справа №2-928/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

08 квітня 2009 року                   Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                                   головуючого судді           Скрипник К.О.,

                                                  при секретарі                    Олексієнко О.В.;

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Ревякіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

   Позивач 26 березня 2008 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому вказав, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.05.2006 року. Вказане домоволодіння розташоване на земельній ділянці належній позивачу на підставі державного акту про право приватної власності на земельну ділянку. У вказаному домоволодінні самовільно були побудовані житлова прибудова літ. А’-1, переобладнана з літньої кухні Б, житлова прибудова літ. А’’-2, прибудова а’-2, прибудова а’’-1.  Позивач просив визнати за ним право власності на житлову прибудову літ. А’-1, переобладнану з літньої кухні Б, житлову прибудову літ. А’’-2, прибудову а’-2, прибудову а’’-1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 12 лютого 2009 року до участі у справі в якості співвідповідача був залучений Виконавчий комітет Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити. В обґрунтування позову посилався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник Дніпропетровської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову. Посилаючись на те, що земельна ділянка по вул. Забайкальській у м. Дніпропетровську була надана позивачу у приватну власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а не під будівництво житлового будинку.  

Представник співвідповідача – Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради у судове засідання не з’явився, письмово просив справу розглядати у його відсутність. Позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Суд вислухав пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою 12 травня 2006 року та зареєстрованого у реєстрі за № 4-1417 (а.с.42, 43).    

Дане домоволодіння розташоване на земельній ділянці, площею 0,0426 га., належної ОСОБА_1 на підставі Державного акту про право приватної власності, виданого Дніпропетровською міською радою 23 квітня 2008 року (а.с.26).

У домоволодінні АДРЕСА_1 були побудовані житлова прибудова літ. А’’-2, прибудова а’-2, прибудова а’’-1 та з літньої кухні літ. Б була переобладнана житлова прибудова літ. А’-1 (а.с.16-20).

Згідно висновку №004 спеціаліста-експерта будівельно-технічної експертизи, проведеного судовим експертом ОСОБА_3 (посвідчення Міністерства юстиції України № 219 від 05.12.2007 року), житловий будинок по АДРЕСА_1 відповідає вимогам ДБН В2.2.-15-2005  та є придатним для експлуатації  (а.с.27-34).

Відповідно до ст. 331 ЦК України особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Але якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ст. 376 ЦК України право власності на самочинне будівництво нерухомого майна можливо визнати лише судом.

У відповідності до ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Таким  чином, аналізуючи здобуті у справі докази, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави для визнання за позивачем права власності на самочинне збудоване нерухоме майно.

На підставі викладеного і керуючись ст. 331, 376  ЦК  України, ст.ст.  5, 6, 10, 27, 57-60, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання права власності  - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житлову прибудову літ. А’-1, переобладнану з літньої кухні Б, житлову прибудову літ. А’’-2, прибудову а’-2, прибудову а’’-1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.            

Суддя                         К.О. Скрипник