Львівський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в а

Іменем  україни

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Міністерства фінансів України на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги як учаснику війни,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 26.02.2008 року звернулася до Красилівського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом в якому просить стягнути з відповідачів на її користь як учаснику війни суму недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги за 2004-2007 роки в розмірі 3 375,35 гривень.

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області виплатити ОСОБА_1 1 175,00 гривень недоплаченої одноразової грошової допомоги за 2007 рік. Зобов'язано Міністерство фінансів України та Міністерство праці та соціальної політики України перерахувати ці кошти через Державне казначейство України для управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області. В решті позову відмовлено.

Прийняте судом першої інстанції рішення мотивоване тим, що згідно з ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання до 5-го травня щорічної разової грошової допомоги у визначених розмірах, такі вимоги є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право в межах стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику війни за 2007 рік.

Покликається на те, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційними положення статті Закону України «Про Державний бюджет на 2007 роки», якою встановлено розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня учасникам війни в сумі 55,00 гривень, а тому виплата допомоги у 2007 році повинна здійснюватись у розмірах, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Що стосується вимог позивача в частині стягнення недоплачених сум такої допомоги за 2004 - 2006 роки, то позивачкою пропущено строк звернення до суду  за такими виплатами . За таких обставин, суд першої інстанції не вбачає підстав для покладення зобов'язання на державні органи сплатити недоплачену грошову допомогу позивачу за ці роки.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Міністерство фінансів України оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що виключно законом України «Про державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ст.95 Конституції України) та щорічно затверджуються асигнування для головних розпорядників коштів. Головним розпорядником коштів для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є Міністерство праці та соціального захисту населення України.

Згідно ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетному кодексу України і закону про Державний бюджет України. Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлені абсолютні розміри виплат учасникам війни. Грошова допомога виплачена позивачу, як учаснику війни, у розмірах визначених Державним бюджетом, а зобов'язання державних органів щодо виплати такої виконаними в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 згідно посвідчення серія Д №190421 виданого 12.08.2002 року управлінням праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області є учасником війни (а.с. 5).

Як підтверджено довідкою управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області №78/01-16 від 02.02.2008 року (а.с. 6), згідно ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» позивачу у 2007 році було виплачено щорічну разову допомогу до 5-го травня як учаснику війни в розмірі 55,00 гривень.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Згідно ст.100 КАС України  пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного  позову.

Оскільки позивачці було відомо про виплати допомоги не в повному обсязі в 2004-2006 роках, то , на думку колегії суддів, судом першої інстанції вірно відмовлено в стягненні допомоги за ці роки.

Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для учасників війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.

Відповідачі не мають повноважень на самостійне визначення розміру грошової допомоги, яка виплачується до 5-го травня, оскільки, згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час виплати щорічної разової грошової допомоги, як учаснику війни до 5-го травня ОСОБА_1 за 2007 рік, розмір такої виплати був встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що додатково, поряд з нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» регулював відносини з виплати зазначеної допомоги і такі норми на час виплати не були ні відмінені, ні визнані неконституційними.

За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Відповідно на той час дії відповідачів повністю узгоджувались з вимогами законодавства і це вказує, на те що суб'єкти владних повноважень діяли на підставі та в спосіб передбачений законом, тобто правомірно.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково вирішив питання, щодо зобов'язання виплатити допомогу за 2007 рік, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Тобто положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було встановлено виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам війни не мають зворотної дії в часі. Таким чином, на момент виплати ОСОБА_1 вказаної допомоги до 5-го травня за 2007 рік, діяла норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка була чинною.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що при вирішенні справ про стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги як учаснику війни до 5-го травня слід керуватися нормами законів, які були чинними на момент проведення таких виплат.

Судом першої інстанції не враховано, що зазначена допомога є разовою, тобто виплачується щорічно виключно до 5 травня і чинним законодавством України не передбачена можливість повторних виплат чи доплат цієї допомоги при подальшій зміні її розміру.

За таких обставин, беручи до уваги, те що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також, що позивач отримав зазначені виплати в розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», органи державної влади правомірно керувалися даними нормами у спірних правовідносинах, відповідно дії відповідачів по нарахуванню та виплаті позивачу щорічної грошової допомоги як учаснику війни є правомірними та виконаними в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.1, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України задоволити.

Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2008 року у справі №2-а-101/08 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.