РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 травня 2010 року

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Трофімова В.С.

при секретарі – Рало Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємця «ОСОБА_2І.», третя особа – ОСОБА_3, про стягнення моральної шкоди, спричиненої здоров’ю внаслідок злочину,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємця «ОСОБА_2І.», третя особа – ОСОБА_3, про стягнення моральної шкоди, спричиненої здоров’ю внаслідок злочину.

Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначала, що вона є потерпілою по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 286 ч.2 КК України, вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова від 24.09.2009 року, ОСОБА_3 Ю,Ю. було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і засуджено до 3-х років і 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, у відповідності до ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробувальним терміном 1 рік і 6 місяців, з цивільного відповідача ПП «Гопцій» було стягнуто на користь позивачки 6055 грн. 57 коп. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди – 20000 гривень. Цивільним відповідачем була подана апеляційна скарга на даний вирок, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 28.01.2010 року вирок Фрунзенського районного суду від 24.09.2009 року було скасовано в частині вирішення судом цивільного позову і стягнення з ПП ОСОБА_2 20000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди, а справа в цій частині була направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. Позивач зазначила, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди їй були завдані тяжкі тілесні пошкодженняу вигляді відкритого перелому середньої третини обох костей правої голені зі зміщенням і ранами на передній поверхні правої голені в середній третині, які є небезпечними для життя. При отриманні тілесних пошкоджень і проведенні операції, пов’язаної зі встановленням апаратуЄлізарова на правій нозі, вона перенесла сильний фізичний біль і стрес, після виписки із Харківської обласної травматологічної лікарні з 16.07.2007 року, вона знаходилась на амбулаторному лікуванні, пересувалась лише за допомогою милиць, 07.11.2007 року вона знова поступила до лікарні у зв’язку з необхідністю виконання перемонтажу апарату Єлізарова, у зв’язку з чим знову пережила сильнйи стрес, після виписки знову тривалий час знаходилася на стаціонарному лікуванні, будучи не здатною до самостіної життєдіяльності. З 8.09.2008 року по 25.09.2008 року вона знову знаходилась на стаціонарному лікуванні у 2-ій міській клінічній лікарні, у зв’язку з наслідками тривалої фіксації апаратом Єлізарова. 18.11.2008 року позивач була визнана інвалідом 3-ьої групи, їй протипоказана важка праця і тривале перебування на ногах. У зв’язку з завданням тілесних пошкоджень їй були завдання незручності не лише матеріального характеру, але й значні моральні переживання, у зв’язку з чим позивач вважає, що ПП «Гопцій» має відшкодувати їй моральну шкоду, яку вона оцінює у 12500 гривень.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили їх задовольнити стягнути з ПП «ОСОБА_2І.» 12500 гривень у якості відшкодування моральної шкоди.

Відповідач ПП «Гопцій», третя особа – дубенко Ю.Ю. у судові засідання неодноразово не з’являлися, були повідомлені заздалегідь і належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова від 24.09.2009 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначено покарання у вигляді 3 років і 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. У відповідності зі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнено з випробувальним терміном 1 рік і 6 місяців. З цивільного відповідача ПП «ОСОБА_2І.» на користь потерпілої ОСОБА_5 було стягнуто 6055 гривень 57 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 20000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Харківської області від 28.01.2010 року, зазначений вирок від 24.09.2009 року у відношенні ОСОБА_3 в частині вирішення судом цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з ПП «ОСОБА_2І.» на її користь 20000 гривень в рахунок відшкодування причиненої їй моральної шкоди скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї.

Відповідно до ст.1167 ч.1 ЦК України – моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнавала у зв’язку зі злочинними діями у відношенні неї.

При визначенні судом розміру відшкодування завданої позивачу моральної шкоди суд виходить з вимог розумності та справедливості та враховує обставини, викладені вище.

При визначенні судом розміру відшкодування завданої позивачу моральної шкоди суд виходить з вимог розумності та справедливості та враховує обставини, викладені вище.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)” розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнавав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Суд оцінює моральну шкоду, причинену позивачу у розмірі 7000 гривень.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом судової справи. До витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу, витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду та ін.

Судові витрати по справі визначають судом виходячи з положень ст. 88 ЦПК України та Декрети КМУ „Про державне мито”, а саме: з відповідача підлягає стягуванню на користь держави 1% від розміру задоволених позовних вимог. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі та порядку, передбаченому Постановою КМУ України від 05.08.2009 року №825 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів” у сумі 120 грн.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 70 гривень, витрати, пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляди справи у розмірі 120 гривень.

На підставі викладеного, керуючись п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року, Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)”, ст. 23; ст.1166, 1167 ч.1 ЦК України, ст.ст.10; 11; ч. 3 ст. 27; ч. 1 ст. 60; 88; 212-215 ЦПК України, , суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємця «ОСОБА_2І.», третя особа – ОСОБА_3, про стягнення моральної шкоди, спричиненої здоров’ю внаслідок злочину – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця «ОСОБА_2І.» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду розмірі 7000 гривень.

Стягнути з Приватного підприємця «ОСОБА_2І.» на користь держави судовий збір у розмірі 70 гривень та витрати за послуги інформаційного і технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.

Відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

СУДДЯ: