суддя-доповідач  1 інстанції - Гончарова І.А.

 суддя -  доповідач  - Бадахова Т.П.

                        ДОНЕЦЬКІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2009  року                                                                           справа № 2-а-10329/09/1270    

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого:       Бадахової Т.П.

суддів :                                                           Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.

при секретарі судового

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську  Луганської області про визнання противоправною бездіяльності та зобов'язання стягнути недоплачену щомісячну соціальну допомогу як дитині війни  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з липня 2007 року по грудень 2007 року та з січня 2008 року по серпень 2008року.

    Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року (арк. справи 13) позов задоволений частково, внаслідок чого визнана неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням фактично виплачених сум. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у сумі 1,70 грн.

   В апеляційній скарзі відповідач (арк. справи 16) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі того, що законодавством не прийнято жодного нормативного акту, який би встановлював мінімальний  розмір пенсії за віком для розрахунку доплат та розглянути справу без його участі.

Сторони в судове засідання не з'явилися,  про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3, 1ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  відноситься до категорії «діти війни». (арк.спр.5-6).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний  захист  дітей  війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, право на отримання підвищення до пенсії  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виникає з моменту проголошення цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, правильним висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача проводити доплату у вигляді 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, право на отримання підвищення до пенсії  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виникає з моменту проголошення цього рішення, тобто з 22 травня 2008  року.

Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року, оскільки з 1 січня 2008 року вказана стаття 6 була викладена в іншій редакції, за якою виплата 30 % підвищення пенсії передбачена не була, але не зазначив кінцевої дати.

Беручи до уваги  позовні вимоги  позивача за 2008 рік, (а саме з січня 2008року  по серпень 2008 року) колегія суддів зазначає, що кінцевим строком відновлення порушеного права позивача на отримання підвищення до пенсії за віком, як дитині війни за 2008 рік, вважати 31 серпня  2008 року.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на  приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” та статті  113 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в яких визначено, що в разі  недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій  між  Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені  законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі  за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.

Виходячи з вищевикладеного, з врахуванням приписів частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, що обумовлює зміну постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

      Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області - задовольнити частково .

      Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року - змінити .   

Змінити  абзац 2 резолютивної частини  постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року по адміністративній справі №2-а-10329/09/1270, виклавши в наступній редакції:

«Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області  щодо відмови у перерахуванні та виплати  підвищення до пенсії ОСОБА_3 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2008 року.»

  Змінити абзац 3 резолютивної частини постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року по адміністративній справі №2-а-10329/09/1270, виклавши в наступній редакції:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_3 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2008 року з урахуванням фактично виплачених сум . ».

 В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого  2009 року по адміністративній справі №2-а-10329/09/1270 -  залишити без змін.

 Постанова у повному обсязі складена і підписана у нарадчій кімнаті та проголошена 15 липня  2009 року.

 Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання  постанови у повному обсязі.

Головуючий:            Т.П.Бадахова

Судді:           Р.Ф.Ханова

         М.І.Старосуд