справа №2-782/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2009 року                                                                              м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді                                   Городничої В.С.

при секретарі                                                   Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 виступаючої в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_4, треті особи – ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області та Орган опіки та піклування Ленінського району м.Дніпропетровська, про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого, -

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2008 року позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 виступаючої в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого. В обґрунтування своїх вимог вказали, що їм – позивачам по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.

На даний час в зазначеній квартирі зареєстрована та проживає відповідачка ОСОБА_3 зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_4.

Відповідачка перешкоджає їм в користування спірною квартирою, оскільки не пускає їх в квартиру, з реєстрації не знімається, на вимоги виселення з квартири не реагує.

Так 27 травня 2005 року рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська позовна заява матері відповідачки – ОСОБА_5 до них про визнання домашньої угоди купівлі-продажу спірної квартири дійсною та про визнання права власності на спірну квартиру була задоволена.

Однак 27 вересня 2006 року дане рішення суду було відмінено у зв’язку з нововиявленими обставинами, а 18 червня 2007 року зазначена позовна заява була залишена без розгляду.

На підставі цього 12 листопада 2007 року ухвалою суду була анульована реєстрація права власності на спірну квартиру за ОСОБА_5 та поновлена реєстрація права власності на квартиру за ними – позивачами по справі.

Просили усунути перешкоди в користуванні квартирою №7 в будинку №19 по вул. Матлахова в м. Дніпропетровську, виселити з зазначеної квартири відповідачку з її неповнолітнім сином без надання їм іншого жилого приміщення та зобов'язати ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти відповідачку та її неповнолітнього сина з реєстрації в зазначеній квартирі.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги і просила їх задовольнити. Суду пояснила, що незважаючи на той факт, що право власності на даний час зареєстровано за матір’ю відповідачки, рішення суду, на підставі якого була здійснена дана реєстрації скасовано, і власниками квартири є вони з братом, а відповідачка перешкоджає їм користуватись квартирою, тому повинна бути виселена.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і просив їх задовольнити. Суду пояснив, що незважаючи на той факт, що право власності на даний час зареєстровано за матір’ю відповідачки, рішення суду, на підставі якого була здійснена дана реєстрації скасовано, і власниками квартири є вони з сестрою, а відповідачка перешкоджає їм користуватись квартирою, тому повинна бути виселена.

У судовому засіданні відповідачка не визнала позовні вимоги та заперечувала проти їх задоволення. Суду пояснила, що на даний час право власності зареєстровано за її матір’ю ОСОБА_5, а не за позивачами, тому вони не мають право на звернення до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник відповідачки не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення. Суду пояснив, що на даний час право власності зареєстровано за матір’ю відповідачки - ОСОБА_5, а не за позивачами, тому вони не мають право на звернення до суду з даним позовом.

В судове засідання не з’явився представник Органу опіки та піклування Ленінського району м.Дніпропетровська, про дату, місце та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Надійшла заява з проханням про розгляд справи в його відсутності, заперечень по позовним вимогам на надав /а.с. 38/.

В судове засідання не з’явився представник ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, про дату, місце та час судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Надійшла заява з проханням про розгляд справи в його відсутності, заперечень по позовним вимогам на надав /а.с. 28/.

Суд, вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню по наступних підставах.

У судовому засіданні встановлено, що станом на 01 серпня 2006 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 і м. Дніпропетровську було зареєстровано вперше за ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2. В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_2 успадкували (після смерті ОСОБА_6) по 1/6 частині зазначеної квартири. На теперішній час право власності на зазначені квартиру зареєстровано за ОСОБА_5 /а.с. 7-8/.

Таким чином 27 травня 2005 року рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська було задоволено позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання домашньої угоди купівлі-продажу квартири дійсною та про визнання права власності на квартиру та визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 9/.

Потім 27 вересня 2006 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська була задоволена заява ОСОБА_2 про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами, якою зазначене вище рішення було скасовано, а справа призначена до нового розгляду /а.с. 10-11/.

В подальшому у зв’язку з повторною неявкою ОСОБА_5 (як позивачки) в судове засідання її позовна заява до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання домашньої угоди купівлі-продажу квартири дійсною та про визнання права власності на квартиру ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2007 року була залишена без розгляду /а.с. 12/.

В зв’язку з цим 12 листопада 2007 року ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська було задоволено заяву ОСОБА_2 про анулювання державної реєстрації права власності по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання домашньої угоди купівлі-продажу квартири дійсною та про визнання права власності на квартиру та анульовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 та поновлено реєстрацію на спірну квартиру за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /а.с. 13-14/.

Однак 13 листопада 2008 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області була задоволена апеляційна скарга ОСОБА_5 та скасована ухвала Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2007 року про поворот виконання рішення, справа передана на новий розгляд /а.с. 47/.

А 24 грудня 2008 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська заява ОСОБА_2 про анулювання державної реєстрації права власності по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання домашньої угоди купівлі-продажу квартири дійсною та про визнання права власності на квартиру залишена без розгляду за його заявою /а.с. 50-51/.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки не зважаючи на скасування рішення суду від 27 травня 2005 року, згідно якого відбулась зміна власників спірної квартири з позивачів на ОСОБА_5, на даний час право власності на зазначені квартиру зареєстровано саме за ОСОБА_5 і повороту виконання рішення суду проведено не було, тому позивачі не мають права звертатись до суду з проханням про усунення перешкод в користуванні власністю.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то відповідачка має право на звернення до суду з заявою про відшкодування позивачами її судових витрат, однак з даною заявою вона не зверталась, розмір понесених нею судових витрат не зазначала, тому суд не має можливості стягнути з позивачів на її користь понесені нею витрати.

Керуючись ст. ст. 321, 328 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 виступаючої в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_4, треті особи – ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області та Орган опіки та піклування Ленінського району м.Дніпропетровська, про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                               В.С. Городнича