері ОСОБА_5 фактично успадкував по 11/100 частин спірного домоволодіння (22/100 частини домоволодіння : 2 спадкоємців).

Крім того, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, про що в Книзі реєстрації актів про смерть Відділом реєстрації смерті в м. Дніпропетровську Дніпропетровського обласного управління юстиції 15 жовтня 2003 року зроблено запис за №7863 (а.с.26).

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з 34/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та грошових внесків на її ім’я у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунках: компенсаційний НОМЕР_2 та компенсаційний НОМЕР_3 (а.с.150, 151).

В свою чергу, у відповідності до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України – правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 1265 ЦК у п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Таким чином, як фактично встановлено, єдиними спадкоємцями п’ятої   черги за законом після смерті ОСОБА_6 є її двоюрідні сестри та брат – ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Проте, вбачається, що на теперішній час, фактично відсутнє підтвердження родинних відносин між ними, оскільки не збереглись актові записи про одруження батьків позивачів, внаслідок чого відсутнє підтвердження, що батько ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_4, мати ОСОБА_6 – ОСОБА_7 та мати ОСОБА_3 – ОСОБА_8, є рідними братом та сестрами.

Водночас, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4, померлий ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, померла ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_8, померла ІНФОРМАЦІЯ_8, є рідними дітьми ОСОБА_22, померлого ІНФОРМАЦІЯ_9, та ОСОБА_23, померлої ІНФОРМАЦІЯ_10, тобто є рідними братом та сестрами, що в повному обсязі підтверджено наступними доказами.

Згідно повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 30 серпня 1949 року, 26 січня 1897 року Миколаївською церквою м. Дніпропетровська зроблений актовий запис за №23 про народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, де її батьками російською мовою вказані: батько – ОСОБА_25, мати – ОСОБА_26 (а.с.18).

Згідно відновленого свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 16 серпня 1950 року, в Книзі реєстрації актів громадянського стану мається актовий запис за №4495, зроблений 16 серпня 1950 року Ленінським районним відділом ЗАГС м. Дніпропетровська про народження ОСОБА_6, де в графі «Батьки» значаться: батько – ОСОБА_27, мати – ОСОБА_7 (а.с.19), тобто ім’я та по батькові матері ОСОБА_6 повністю співпадають з тими даним, що зазначені у вищевказаному свідоцтві про народження ОСОБА_7.

Згідно повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 22 липня 1950 року, за книгами Миколаївської церкви м. Дніпропетровська мається актовий запис про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, де його батьками вказані: батько – ОСОБА_28, мати – ОСОБА_29 (а.с.57).

Як слідує з архівної довідки Державного архіву Дніпропетровської області за №В-93-05 від 08 грудня 2005 року (а.с.27), у метричній книзі Миколаївської церкви с. Нові Кайдаки Катеринославського повіту і губернії (нині увійшло в межі м. Дніпропетровська) є запис № (номер втрачений) про народження у листопаді (дата народження втрачена) 1908 року (за старим стилем) дитини жіночої статі, хрещеної 21 листопада 1908 року ім’ям «ОСОБА_32». В графі «Звание, имя, отчество и фамилия родителей» записано: «Крестьянин села Новых Кайдак ОСОБА_25 и законная жена его ОСОБА_31».

Згідно повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 20 листопада 2002 року, вбачається, що в Книзі записів актів громадянського стану про народження мається відповідний актовий запис за №4234 від 10 листопада 1938 року про народження ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_4, де її батьками вказані: батько – ОСОБА_33, мати – ОСОБА_8 (а.с.143).

Прізвище ОСОБА_32 змінено на «ОСОБА_32» на підставі актового запису про укладення шлюбу за №497 від 16 липня 1971 року, складеного Красногвардійським відділом ЗАГС м. Дніпропетровська (а.с.141).

Отже, суд приходить до висновку, що саме позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями п’ятої черги за законом після смерті ОСОБА_6.

Згідно довідки другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 14 лютого 2009 року (а.с.115), після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, із заявою про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог статті 1269 ЦК України, згідно якої спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, всі позивачі є такими, що прийняли спадщину після смерті сестри, оскільки у встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, і відповідно частка в спадщині кожного зі спадкоємців становить по 34/300 частини домоволодіння АДРЕСА_1 (34/100 частини домоволодіння : 3 спадкоємців) та ? частині грошових внесків.

Оскільки відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відбулось до 01.01.2004 року та спадщина спадкоємцями фактично прийнята, суд при вирішенні позовних вимог в цій частині керувався цивільним законодавством в редакції 1963 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 529, 530, 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.1217, 1220, 1258, 1265, 1269 ЦК України, п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України – правила книги шостої ЦК України (в редакції 2004 року), ст.ст.15, 57-60, 66, 213-215 ЦПК України, суд, –  

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ? задовольнити .

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме що ОСОБА_6 є двоюрідною сестрою ОСОБА_1.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_6, а саме що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були чоловіком та дружиною.

Змінити частки власників домоволодіння АДРЕСА_1, згідно акту Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 10 листопада 2006 року та встановити факт належності ОСОБА_6, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, 34/100 частин домоволодіння та факт належності ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_5, 66/100 домоволодіння.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 22/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 11/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 34/300 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та ? частину грошового внеску на ім’я   ОСОБА_6 у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунку: компенсаційний НОМЕР_2 та на ? частину грошового внеску на ім’я   ОСОБА_6 у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунку: компенсаційний НОМЕР_3, в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовні вимоги ОСОБА_2 – задовольнити частково .

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме що ОСОБА_6 є двоюрідною сестрою ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 22/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 11/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 34/300 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та ? частину грошового внеску на ім’я ОСОБА_6 у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунку: компенсаційний НОМЕР_2 та на ? частину грошового внеску на ім’я ОСОБА_6 у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунку: компенсаційний НОМЕР_3, в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволенні позову в іншій частині – відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 – задовольнити .

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме що ОСОБА_6 є двоюрідною сестрою ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 34/300 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та ? частину грошового внеску на ім’я ОСОБА_6 у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунку: компенсаційний НОМЕР_2 та на ? частину грошового внеску на ім’я ОСОБА_6 у Філії №7149/097 ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунку: компенсаційний НОМЕР_3, в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

              Суддя                                                                                                 Н.Г. Остапенко