справа №2-1407/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

09 квітня 2009 року        Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                                          головуючого судді           Скрипник К.О.,

                                          при секретарі                     Олексієнко О.В.;

за участю позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення авансового платежу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка 10 вересня 2008 року звернулась до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що 04 квітня 2008 року вона домовилась з відповідачкою про купівлю належної їй АДРЕСА_2 за 425 000 грн., що еквівалентно 85 000 доларів США та домовились укласти договір купівлі-продажу до 01 червня 2008 року. 04 квітня 2008 року позивачка сплатила відповідачці завдаток у розмірі 10 000 грн. Однак в подальшому відповідачка ухилялась від укладення договору купівлі-продажу та збільшила вартість квартири на 87 000 доларів США, тим самим змусивши позивачку відмовитись від купівлі квартири. Після чого позивачка запропонувала відповідачці повернути їй суму завдатку, однак вона відмовляється їх повертати до теперішнього часу. Крім того діями відповідачки позивачці спричинена моральна шкода, яка складається з душевних страждань у зв’язку з неможливістю придбати житло. Позивачка згідно уточнених позовних вимог просила стягнути з відповідачки завдаток з урахуванням індексу інфляції у розмірі 11 715 грн., додаткову суму у розмірі завдатку у розмірі 11 715 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та судові витрати по отриманню юридичної допомоги у розмірі 350 грн., сплаті судового збору у розмірі 234,30 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. та інформаційних послуг у розмірі 15,07 грн.    

Позивачка, її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилались на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просила відмовити у задоволенні позову. Суду пояснила, що дійсно вона з позивачкою домовилась щодо продажу належної їй АДРЕСА_2 за 425 000 грн., що еквівалентно 85 000 доларів США після чого позивачка сплатила їй передплату у розмірі 10 000 грн. та сторони домовились укласти договір купівлі-продажу до 01 червня 2008 року. Однак ближче до 01 червня 2008 року позивачка підтвердила бажання купити квартиру за 85 000 доларів США, що на той час вже складало менше договірної суми у розмірі 425 000 грн., на що не погодилась відповідачка. Внаслідок чого позивачка відмовилась від укладення договору купівлі-продажу квартири за 425 000 грн. У зв’язку з тим, що домовленість була порушена позивачкою, відповідачка вважає, що немає підстав для повернення  завдатку.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, представника позивачки, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено, що 04 квітня 2008 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 завдаток у якості передплати у розмірі 10 000 грн. за квартиру АДРЕСА_1. При цьому сторони домовились, що загальна вартість квартири складає 425 000 грн., що еквівалентно 85 000 доларів США  по курсу 5.0 та договір купівлі-продажу квартири буде укладений до 01 червня 2008 року, про що відповідачкою була написана розписка та що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні (а.с.8).

Судом встановлено, що в подальшому між сторонами виникли суперечки з приводу вартості квартири, у зв’язку з чим договір купівлі-продажу між сторонами укладений не був, однак відповідачка ухиляється від повернення коштів сплачених їй позивачкою у якості авансу до теперішнього часу.

Так, згідно пояснень у судовому засіданні свідка ОСОБА_4, сторони домовились щодо купівлі позивачкою квартири відповідачки за 85 000 доларів США та відповідачка зобов’язалась підготувати необхідні документи до 01 червня 2008 року. Однак у травні 2008 року з’ясувалось, що документи для продажу квартири ще не готові, та відповідачка змінила вартість квартири до 87 000 доларів США, на що позивачка не погодилась.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

В силу ч.2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що сторонами договір купівлі-продажу квартири не укладався, суд вважає, що грошова сума, яку позивачка згідно розписки надала відповідачці по справі, є авансовою сумою. У зв’язку з чим, сторона, яка видала аванс, в даному випадку – позивач ОСОБА_1, має право вимагати його повернення у випадку невиконання договору в тому розмірі, в якому він надавався.

В силу ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з урахування ч. 2 ст. 625 ЦК України, інфляційні за період з квітня 2008 року по лютий 2009 року складають: (10 000 х 1,031 (індекс інфляції за квітень 2008 р.) х 1,013 (індекс інфляції за травень 2008 р.) х 1,008 (індекс інфляції за червень 2008 р.) х 1 (індекс інфляції за липень 2008 р.) х 1 (індекс інфляції за серпень 2008 р.) х 1,011 (індекс інфляції за вересень 2008 р.) х 1,017 (індекс інфляції за жовтень 2008 р.) х 1,015 (індекс інфляції за листопада 2008 р.) х 1,021 (індекс інфляції за грудень 2008р.) х 1,029 (індекс інфляції за січень 2009р.) х 1,015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) – 10 000 грн. = 1715 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з відповідачки підлягає стягненню сума авансу в розмірі 10 000 гривень з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 1715 гривень, що загалом складає 11 715 гривень.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а у відповідності до положень ч.1. ст. 11  ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Проаналізував доводи сторін, суд приходить до висновку, що в діях відповідачки не вбачається вини у заподіянні позивачці моральних страждань, ці вимоги не були доведені позивачкою і тому у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача пропорційно до задоволених вимог підлягають стягненню витрати, понесені позивачкою по отриманню правової допомоги у розмірі 350 грн., сплаті державного мита у розмірі 117 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення у розмірі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 570 ч.2, 625 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення авансового платежу та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_3 на корись ОСОБА_1 суму авансу в розмірі 10 000 гривень з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 1715 гривень, що загалом складає 11 715 гривень (одинадцять тисяч сімсот п’ятнадцять гривень).

Стягнути з ОСОБА_3 на корись ОСОБА_1 судові витрати у розмірі  497 гривень (чотириста дев’яносто сім гривень).

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити .

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                К.О. Скрипник