ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

25 лютого 2016 року                                                                        Справа № 913/866/15

                                                                                 Провадження № 1/913/866/15

За позовом Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м. Луганськ

про стягнення 638 130 грн. 95 коп.

Колегія суддів у складі: ОСОБА_1 – головуючий, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Секретар судового засідання-помічник судді Гудей Н.Ф.

у засіданні брали участь:

від позивача – ОСОБА_4 – провідний юрисконсульт, довіреність від 18.12.2015 № 01/44-848Д (04.02.2016, 25.02.2016);

від відповідача – ОСОБА_5 – директор з правової роботи, довіреність від 04.01.2016 № 16 (04.02.2016, 25.06.2016).

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 638 130 грн. 95 коп. відповідно до пунктів 6.3.1 і 6.3.2 договору від 28.03.2007 № 3969/02 за порушення умов договору купівлі-продажу електроенергії в частині подекадних розрахунків за придбану електроенергію за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року включно.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідно до п. 4.1 договору від 28.03.2007 № 3669/02 відповідач зобов’язався надавати позивачу повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з оптового ринку електричної енергії, а також розміри оплати по декадах або етапах. Пунктом 4.15 договору передбачена можливість і порядок коригування обсягу купівлі електроенергії і розміру її оплати. За умовами п. 6.3 договору позивач, 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. У разі недоплати визначеної відповідно до п. 6.3 договору суми ДП "Енергоринок" надсилає ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання" попередження, після чого останній зобов’язався здійснити перерахування недостатньої суми впродовж 2 банківських днів (п.п. 6.3.1 договору). Підпунктом 6.3.2 договору передбачено, що у випадку нездійснення відповідачем доплати, встановленої п.п. 6.3.1 договору, позивач через 3 банківські дні після закінчення відповідної декади має право виставити відповідачу вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,03% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін, не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання відповідачем письмового повідомлення від позивача.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву від 23.10.2015, в якому він заперечує проти позовних вимог, посилаючись на умови розділу 9 договору щодо форс-мажорних обставин і сертифікат Торгово-промислової палати України від 22.08.2014 про настання форс-мажорних обставин, що обумовлені проведенням антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей. Листом від 03.09.2014 № 01-29/2-128 відповідач повідомив позивача про настання обставин непереборної сили та надав позивачу копію відповідного сертифіката. Звільнення від відповідальності у разі настання обставин форс-мажору врегульовані ч. 3 ст. 550 ЦК України, ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України. За змістом сертифіката початок дії обставин форс-мажору за договором визначено з 14.04.2014, дія вказаних обставин триває.

Крім того, з урахуванням положень ст. 35 ГПК України, слід враховувати судові рішення, які мають преюдиціальне значення для вирішення даного спору. Обставини звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" від виконання зобов’язань за договором на період дії форс-мажорних обставин та від відповідальності за невиконання відповідних зобов’язань за договором встановлені у судових рішеннях у справах господарського суду Харківської області № 922/6007/14 та № 922/80/15, які переглядались в апеляційному і касаційному порядках.

Так, у постанові Вищого господарського суду України від 15.07.2015 у справі № 922/6007/14 за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" про стягнення штрафних санкцій за договором від 28.03.2007 № 3969/02 суд погодився з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, які полягають у тому, що:

- у відповідності до п. 9.2 договору при настанні обставин форс-мажору сторони звільняються від виконання зобов’язань на термін дії форс-мажорних обставин і усунення їх наслідків;

- відповідно до сертифіката від 22.08.2014 № 2563-4 події на території Луганської області є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) за договором від 28.03.2007 № 3969/02.

У справі господарського суду Харківської області № 922/80/15 за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" про стягнення штрафних санкцій за договором від 28.03.2007 № 3969/02 суди всіх інстанцій визнали проведення антитерористичної операції на території Луганської області обставинами непереборної сили за договором, що виникли з незалежних від Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" причин.

Позивач заперечує проти наведених доводів відповідача з посиланням на висновок Верховного Суду України, зроблений в постанові від 10.06.2015у справі № 904/6463/14, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання згідно зі ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України особа, яка порушила зобов’язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв’язок між цими обставинами і понесеними збитками. Далі, Верховний Суд України зазначає, що ч. 2 ст. 218 ГК України не допускає віднесення до категорії непереборної сили порушення зобов’язань контрагента боржника. Отже, відповідач повинен був довести не тільки, що мала місце така подія форс-мажору, але й те, що зазначена неможливість виконання зобов’язання безпосередньо пов’язана і є наслідком саме цієї події. В наданому сертифікаті Торгово-промислової палати України не підтверджено наявності причинного зв’язку між цими подіями та неможливістю відповідача виконати договірні зобов’язання належним чином у вказаний період. При цьому, підприємницька діяльність відповідача з продажу електричної енергії охоплює не лише територію проведення антитерористичної операції. За змістом розділу 9 договору, сторони звільняються від виконання зобов’язань за цим договором на термін дії форс-мажорних обставин і усунення їх наслідків. Упродовж дії вказаних обставин форс-мажору так і до теперішнього часу відповідач здійснює купівлю електричної енергії у позивача і платежі в оплату електричної енергії, придбаної і у зазначений період. Тобто, виконання договору відбувається надалі, а вказані відповідачем форс-мажорні обставини не унеможливили реальне виконання договору. Безпідставним є також посилання відповідача на преюдиціальність рішень господарських судів Харківської області у справах № 922/6007/14, № 922/80/15, адже правова оцінка суду щодо наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності не характеризується преюдиціальністю, може мати місце така кваліфікація лише щодо встановлених обставин. При цьому також звертається увага, що предмет спору у даній справі не є тотожним із вище вказаними, зокрема, йдеться про інші порушення, встановлені у інший період поставки електричної енергії. На противагу такому посиланню відповідача звертається увага господарського суду на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.08.2015 у справі № 922/1344/15, в якій апеляційний суд, аналізуючи наведені норми права та зміст сертифіката Торгово-промислової палати України, що представлений відповідачем також у справі, що розглядається, вказує на необхідність доведення відповідачем прямого причинного зв’язку між настанням обставин непереборної сили та неможливістю виконання зобов’язання відповідно до договору.

Відповідачем надані додаткові пояснення, за змістом яких порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу електроенергії в частині подекадних розрахунків у періодах з жовтня 2014 року по квітень 2015 року протягом першої, другої та третьої декад відповідних місяців сталося в наслідок проведення на території Луганської області антитерористичної операції. На непідконтрольній території знаходиться 74% промисловості Луганської області та 60% населення, тому більша частина купленої на Оптовому ринку електричної енергії України електроенергії (близько 65%) у 2014 році надходили на неконтрольовану територію. Відповідач зазначає, що в результаті проведення антитерористичної операції прийняті рішення державних органів про припинення з листопада 2014 року функціонування фінансової та банківської систем України на тимчасово непідконтрольній українській владі території, у ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання" відсутня можливість отримувати та сплачувати платежі за електроенергію в повному обсязі. В той же час чинне законодавство не дозволяє припинення постачання електроенергії певним суб’єктам та у певний період року. Крім того, відсутня технічна можливість відключення неконтрольованої території від електроенергії. Заборгованість підприємств, які фінансуються з державного та місцевого бюджетів становить – 34 260,1 тис. грн., у тому числі: з Державного бюджету – 8 702,0 тис. грн., з місцевого бюджету – 25 558,1 тис. грн.

Справа слухалась колегією у складі суддів: головуючий Зюбанова Н.М., судді Василенко Т.А., Рябцева О.В.

У зв’язку з відпусткою судді Зюбанової Н.М. здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи. Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу від 29.01.2016 визначено наступний склад судової колегії: ОСОБА_1 – головуючий, ОСОБА_2, ОСОБА_3 – члени колегії.

У судовому засіданні 04.02.2016 оголошено перерву до 25.02.2016

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.03.2007 між Державним підприємством "Енергоринок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" укладено договір № 3969/02.

          Згідно п. 2.1 договору Державне підприємство "Енергоринок" – позивач у справі, ДПЕ за договором, зобов’язався продавати, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" – відповідач у справі, ЕК за договором, зобов’язалось купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4.1 договору ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з Оптового ринку електричної енергії України (ОРЕ), а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ ЕК та по всіх постачальниках електроенергії за нерегульованим тарифом на території ліцензованої діяльності ЕК. В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов’язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт. год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах (абзац 3 п. 4.1.1 договору).

У відповідності до п. 4.15 договору в разі необхідності ЕК може скоригувати встановлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення коригування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв’язком скориговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера відповідача і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п. 4.1.1 договору.

На виконання вищевказаних пунктів договору ЕК надіслала ДПЕ повідомлення від 30.09.2014 № 10 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в жовтні 2014 року; скориговане повідомлення від 14.10.2014 № 10 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в жовтні 2014 року; повідомлення від 03.11.2014 № 11 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в листопаді 2014 року; скориговане повідомлення від 14.11.2014 № 11 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в листопаді 2014 року; повідомлення від 28.11.2014 № 12 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в грудні 2014 року; скориговане повідомлення від 15.12.2014 № 12 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в грудні 2014 року; повідомлення від 02.01.2015 № 1 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в січні 2015 року; скориговане повідомлення від 15.01.2015 № 1 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в січні 2015 року; повідомлення від 02.02.2015 № 2 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в лютому 2015 року; скориговане повідомлення від 13.02.2015 № 2 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в лютому 2015 року; повідомлення від 27.02.2015 № 3 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в березні 2015 року; скориговане повідомлення від 13.03.2015 № 3 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в березні 2015 року; повідомлення від 31.03.2015 № 4 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в квітні 2015 року; повідомлення від 15.04.2015 № 4 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в квітні 2015 року.

Пунктом 6.2 договору визначено, що перерахування коштів ЕК за куплену у ДПЕ електроенергію здійснюється кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов пункту 6.3 договору і зараховується сторонами як оплата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці з урахуванням умов пунктів 6.4 та 6.5 договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця ДПЕ перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, як оплата ЕК електричної енергії, купленої за першу, другу та третю декаду місяця відповідно. Розмір оплати ЕК за першу декаду визначається шляхом множення 30% замовленого місячного споживання електроенергії і відповідно за другу декаду - 30% та за третю декаду - 40% на прогнозну оптову ринкову ціну, затверджену Постановою НКРЕ з урахуванням суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом згідно постанови НКРЕ, що встановлює суму дотацій, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у зв’язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. В залежності від структури споживання ЕК вказані відсотки можуть бути змінені за домовленістю сторін. У цьому випадку ЕК надає до ДПЕ письмове підтвердження своєї структури споживання. В разі здійснення коригування замовленого місячного обсягу купівлі електроенергії, розмір оплати за третю декаду визначається відповідно до п. 4.15 цього договору.

Згідно умов додаткової угоди від 23.01.2009 № 5289/01 розділ 4 договору після п. 4.15 доповнено новим п.п. 4.15.1, а саме, при здійсненні ЕК перерахування коштів за куповану в ДПЕ електроенергію відповідно до пунктів 6.2 та 6.3 договору розміри оплат в першій і другій декаді залишаються такими, що були вказані в повідомленні про замовлені місячні обсяги купованої електроенергії ЕК, наданому до позивача відповідно до п.п 4.1.1 договору. Розмір оплати за третю декаду визначається як різниця між скоригованою сумарною за місяць вартістю замовленого обсягу купівлі електроенергії та розмірами оплат в перших двох декадах.

У відповідності до п.п. 6.3.1 договору в разі, якщо сума оплати, здійсненої ЕК за відповідну декаду, менша за визначену відповідно до п. 6.3 договору суму оплати з врахуванням переплати за попередню(і) декаду(и) розрахункового місяця, ДПЕ надсилає відповідачу факсимільним зв’язком попередження про неповну декадну оплату електроенергії, купленої у ДПЕ. ЕК зобов’язується здійснити перерахування недостатньої суми з поточного рахунку ЕК на поточний рахунок із спеціальним режимом використання впродовж двох банківських днів після закінчення відповідної декади, вказавши при цьому в призначенні платежу декаду, за яку здійснюється доплата.

Згідно з п.п. 6.3.2 договору у випадку нездійснення відповідачем доплати встановленої п.п. 6.3.1 договору, ДПЕ через 3 банківські дні після закінчення відповідної декади має право виставити ЕК вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,03% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін, не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ.

Разом з тим, за пунктами 9.2 та 9.4 договору сторони звільняються від виконання зобов’язань за цим договором на термін дії форс-мажорних обставин і усунення їх наслідків; потерпіла сторона негайно дає повідомлення другій стороні про виникнення такої події, що оголошується форс-мажорною, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події. У п. 9.3 договору визначено осіб (органи), які можуть підтвердити форс-мажорні обставини, у тому числі: Торгова-промислова палата України.

Відповідач отримав сертифікат Торгово-промислової палати України від 22.08.2014 № 2563/05-4 про форс-мажорні обставини і 03.09.2014 направив позивачу повідомлення про форс-мажорні обставини, внаслідок настання яких товариство не може виконувати належним чином свої зобов’язання за договором.

В результаті неповних подекадних розрахунків за куповану у ДПЕ електроенергію ДПЕ направив на адресу ЕК листи-попередження про необхідність термінового погашення заборгованості, що утворилася, однак ЕК відповіді на листи-попередження не надано, заборгованість не погашено.

На підставі підпункту 6.3.2 договору ДПЕ направило ЕК претензії про сплату штрафних санкцій на загальну суму 638 130 грн. 95 коп., а саме, за порушення умов договору щодо розрахунку за отриману електроенергію: першої, другої та третьої декади жовтня 2014 року в сумі 80 231 грн. 44 коп.; першої, другої та третьої декади листопада 2014 року в сумі 79 362 грн. 30 коп.; першої, другої та третьої декади грудня 2014 року в сумі 48 782 грн. 11 коп.; першої, другої та третьої декади січня 2015 року в сумі 85 746 грн. 65 коп.; першої, другої та третьої декади лютого 2015 року в сумі 95 429 грн. 92 коп.; першої, другої та третьої декади березня 2015 року в сумі 129 962 грн. 16 коп.; першої, другої та третьої декади квітня 2015 року в сумі 118 616 грн. 37 коп., проте ЕК свої зобов’язання щодо оплати нарахованих санкцій не виконала.

Відповідач не оспорює правильність нарахованих штрафних санкцій з урахуванням умов договору, проте заперечує проти їх стягнення, посилаючись на неналежне виконання зобов’язань за договором внаслідок настання форс-мажорних обставин.

В якості доказу на підтвердження своїх доводів відповідач надав сертифікат Торгово-промислової палати України від 22.08.2014 № 2563/05-4 про форс-мажорні обставини за договором від 28.03.2007 № 3969/02.

В сертифікаті відображено, що Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України". Прийняття вищевказаного Указу Президента зумовило проведення антитерористичної операції на сході України. За інформацією Служби безпеки України (лист від 13.06.2014 № 33/2117, 13.08.2014 № 33/3880) та Міністерства внутрішніх справ України (листи від 26.06.2014 № 12/3-2428) 07 квітня 2014 року згідно з вимогами чинного законодавства України (ст.ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом") прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях. Станом на 13 серпня поточного року антитерористична операція триває, рішення про її припинення не прийнято. У проведенні антитерористичної операції в установленому законом порядку задіяні сили (особовий склад, спеціалісти) і засоби (зброя, транспортні, спеціальні та інші матеріально-технічні засоби) суб’єктів боротьби з тероризмом та інших суб’єктів, відповідно до законів України. При цьому в ході проведення антитерористичної операції уповноваженими правоохоронними органами виявляються та розслідуються численні кримінальні правопорушення, які мають ознаки терористичних актів, диверсій, умисних вбивств, захоплень будівель і споруд, незаконного заволодіння транспортними засобами, незаконного позбавлення волі, захоплення, блокування і пошкодження об’єктів транспортної системи тощо. Зазначені правопорушення, вчинювані озброєними організованими злочинними та окремими фізичними особами, створюють загрозу життю і здоров’ю людей, збереженню їх майна, обмежують свободу пересування територією зазначених областей.

Торгово-промислова палата України визнала вищевказані події на території Луганської області обставинами форс-мажору, передбаченими умовами договору від 28.03.2007 № 3969/02, укладеного між сторонами у даній справі, і зазначила, що початок дії обставин форс-мажору – 14.04.2014, які продовжують діяти по теперішній час. Дату закінчення терміну дії обставин форс-мажору на момент видачі даного сертифіката встановити неможливо.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За статтями 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно з п.1 ст. 230, п. 4 ст. 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов’язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення від господарської відповідальності у випадку порушення зобов’язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Наведений припис встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов’язання, від відповідальності, а саме: випадок та непереборна сила. При цьому, доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання, саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Пункт 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України передбачає ознаки непереборної сили та визначає, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Тобто, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків. З наведеного вбачається, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання за ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, повинна довести: 1) наявність обставини непереборної сили; 2) її надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв’язок між цією обставиною і понесеними збитками.

02.09.2014 прийнято Закон України № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі – Закон № 1669), який набрав чинності 15.10.2014.

Згідно ст. 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Цим же Законом доповнено Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні". В статті 14 цього Закону передбачено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Порядок видачі сертифіката передбачений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі – Регламент ТПП).

Сертифікат, на який посилається відповідач, виданий до набрання чинності Законом № 1669 на підставі Регламенту ТПП, затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3). Аналіз змісту розділу 6 "Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)", свідчить, що:

- підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов’язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв’язку між обставиною та неможливістю виконання зобов’язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо);

- форс-мажорні обставини засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов’язаннях/обов’язках, виконання яких настало або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- заява на засвідчення форс-мажорних обставин подається за підписом керівника підприємства. В заяві вказуються наявність за договором, контрактом, угодою зобов’язань, передбачений ними термін, обсяги і умови їх виконання, форс-мажорні обставини, початок їх виникнення і термін дії, які, на думку зацікавленої сторони, унеможливили виконання цих зобов’язань, які саме зобов’язання за договором (контрактом) не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин.

З урахуванням приписів Регламенту і змісту сертифіката суд вважає, що Торгово-промислова палата України встановила факт існування форс-мажорних обставин і причинно-наслідковий зв’язок між цими обставинами і невиконанням зобов’язань за договором на час видачі сертифіката. Тобто Торгово-промислова палата України встановила факт, який відбувся і унеможливив виконання зобов’язань за договором.

Аналогічні приписи містяться в розділі 6 "Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)" Регламенту ТПП, затвердженого рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5). Зокрема, в п. 6.2 також зазначається, що форс-мажорні обставини засвідчуються по кожному окремому договору чи іншим зобов’язанням, виконання якого настало, згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Позовні вимоги стосуються стягнення штрафних санкцій, що нараховані за період після видачі сертифіката Торгово-промисловою палатою України. Тобто обставини, які обумовили невиконання зобов’язань по оплаті за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року, Торгово-промисловою палатою України не розглядались і сертифікат не видавався.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Єдиним належним доказом настання обставин непереборної сили є сертифікат Торгово-промислової палати України. Позивач не надав на підтвердження своїх доводів щодо неможливого виконання своїх зобов’язань у період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року сертифіката Торгово-промислової палати, а відтак відсутні підстави для звільнення його від відповідальності за невиконання зобов’язань за договором.

          Суд відхиляє доводи відповідача про преюдиціальність судових рішень у справах № 922/6007/14, № 922/80/15 за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" про стягнення штрафних санкцій за договором, оскільки в цих справах встановлено наявність форс-мажорних обставин для спірних відносин, що тривали у певний період. Антитерористична операція, що проводиться на сході України, триває до теперішнього часу, проте її вплив на господарські зобов’язання носить різний характер в залежності від території її проведення. Незважаючи на те, що в пункті 9.2 договору від 28.03.2007 № 3969/02 сторони домовились, що настання форс-мажорних обставин звільняє сторони від виконання зобов’язань за договором, сторони не припиняли виконувати свої договірні зобов’язання. Проведення антитерористичної операції впливає на виконання зобов’язань обох сторін за угодою і викликає негативні наслідки на результати такої господарської діяльності. Закон № 1669 (згідно преамбули) визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Законом № 1669 визначено різні наслідки для мінімізації негативних наслідків антитерористичної операції таких як введення мораторію на нарахування пені і штрафів за кредитними зобов’язаннями, звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном тощо, проте підтвердження обставин непереборної сили можливе лише на підставі сертифіката Торгово-промислової палати України.

Суд вправі згідно ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України зменшити розмір штрафних санкцій, однак відповідач не заявив таке клопотання і не надав належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо негативних наслідків антитерористичної операції.

За таких обставин доводи відповідача є необґрунтованими і відхиляються судом, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, в сумі 9 571 грн. 96 коп. покладається на відповідача.

          У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Державного підприємства "Енергоринок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання" про стягнення 638 130 грн. 95 коп. задоволити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", юридична адреса: м. Луганськ, кв. Гайового, 35а, фактична адреса: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Горького, 123, ідентифікаційний код 31443937 на користь Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код 21515381 штраф в сумі 638 130 грн. 95 коп., судовий збір в сумі 9 571 грн. 96 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Повне рішення складено і підписано - 01.03.2016.

Головуючий суддя                                                                                О.В. Рябцева

Суддя                                                                                                    Т.А. Василенко

Суддя                                                                                                    С.В. Смола