ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2016 року м. Київ К/800/48788/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012 по справі №1170/2а-1926/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтея-Транссервіс»»
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання дій неправомірними,-
В С Т А Н О В И В:
У травні 2011 року Товариством до суду заявлений позов про визнання неправомірними дій працівників податкової інспекції при проведенні перевірки та складанні довідки від 17.03.2011 № 134/1520/37231923 про результати невиїзної документальної перевірки.
Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись із судовими рішеннями попередніх інстанцій відповідач до Вищого адміністративний суд України подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом на підставі пп. 75.1.2 п.75.1, ст. 75, пп. 78.1.1, п.78.1, ст. 78, п.79.1, ст. 79 Податкового кодексу України проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року, результати якої оформлено довідкою від 17.03.2011 № 134/1520/37231923 «Про результати невиїзної документальної перевірки позивача з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року».
Вказана перевірка була проведена на підставі наказу Державної податкової інспекції від 16.03.2011 №524 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства та пп. 75.1.2 п. 75.1, ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України.
Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
А п 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
З аналізу вказаних норм вбачається, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не виключає необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли останньому до початку проведення зазначеної перевірки було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи вручено під розписку копію наказу про проведення зазначеної перевірки.
Крім того, хоча п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України і визначено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, що передбачене пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, а відтак з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано до суду належних доказів в підтвердження направлення позивачу наказу та письмового повідомлення про проведення перевірки в порядку визначеному п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України.
Крім того безпідставним є також і посилання контролюючого органу на відсутність позивача за адресою м. Кіровоград, вул. Бабушкінська, 34, оскільки з наявного в матеріалах справи повідомлення органу зв'язку (а.с. 128 т.2), матеріали направлені податковим органом за вказаною вище адресою 15.03.2011 були отримані позивачем 22.03.2011.
Таким чином, невиконання вимог ст. 79 Податкового кодексу України є підставою для визнання незаконними дій Державної податкової інспекції щодо проведення перевірки за наслідками якої складено довідку від 17.03.2011 № 134/1520/37231923 про результати невиїзної документальної перевірки.
Вказаний висновок узгоджується також із практикою Верховного Суду України. Так, у справі № 21-425а14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарантінвест-55" до Державної податкової інспекції у м.Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій у своєму рішенні від 27.01.2015 Суд зазначив, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку, а невиконання таких вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби відхилити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2012 по справі №1170/2а-1926/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.Я. Олендер
А.О. Рибченко