ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

22 березня 2007 р.

№ 4/150

         Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –судді

Ходаківської І.П.

суддів :

Савенко Г.В. Данилової Т.Б.

перевіривши матеріали касаційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю “МАЙДАН”

на  постанову

Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року

у справі

№  4/150 господарського суду м.Києва

за позовом

Заступника прокурора Подільського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до третя особа, що заявляє самостійні вимоги про

1.          Комунального підприємства “Житній ринок” 2.          Товариства з обмеженою відповідальністю “МАЙДАН” Товариство з обмеженою відповідальністю                            “Едванс” визнання недійсним договору про спільне користування території

за участю представників сторін:

прокуратури: не з’явились

позивача: не з’явились

відповідача 1: Крекін М.Д. дов. від 12.02.07 №30

відповідача 2:Стопхай В.Г. дов.від 02.12.06

третьої особи: Павлюк Л.М. посвідчення адвоката № 2593/10 від 21.05.04

За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 22.03.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.

Склад колегії суддів змінено за розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України (розпорядження містяться в  матеріалах справи).

Рішенням господарського суду м.Києва від 23.06.2006 року (суддя Борисенко І.І.)  було відмовлено у задоволені позову Заступника прокурора Подільського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради  та Товариства з обмеженою відповідальністю “Едванс” (далі по тексту –ТОВ “Едванс”).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року (головуючий –Шипко В.В., судді: Алданова С.О., Лосєв А.М.) зазначене рішення господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення. А саме: визнано недійсним договір №1 про спільне використання території від 18.12.1997 року, укладений між Державним комунальним підприємством “Житній ринок” та ТОВ “МАЙДАН”.

Виселити ТОВ “МАЙДАН” із незаконно займаної земельної ділянки (кадастровий номер 8 000 000 000:85:642:0014), яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 10-А, звільнивши її від торгівельних павільйонів та палаток шляхом знесення або демонтажу.

Присуджено до стягнення з Комунального підприємства “Житній ринок” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Едванс” 21,25 грн. державного мита.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Майдан” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Едванс” 21,25 грн. державного мита.

Не  погоджуючись з прийнятою постановою, до Вищого господарського суду України звернулось з касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю “МАЙДАН” (далі по тексту –ТОВ “МАЙДАН”), в якій скаржник просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року скасувати, рішення господарського суду м.Києва від 23.06.2006 року залишити без змін. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що постанова апеляційного господарського суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також судом не оцінені докази в сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті.

01.03.2007 року до Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю  “Едванс” надійшло заперечення на касаційну скаргу ТОВ “МАЙДАН”, в якому Товариство просить відмовити ТОВ “МАЙДАН” у задоволенні його касаційної скарги, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року залишити без змін з підстав зазначених у запереченні.

       22.03.2006 року ТОВ “МАЙДАН” подано клопотання про здійснення судового процесу технічними засобами.

Колегією суддів Вищого господарського суду вказане клопотання відхилено, оскільки відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ст. 1117, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, при цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Крім того, враховується, що у касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

         Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

         Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між ДКП “Житній ринок” та ТОВ “МАЙДАН” був укладений договір № 1 від 18.12.1997 року про спільне використання території, який було затверджено Подільською районною державною адміністрацією м. Києва 23.12.1997 року та відповідно до якого ДКП “Житній ринок” передає в користування ТОВ “Майдан” 1200 кв. м. за адресою: вул. Верхній Вал,14. Термін дії договору встановлено до 31.12.2007 року.

Предметом зазначеного договору є частина території ринку по вул. Верхній Вал, 12-14, яку ТОВ “МАЙДАН” прийняло в тимчасове користування для організації та здійснення діяльності по розвитку ринкової торгівлі з метою повного забезпечення населення м. Києва сільськогосподарськими продуктами та непродовольчими товарами.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що обставини справи, які відповідно до  законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, що призвело до неправильних висновків, які викладені у рішенні суду.

Правовстановлюючими документами, які посвідчують право користування земельною ділянкою є державний акт на право власності чи право постійного користування або договір оренди. Однак, як підтверджується матеріалами справи, ДКП “Житній ринок” не надано належних доказів для підтвердження наявності повноважень щодо передачі в оренду земельних ділянок іншим суб'єктам господарювання, зокрема ТОВ “МАЙДАН”, а також доказів правомірності користування спірними земельними ділянками.

Крім того, ДКП “Житній ринок” та ТОВ “МАЙДАН” не надано жодного розпорядчого документу Подільської райдержадміністрації, яким був наданий дозвіл на передачу землі в оренду або надано право ДКП “Житній ринок” передавати у тимчасове користування іншим суб'єктам земельну ділянку за адресою: вул. Верхній Вал, 14 або 12.

Тобто, зазначене доводить, що правовстановлюючі документи не  надані відповідачами та їх існування, взагалі, не підтверджено.

Ознайомившись з матеріалами справи, судова колегія підтримує висновок суду апеляційної інстанції, що господарським судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: вимоги ст. 24 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, якою передбачено порядок оформлення тимчасового користування землею та якою визначено, що право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором, форма та порядок реєстрації якого встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Як передбачено ст.19 вказаного Кодексу, надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок, розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення  документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші  землевпорядні організації.

Отже, зазначене доводить, що для отримання земельної ділянки в користування необхідно замовити проект  відведення, погодити його з відповідними службами, винести межі в натурі, після чого отримати документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Судова колегія Вищого господарського суду України також вважає, що висновок суду апеляційної інстанції є цілком правомірним  відносно того, що  посилання місцевим судом на лист Київського міського управління земельних ресурсів №03-20/2033 від 12.06.98 року, яким надано дозвіл на розробку проектно-кошторисної документації для розширення території ринку з влаштуванням наметових збірно-розбірних павільйонів по вул. Верхній Вал 12-14, є помилковим, оскільки даний лист був наданий вже після підписання договору №1 від 18.12.1997 року та не має відношення до оформлення права користування земельною ділянкою.

Висновок апеляційного суду, що місцевим судом не вірно взято до уваги посилання відповідачів на п.п.3,6 Розпорядження Голови районної державної адміністрації №701 від 08.10.1996 року є цілком обгрунтованим  тому, що зазначене розпорядження не містить жодних положень щодо уповноваження ДКП ”Житній ринок” укладати договори оренди земельних ділянок, а лише передбачає, що адміністрація Житнього ринку має підготувати та подати в Подільську райдержадміністрацію перелік інвесторів, які виявили бажання прийняти участь у фінансуванні проектних робіт та робіт по обладнанню торгових місць з легких конструкцій для розгляду на земельній комісії.

Вищезазначеним розпорядженням було передбачено, що з інвесторами після розробки проектно-кошторисної документації має бути забезпечено укладення договорів короткострокової оренди земельних ділянок з інвесторами (термін визначений до трьох років) спірний же договір було укладено терміном на десять років.

Повноважним органом щодо розпорядження земельними ділянками в межах міста Києва є Київська міська рада і зазначені повноваження районним державним адміністраціям не були делеговані.

Отже, вищезазначене цілком підтверджує те, що спірний договір укладений з суб'єктом, який не мав відповідних повноважень щодо розпорядження земельними ділянками в межах міста.

Важливим є питання, що договір від 18.12.2007 року за № 1 не містить плану схеми земельної ділянки, опису меж та підпису землевпорядника. Тобто, із зазначеного договору не вбачається, яку саме територію площею 1200 кв.м. ДКП “Житній ринок” передало ТОВ “МАЙДАН”, оскільки Технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування ТОВ “МАЙДАН” на земельну ділянку (код 85642006) та план встановлених меж на неї стосується площі -  2110,90 кв.м., а не на 1200 кв.м., як  про це зазначено у спірному договорі. Отже, із зазначеного не можна визначити, яка саме земельна ділянка є спірною.

З відомостей Державного земельного кадастру вбачається, що земельна ділянка, якою користується ДКП “Житній ринок” має кадастровий номер 8 000 000 000:85:425:009 та розташована по вул. Верхній Вал, 16, не є спірною земельною ділянкою.

          Як зазначено судами,  ТОВ “Едванс” є землекористувачем земельних ділянок з поштовою адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 10-А на підставі договорів оренди від 6 квітня 2006 року №17-1803 та №17-1802. Зазначені земельні ділянки мають наступні кадастрові номери 8 000 000 000:85:642:0014 (площа 2250 кв.м.) та 8 000 000 000:85:425:0033 (площа 400 кв.м.).

Апеляційним судом цілком правомірно зазначено, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що спірна земельна ділянка (кадастровий номер 8 000 000 000:85:642:0014, на якій розташовані торгівельні павільйони та палатки ТОВ “МАЙДАН” і яка на підставі Рішення Київської міської ради від 29.11.2005 року №513/2974 передана в оренду ТОВ “Едванс”, має чітко визначене цільове призначення —для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-громадського комплексу з торгівельними приміщеннями сучасного рівня, з підземним паркінгом; зазначена земельна ділянка надана в оренду на 15 років, що фактично включає в себе територію, яку займають торгівельні палатки та павільйони, які належать ТОВ “МАЙДАН”. Саме зазначена ділянка в Державному земельному кадастрі рахується за ТОВ “Едванс” за адресою: вул. Верхній Вал, 10-А та є предметом договору оренди.

Отже, враховуючи те, що господарським судом так і не встановлено на якій території знаходяться торгівельні павільйони та палатки ТОВ “МАЙДАН”, а саме не з'ясовано її межі та розмір, а тому законним землекористувачем є ТОВ “Едванс”.

Окрім того, земельні ділянки, які передані в користування ТОВ “Едванс”, і на яких знаходяться об’єкти нерухомості, раніше не були відведені іншим  суб’єктам господарювання.

Отже, висновок апеляційної інстанції, що прийняте рішення господарського суду, яким відмовлено ТОВ “Едванс” в задоволенні його позовних вимог стосовно виселення ТОВ “МАЙДАН” з земельної ділянки, яка має поштову адресу: м.Київ, вул. Верхній Вал, 10-А шляхом знесення  або демонтажу торгівельних палаток та павільйонів, які належать ТОВ “МАЙДАН”, призвело до порушення вимог земельного законодавства, зокрема, ст.ст. 25,27 Закону України “Про оренду землі” є цілком обгрунтованим, оскільки згаданими статтями передбачено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, а також вимагати усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди.

Отже, враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що постанова апеляційного господарського суду може вважатись законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим остання не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “МАЙДАН” - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від  24.10.2006 року у справі № 4/150 –залишити без змін.

Головуючий                                                                           І.Ходаківська

          Судді                                                                                     Г.Савенко

  

Т.Данилова