ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року Справа № 906/1277/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

Суддів Палія В.В.

Селіваненка В.П.

за участю представників:

Позивача: Обертович Н.П., дов. від 11.12.2015 № 26/1360; Поліщука О.Г., дов. від 25.02.2016 № 26/137;

Відповідача: Заворотнюк Л.М., дов. від 08.02.2016 № 1.20/6-284;

Третьої особи -1: не з'явився;

Третьої особи -2: не з'явився;

Третьої особи -3: не з'явився;

Третьої особи -4: не з'явився;

Третьої особи -5: не з'явився;

Третьої особи -6: не з'явився;

Третьої особи -7: не з'явився;

Третьої особи -8: Ясинецької Т.П., дов. від 05.01.2016 № 1;

Третьої особи -9: не з'явився;

Третьої особи -10: Ясинецької Т.П., дов. від 04.01.2016 № 4-01/16;

Третьої особи -11: не з'явився;

Третьої особи -12: не з'явився;

Третьої особи -13: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу виконавчого комітету Житомирської міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 03.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2016

у справі № 906/1277/15 господарського суду Житомирської області

за позовом виконавчого комітету Житомирської міської ради

до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира

комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1" Житомирської міської ради

комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3" Житомирської міської ради

комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5" Житомирської міської ради

комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 6" Житомирської міської ради

комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 8" Житомирської міської ради

комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9" Житомирської міської ради

комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11" Житомирської міської ради

комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 13" Житомирської міської ради

комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 14" Житомирської міської ради

комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 15" Житомирської міської ради

комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" Житомирської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7

про визнання недійсним рішення від 26.06.2015 № 38 р/к у справі № 3.5-40/2015,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року виконавчий комітет Житомирської міської ради звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, просив визнати недійсним рішення адміністративної колегії Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.06.2015 № 38 р/к у справі № 3.5-40/2015 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - Рішення АМК).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.09.2015 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира, комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1" Житомирської міської ради, комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 3" Житомирської міської ради, комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5" Житомирської міської ради, комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 6" Житомирської міської ради, комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 8" Житомирської міської ради, комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 9" Житомирської міської ради, комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 11" Житомирської міської ради, комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 13" Житомирської міської ради, комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 14" Житомирської міської ради, комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 15" Житомирської міської ради, комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" Житомирської міської ради (далі - КПВЖРЕПи), на стороні відповідача - ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 253-255).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.11.2015 (суддя Ляхевич А.А.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 (головуючий Огороднік К.М., судді Коломис В.В., Тимошенко О.М.) (т. 3, а.с. 87-93) у задоволенні позову відмовлено (т. 2, а.с. 204-210).

Оскаржені судові акти мотивовано необґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, виконавчий комітет Житомирської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просив оскаржені судові рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову, посилаючись на порушення і неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права (т. 3, а.с. 103-106).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.02.2016 касаційну скаргу виконавчого комітету Житомирської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.03.2016 (т. 3, а.с. 101-102).

У відзиві на касаційну скаргу Житомирське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень і просить залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У судове засідання 01.03.2016 представники третіх осіб - КПВЖРЕПів № № 1, 3, 5, 6, 8, 9, 13, 15, 16, ОСОБА_7 не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Від третьої особи - Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника третіх осіб - КПВЖРЕПів № № 1, 3, 5, 6, 8, 9, 13, 15, 16, ОСОБА_7, Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира, задовольнивши клопотання останнього.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача, відповідача, третіх осіб - КПВЖРЕПів № № 11, 14, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Рішенням АМК:

- визнано, що дії виконавчого комітету Житомирської міської ради, які полягають у прийнятті рішення від 17.09.2014 № 401 "Про внесення змін до рішень виконавчого комітету міської ради від 16.05.2013 № № 191, 193, 195, 197, 199, 201, 202, 203, 205, 206, 208", яким з 01.06.2014 для мешканців житлових будинків м. Житомира, які обслуговують КПВЖРЕПи м. Житомира, встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з порушенням порядку їх встановлення, передбаченого чинним законодавством України, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 7 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді дій, заборонених ст. 17 цього Закону, які полягають у створенні умов КПВЖРЕПам м. Житомира для порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- зобов'язано виконавчий комітет Житомирської міської ради у місячний строк з дня одержання рішення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 цього рішення, шляхом:

- внесення змін у додатки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.09.2014 року № 401 у частині скасування встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 01.06.2014;

- зобов'язання КПВЖРЕПів №№ 1, 3, 5, 6, 8, 9, 11, 13, 14, 15 та 16 м. Житомира провести перерахунки плати мешканцям житлових будинків за період з 01.06.2014 року по 02.10.2014 року включно.

При прийнятті згаданого рішення Житомирське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України виходило, зокрема, з такого:

- в ході проведення дослідження ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Житомирським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено, що діючі тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій застосовуються згідно рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.09.2014 № 401 "Про внесення змін до рішень виконавчого комітету міської ради від 16.05.2013 № № 191, 193, 195, 197, 199, 201, 202, 203, 205, 206, 208", яке було оприлюднено в газеті "Місто" 18.09.2014;

- тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлені вказаним рішенням виконкому з 01.06.2014 відповідно до додатків зазначеного рішення для КПВЖРЕПів № № 1, 3, 5, 6, 8, 9, 11, 13, 14, 15,16;

- відповідно до норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 58 Конституції України, ч. 5 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановлені рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.09.2014 № 401 за минулий період, повинні були застосовуватись КПВЖРЕПами м. Житомира з 03.10.2014;

- згідно квитанцій на сплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій КПВЖРЕПи № № 1, 5, 8, 9, 11, 14, 15 почали застосовувати тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 01.06.2014, КПВЖРЕПи № № 3, 13, 16 - з 01.07.2014, тобто, ще до прийняття рішення виконавчим комітетом Житомирської міської ради від 17.09.2014 № 401, що суперечить чинному законодавству України, а КПВЖРЕП № 6 - з 01.10.2014;

- комунальні підприємства КПВЖРЕПи № № 1, 3, 5, 6, 9, 11, 13, 14, 15, 16 протягом 2011 - 2014 та поточного періоду 2015, а КПВЖРЕП № 8 протягом 2011 - 2013 та січня-червня 2014 займають монопольне становище на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах відповідних зон обслуговування м. Житомира з частками 100% відповідно;

- вказані підприємства при розрахунках з мешканцями житлових будинків за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій застосовували тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з порушенням порядку введення їх в дію, визначеного Законом України "Про житлово-комунальні послуги";

- такі дії КПВЖРЕПів № № 1, 3, 5, 6, 8, 9, 11,13, 14, 15, 16 містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.01 № 2210-III (далі - Закон № 2210-III) економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Статтею 2 Закону № 2210-III визначено, що цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Згідно з ст. 17 Закону № 2210-III забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схиленні суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 50 Закону № 2210-III порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону.

Статтею 51 Закону № 2210-III передбачено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

На підставі викладеного суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що Житомирським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в процесі розгляду справи № 3.5-40/2015 доведено, що дії виконавчого комітету Житомирської міської ради з прийняття рішення від 17.09.2014 № 401, (яким застосовано зворотню дію рішення в часі, а саме, з 01.06.2014 встановлено для мешканців житлових будинків м. Житомира, які обслуговують КВЖРЕПи м. Житомира тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), мають ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 7 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді дій, заборонених ст. 17 цього Закону.

Частиною 2 ст. 1117 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду, якими було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи скаржника вищевикладеного не спростовують та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Житомирської області від 03.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 у справі № 906/1277/15 залишити без змін, а касаційну скаргу виконавчого комітету Житомирської міської ради - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: В.В. Палій

В.П. Селіваненко