ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
від "05" червня 2006 р. | № 01-15/243. |
Суддя Якушева І. О., розглянувши матеріали
за позовом Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Волинській област Маневицької виправної колонії №42 управління Прокурор Маневицького району
до Відокремлений структурний підрозділ - шахта "Бужанська" Державного підприємства "Волиньвугілля"
про стягнення 5 784 грн.,
встановила:
пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, зазначених законом. Відповідно до ст. 361 Закону України „Про прокуратуру” підставою представництва держави в суді є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними та державою.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (ч. 2 ст. 2 ГПК України).
Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999р. визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визначено, що під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, зазначених в ч. 2 ст. 2 ГПК України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
В пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справі, порушеній за позовною заявою прокурора і на підставі ч. 1 ст. 2 ГПК України є стороною в процесі і саме цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до ст.22 ГПК України.
Тобто, прокурор може бути представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями органу виконавчої влади.
Розглянувши позовну заяву, подану прокурором Маневицького району в інтересах держави –Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Маневицької виправної колонії № 42 до відокремленого структурного підрозділу –шахта «Бужанська»державного підприємства «Волиньвугілля»про стягнення 5 784 грн., господарський суд дійшов висновку про те, що фактично суб’єктами спірних правовідносин є Маневицька виправна колонія № 42 і державне підприємство «Волиньвугілля».
Відповідно до довідки Волинського обласного управління статистики № 24 підприємство Маневицької виправної колонії № 42 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області за організаційно-правовою формою є державним підприємством.
У відповідності із ст.ст.62, 65 ГК України підприємства є самостійними суб’єктами господарювання, які здійснюють управління через свої органи і посадові особи, і не є органами державної влади чи місцевого самоврядування.
Отже, Волинським транспортним прокурором пред’явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб’єкта, який за захистом своїх інтересів вправі звернутись до господарського суду самостійно.
Відповідно до ст.ст. 6, 19, 23 Господарського процесуального кодексу України втручання державних органів у діяльність підприємств не допускається.
У відповідності до Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002р. № 04-5/570 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам»якщо прокурором неправильно визначено позивача, тобто орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повертає позовну заяву без розгляду.
Разом з цим, при повторному зверненні до господарського суду слід врахувати, що відповідно до ст.ст.21, 1 ГПК України сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації –юридичні особи.
Керуючись ст. 2, п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у х в а л и в:
позовні матеріали на 9 аркушах повернути прокурору без розгляду.
Суддя І.О.Якушева