УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року м. Мукачево Справа № 303/2967/15-к

№1-кп/303/50/16

номер рядка стат. звіту –38

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого судді - Кость В.В.

суддів: Монича В.О., Куцкіра Ю.Ю., при секретарі – Прокоп Г.М.,

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Брунцвика В.І.;

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4;

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – ОСОБА_5;

захисника обвинуваченої ОСОБА_3 – ОСОБА_6;

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – ОСОБА_7;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою ст. 307, частиною третьою ст. 307, частиною третьою ст. 28, частиною другою ст. 306, частиною третьою ст. 28, частиною другою ст. 317 Кримінального кодексу України, Носовець – ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною третьою ст. 307, частиною третьою ст. 28, частиною другою ст. 306, частиною третьою ст. 28, частиною другою ст. 317 Кримінального кодексу України та ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою ст. 307 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

На підставі доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Закарпатській області від 12.11.2015 №2178 (Т. 2, а.с. 119) захисником обвинуваченого ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженні виступає ОСОБА_9, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/858, виданого 08.02.2013 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області на підставі рішення від 22.02.2013 (Т. 3, а.с. 120).

В судові засідання по справі, які відбулися 22 та 24 грудня 2015, 11 січня, 01 лютого, 03 березня 2016, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_9 не з’явився без поважних причин, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку смс-повідомлень, які за його заявкою направлялись на номер мобільного телефону (Т. 2, а.с. 129, Т. 3, а.с. 45, 66, 162, 204).

Зокрема, свою неможливість явки у судове засідання призначене на 22.12.2015, адвокат обґрунтовував доводами про його незадовільний стан здоров’я, який перешкоджав йому прийняти участь у розгляді вказаного провадження (клопотання від 21.12.2015 , Т. 2, а.с. 194). В зв’язку з цим, просив відкласти розгляд справи та призначити дату судового засідання не раніше 15.01.2016 по причині його перебування у відпустці. При цьому, доказів щодо незадовільного стану здоров’я в подальшому суду не подав.

Крім того, причини його неявки у судові засідання, які відбулися 01 лютого та 03 березня 2016 суду взагалі не відомі, оскільки навіть письмових клопотань щодо неможливості його явки в судові засідання ним не подавалося. Також про дату і час судового засідання, яке відбулося 03.03.2016 захисник ОСОБА_9 був безпосередньо повідомлений у судовому засіданні 17.02.2016 (протокол, Т. 3, а.с. 178), і вказана дата була з ним погоджена.

У судовому засіданні 03.03.2016 обвинуваченим ОСОБА_1 було заявлене суду категоричне клопотання про відкладення судового розгляду кримінального провадження і зв’язку з відсутністю його захисника.

Вказане клопотання обвинуваченого судом було задоволено, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені особливо тяжких злочинів, і участь захисника у такому кримінальному проваджені є обов’язковою.

В зв’язку з неодноразовою неявкою у судові засідання по справі захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_9 без поважних причин, судом було поставлено на обговорення питання щодо відповідного процесуального реагування суду на таку поведінку захисника ОСОБА_9

З цього приводу, прокурор наголосив на тому, що суд повинен порушити перед органом, який уповноважений притягати до дисциплінарної відповідальності адвокатів, питання щодо застосування до захисника ОСОБА_9 відповідних заходів реагування.

Інші учасники судового процесу просили вирішення цього питання відкласти на більш пізній період часу та припустили ймовірність надання адвокатом ОСОБА_9 підтверджуючих документів, які б свідчили про поважність причин його неявки у судові засідання.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи, пов’язані з неодноразовою неявкою у судове засідання захисника обвинуваченого, суд констатує наступне.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України).

Частиною першою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що: «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 22.11.2005 по справі «Антоненков та інші проти України" (Заява N 14183/02)» (п. 39, 41) зазначив, що: «…період часу, який має бути взятий до уваги для визначення тривалості кримінального провадження, починається з дня, коли особу «обвинувачено» в автономному або матеріальному розумінні цього терміна та закінчується у день, коли обвинувачення остаточно визначено або провадження припинено; розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом».

Аналогічний висновок Європейського суду з прав людини щодо причин порушення розумних строків розгляду справ, міститься й у рішенні від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02) (п.п. 61, 64) та «Плєшков проти України» (рішення 19.02.2011, Заява № 37789/05, п. 49) та в інших рішеннях, загальна кількість яких становить понад 120. У вказаних рішеннях Європейським судом з прав людини було констатовано порушення розумних строків розгляду справ.

Аналогічна засада здійснення кримінального провадження, закріплена також і в ст. 2, п. 21 частини першої ст. 7 та частині першій ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України.

У відповідності до частини другої статті 47 Кримінального процесуального кодексу України захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Відповідно до вимог частини першої статті 324 Кримінального процесуального кодексу України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. (частина перша ст. 4, підпункт 1 частини першої ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з приписами, які містяться в пункті першому ст. 7, пункті першому ст. 8, пункті другому ст. 11, пунктах першому та четвертому ст. 17, пункті першому ст. 43 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з’їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

У межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями.

Адвокат зобов’язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості щодо його виконання і зобов’язаний відмовитись від прийняття доручення, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно доручення, норми цих Правил, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути дотримані адвокатом.

Адвокат не повинен приймати доручення на надання правової допомоги, якщо він через обсяг зайнятості не зможе забезпечити обґрунтовано необхідну сумлінність виконання доручення, досконалість, ретельність підготовки, оперативність при виконанні доручення, окрім випадків, коли відмова від прийняття доручення в конкретній ситуації може призвести до суттєвого порушення прав та законних інтересів клієнта, або коли клієнт дає згоду на запропоновані йому строки виконання доручення, якщо відстрочка об’єктивно не повинна суттєво позначитись на можливості належного виконання доручення. В будь-якому випадку до укладення договору з клієнтом адвокат зобов’язаний попередити клієнта про складнощі і можливі негативні наслідки для результату виконання доручення, пов’язані з обсягом зайнятості цього адвоката.

Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.

Ситуація, яка склалася по даному кримінальному провадженню в жодному разі не може свідчити про можливість додержання судом розумного строку розгляду справи, регламентованого частиною першою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 2, п. 21 частини першої ст. 7, частиною першою ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України, в в’язку з безпідставною неявкою у судові засідання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_9.

Вищевказана ситуація, в свою чергу, позбавляє суд можливості розглянути кримінальне провадження в розумні строки та встановити об’єктиву істину по ньому.

Такий стан справи порушує й права інших учасників кримінального провадження, двоє з яких утримуються під вартою.

Вищевказане свідчить про перешкоджання з боку адвоката здійсненню правосуддя та є проявом неповаги до суду, що в сулу вищевказаних положень чинного законодавства є неприпустимим.

У відповідності до правових положень частини першої ст. 324 Кримінального процесуального кодексу України, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

З метою забезпечення прав учасників судового процесу на розгляд кримінального провадження впродовж розумного строку та запобігання неналежного здійснення адвокатами своїх обов’язків, суд вважає за необхідне винести ухвалу та довести її до відома Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області.

На підставі вищевикладеного та керуючись частиною першою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 21, 47, 324, 369, 370, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Про вищевказане довести до відома Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Закарпатської області.

2. Про наслідки розгляду цієї ухвали та вжиті заходи реагування повідомити Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у місячний строк з дня отримання копії ухвали.

3. Ухвала суду може буди оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий В.В. Кость

Судді В.О. Монич

ОСОБА_10