Справа №1-26/2007р.
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2007 року Бериславський районний суд Херсонської області
у складі головуючого судді Радченко С.В.
при секретарі Глушковій Л.М.
за участю прокурора Галиги І.О.
адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бериславі справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1, Молдова, молдованина, гр-на України, маючого неповну середню освіту, не працюючого, не одруженого, не військовозобов"язаного, не судимого, мешканця АДРЕСА_2, Бериславського району, АДРЕСА_3, за ст. 122 ч. 1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1., 11 червня 2006 року, близько 22.00-23.00год. в АДРЕСА_2, Бериславського району, біля двору будинку №5 по вул.К.Маркса, під час сварки з ОСОБА_2, що виникла на грунті особистих неприязне них стосунків, умисно наніс удар дерев"яною палицею в район нижньої щелепи ОСОБА_2, спричинивши останньому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_1 року тілесні ушкодження у вигляді перелому кута нижньої щелепи справа, забиття головного мозку легкого ступеню, крововиливів та зсадин обличчя, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості по критерію довгострокового розладу здоров"я.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1вину свою визнав частково і пояснив, що 11.06.2006 року, біля 19.00год. до нього додому прийшов потерпілийОСОБА_2разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5і почали вимагати віддати їм мобільний телефон ОСОБА_2. Він відмовив, мотивуючи наявністю грошового боргу. Тоді ОСОБА_6 вдарив його вітчима, почалася бійка, яка закінчилася без будь-яких інцендентів. Близько 22.00год. він пішов з ОСОБА_7 до своєї знайомої за сумкою. Попереду йшла мати потерпілого, яка зайшла у свій двір зі скаргою, що її побили. З двору вийшли ОСОБА_5, потерпілий та ОСОБА_6. У ОСОБА_2 у руках була сокира, уОСОБА_5 ломака. Коли вони вийшли на вулицю, то у ОСОБА_2 у руках була вже ломака, якою він вдарив його по переноси ці. Він вихватив ломаку у потерпілого і почав нею махати та кричати, щоб до нього не підходили. Однак із ззаду підійшов потерпілий і він його вдарив ломакою в район нижньої щелепи. Потерпілий упав, він злякався і втік. Його мати дала на лікування потерпілого 250грн.
Суд вважає покази підсудного такими, що не в повній мірі відображають обставини події, даними з метою уникнути кримінальної відповідальності, тому що вони повністю спростовуються сукупністю зібраних органом досудового слідства та судом доказів. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненому злочині підтверджується наступним:
потерпілийОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що від дав ОСОБА_1 мобільний телефон, на якому останній заблокував сім карту і не повертав гроші. 11.06.2006 року, близько 19.00год. він з вітчимом ОСОБА_4 та знайомим ОСОБА_5пішов до ОСОБА_1 запитати за телефон. Відчим підсудного грубо їм відповів, вони посварилися і пішли додому. Близько 23.00год. вони стояли біля воріт його будинку, курили та побачили що по вулиці йдуть ОСОБА_1 з ОСОБА_7. Його мати сказала, що у них була ломака. Він запитав у ОСОБА_1 чи не хоче той побалакати, на що ОСОБА_1 почав бити ломакоюОСОБА_5. Він почав підходити до ОСОБА_1, щоб заспокоїти, оскільки раніше вони були друзями. ОСОБА_1, продовжуючи махати ломакою, вдарив нею його в район нижньої щелепи, від чого він упав і втратив свідомість. Просив стягнути з підсудного на його користь 500грн. витрат на лікування та 5000грн. моральної шкоди. Додав, що під час бійки ні у нього, ні у його знайомих сторонніх предметів в руках не було;
свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що являється вітчимом потерпілого ОСОБА_2. 11.06.2006 року, біля 22-23.00год. до Їх будинку прийшов ОСОБА_1. з палкою.ОСОБА_2підійшов до підсудного, щоб поговорити. ОСОБА_1 почав махати палкою, та, колиОСОБА_2підійшов ближче, він почув хрускіт,ОСОБА_2упав, а ОСОБА_1 зі своїм другом ОСОБА_7 втекли. ОСОБА_2 відразу відвезли в лікарню;
свідки ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_8суду пояснили, що були очевидцями,як ОСОБА_1., при обставинах, зазначених потерпілим, 11.06.2006 року, біля 22.00-23.00год. вдарив ломакою ОСОБА_2, від чого останній упав та втратив свідомість. При цьому свідки стверджували, що у потерпілого в руках сторонніх предметів не було і він не робив ніяких дій, які б спровокували підсудного на нанесення удару;
відповідно до висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_1 року вбачається, що потерпілийОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді у вигляді перелому кута нижньої щелепи справа, забиття головного мозку легкого ступеню, крововиливів та зсадин обличчя, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості по критерію довгострокового розладу здоров"я. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею співудару (а.с.44);
як вбачається з висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_2 року (а.с.49), у підсудного ОСОБА_1 також були виявлені легкі тілесні ушкодження, спричинивші короткочасний розлад здоров"я у вигляді перелому кісток носу, однак утворення зазначених тілесних ушкоджень 11.06.2006 року при обставинах, вказаних підсудним - виключається.
Покази допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11.ОСОБА_12виключають винність підсудного, оскільки зазначені особи не були очевидцями події.
Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_7, який пояснив суду, що потерпілийОСОБА_2першим вдарив ОСОБА_1 ломакою, оскільки зазначені покази спростовуються свідченнями інших свідків та не підтверджуються іншими доказами.
Суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження у судовому засіданні. Злочинні дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 122 ч.1 КК України, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров"я потерпілого.
При обранні виду та міри покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, і те, що злочин вчинено вперше, дану на особу посередню громадську характеристику, часткове відшкодування завданих здоров"ю потерпілого збитків, і вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі, але із застосуванням ст.75 КК України, тому що його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства за умови виконання покладених на нього судом обов"язків.
Обставин, що обтяжують чи пом"якшують покарання підсудного судом не встановлено.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню (а.с. 17).
Підлягає стягненню на користь потерпілого завдана йому моральна шкода, яку суд оцінює в 2000 грн., і яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв"язку з вчиненням відносно нього злочину і ушкодженням, внаслідок цього здоров"я.
В задоволенні решти позовних вимог потерпілого слід відмовити, тому що матеріальна шкода у вигляді витрат на лікування не обгрунтована жодними доказами.
Судові витрати за проведення судово-медичних експертиз (а.с.44, 49) підлягають стягненню з підсудного.
Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
Визнавши винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волі строком на один рік шість місяців з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій устнові.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в один рік, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки. Згідно ст.76 КК України покласти на підсудного обов"язок періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання чи роботи.
Міру запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 на користьОСОБА_2 дві тисячі грн. моральної шкоди. В решті позовних вимог потерпілого - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Херсонського обласного бюро СМЕ 66грн. 68коп. судових витрат.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області протягом п'ятнадцяти днів з часу його проголошення, шляхом подачі скарги до місцевого суду Бериславського району.