Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Первомайськ, вул. К.Маркса, 18, 55213, (05161) 4-26-20

2-а-2815/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2011 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Козаченка Р.В., при секретарі - Вєтошкіній Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

9 березня 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до відповідача про скасування постанови серії ВЕ № 242195 від 24 лютого 2011 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за якою на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення Правил дорожнього руху: обгін на перехресті.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 24 лютого 2011 року відповідачем був зупинений при русі на транспортному засобі по автомобільній дорозі «Ульянівка-Миколаїв». На 87-ому кілометрі його зупинив відповідач, склавши протокол та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил обгону - обгін на перехресті. Посилаючись на те, що не вчиняв даного правопорушення, оскільки не здійснював обгону на перехресті. Тому вважав притягнення до адміністративної відповідальності безпідставним і просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає що справу можливо вирішити при відсутності відповідача за наявних у справі доказів, оскільки позивач проти цього не заперечує.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

24 лютого 2011 року позивач рухався по автомобільній дорозі «Ульянівка-Миколаїв» на автомобілі марки «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1. На 87-ому кілометрі був зупинений відповідачем, який пояснив зупинку порушенням Правил дорожнього руху - обгін транспортного засобу на перехресті. Склав про це протокол про адміністративне правопорушення, а на його підставі на місці виніс оскаржувану постанову про накладення на нього за ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу за порушення пункту 14.6 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення водіями правил обгону.

Пунктом 14.6 «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі Правила) передбачено випадки при яких заборонено обгін, в тому числі обгін забороняється на перехресті.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки протокол по справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що позивач здійснив обгін транспортного засобу на перехресті.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були надані відповідачу як усні пояснення так і письмові, які він вніс до протоколу, про незгоду з порушенням Правил. Незважаючи на те, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі є також пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в оскаржуваній постанові, прийнятій відповідачем, не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.

На підтвердження правомірності винесеної відносно позивача постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, відповідачем не надано ніяких доказів. В справі є тільки протокол про адміністративне правопорушення серії BEI № 134984 від 24 лютого 2011 року. Проте він не може бути прийнятий судом в якості доказу вчинення правопорушення, оскільки спростовується поясненнями позивача, яке внесено ним особисто до протоколу.

Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній окрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Однак такі вимоги дотримані не були.

Встановлені судом обставини вказують на те, що відповідач при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу діяв протиправно, тому позовні вимоги про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності підлягають задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю і визнати дії інспектора Первомайської юти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 при винесенні постанови серії ВЕ № 242195 від 24 лютого 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП — протиправними, дану постанову — скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього - закрити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Козаченко