Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/52/16-ц

Провадження № 2/391/62/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2016р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Червонописького В.С. при секретарі Степановій Л.Г. за участю відповідача ОСОБА_1 розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про скасування усиновлення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому вказав, що відповідно до рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 16.04.2004р. усиновив доньку відповідачки, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2., та надав їй своє прізвище та по батькові. 30.11.2012 р. ОСОБА_3 змінила ім'я з «ОСОБА_3» на «ІНФОРМАЦІЯ_3». У шлюбі з відповідачкою проживав з 27.02.1999р., який розірвано 27.08.2013р.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що 27.02.2014р. зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 і на даний момент проживає в шлюбі і має іншу сім'ю. Із усиновленою не спілкується три роки, не забезпечує усиновлену сімейним вихованням, між ними відсутні будь-які стосунки. Подальше виконання ним обов'язків як усиновлювача є неможливим та недоцільним. Вважає дані обставини суперечить інтересам дитини, а тому відповідно до п.1, п.3 ч.1 ст. 238 СК України, усиновлення має бути скасоване. Відносно прізвища дитини та по батькові, не заперечує щоб ці відомості збереглися в актовому запису про народження дитини, які вона одержала в зв'язку з усиновленням.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити. Позивач вказав, що не спілкується з усиновленою, вона уникає спілкування з ним. В усиновленої є рідний батько, який і повинен забезпечувати її матеріально, а не він.

В судовому засіданні відповідачі проти позовних вимог заперечували посилаючись на те, що розлучення не є підставою для скасовування усиновлення. Для доньки це буде дуже великою психологічною травмою. Відповідач 1 характеризує доньку з позитивного боку, яка ніколи не поводила себе негідно по відношенню до позивача, любить його та поважає натомість позивач не має бажання спілкуватися з нею.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони проживали у зареєстрованому шлюбі з 27.02.1999р., який розірвано 27.08.2013р.

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградскої області від 16.04.2004 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 усиновлено, доньку ОСОБА_1 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.н. Батьком записано ОСОБА_2 та змінено прізвище ОСОБА_5 на «ІНФОРМАЦІЯ_3», по батькові на «ІНФОРМАЦІЯ_3».

У відповідності зі ст. 207 СК України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

При винесенні рішення Устинівським районним судом Кіровоградської області 16.04.2004 року про усиновлення ОСОБА_2 доньки відповідачки, ОСОБА_5, судом враховано всі вищевикладені обставини справи, а також законодавчі норми. Отже, звернувшись до суду з заявою про усиновлення ОСОБА_5, позивач бажав бути її усиновлювачем, мав до цього всі необхідні дані та підстави. Крім того, ОСОБА_2 знав про взаємні особисті немайнові та майнові права та обов'язки, які виникали між ним та ОСОБА_3 у зв'язку з усиновленням з чим був згоден. Також позивач знав про те, що усиновлення надало йому права і накладало обов'язки щодо ОСОБА_3 у такому ж обсязі, які мають рідні батьки щодо дитини.

Стаття 238 СК України передбачає вичерпний перелік підстав, за яких усиновлення може бути скасоване. Позивач, зокрема, посилається у позові на п.1 та п.3 ч.1 даної статті, відповідно до яких, усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання та якщо між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.

Позивач в судовому засіданні не надав жодного належного доказу на підтвердження своїх вимог щодо підстав скасування усиновлення, а саме: того, що між ним та ОСОБА_3. склалися, незалежно від його волі як усиновлювача, стосунки, які роблять неможливим виконання ним як усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.

Підставами скасування усиновлення у позові позивач вказав що, із усиновленою не спілкується три роки, не забезпечує сімейного виховання дитині, між ним та усиновленою відсутні будь-які стосунки,він створив нову сім»ю. Також мотивує свою відмову наявністю у усиновленої, ОСОБА_3 рідного батька, який і повинен забезпечувати її матеріально, та займатися вихованням, а не він.

Судом враховується, що зі слів колишньої дружини та самої усиновленої, позивачу ніхто не чинить перешкод у виконанні покладених на нього обов'язків як батька по вихованню дитини. Позивач свідомо самоусунувся від виконання своїх обов'язків, не телефонує, не приїжджає, не проявляє бажання спілкуватися. Хоч позивач та усиновлена дитина разом не проживають, проте дитина має бажання спілкуватися з позивачем, але той сам уникає цього про що вказала відповідачка.

Враховуючи вище наведені обставини судом об'єктивні причини для скасування усиновлення судом не виявлено. Позивач не бере до уваги, що скасування усиновлення буде мати для дитини негативні наслідки, вплинути на її емоційно - психологічний стан. Крім того, усиновлення відбулося не за бажанням дитини, якій на час усиновлення було 5 років, а за бажанням самого позивача.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, суди мають приділяти першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 9 Конвенції та ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства2 дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007р. 2Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав» основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідношення із усиновлення, як винного, так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. До таких обставин, зокрема, слід віднести відсутність взаємної злагоди в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті чого усиновлювач не користується авторитетом у дитини або дитина не відчуває себе членом сім'ї усиновлювача; виявлення після усиновлення розумової неповноцінності або спадкових відхилень у стані здоров'я дитини, які істотно утруднюють або унеможливлюють процес виховання, про наявність якого усиновлювач не був попереджений при усиновленні; поновлення у дієздатності батьків дитини, до яких він був дуже прив'язаний і не може забути про них після усиновлення, що негативно впливає на його емоційний стан, і т. п.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 232 Сімейного кодексу України, усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Таким чином на позивача з моменту усиновлення були покладені батьківські обов'язки щодо малолітньої дитини, яка була ним усиновлена.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» дитина має право на сім`ю, спілкування з обома батьками та на піклування як з боку матері, так і з боку батька. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої), що набрала чинності для України з 01.09.2011 року, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом, які не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вище викладеного, враховуючи найвищі інтереси дитини, суд приходить до висновку про необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову, оскільки скасування усиновлення суперечить інтересам дитини і призведе до порушення основоположного принципу усиновлення забезпечення стабільних та гармонійних умов життя усиновленого.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення, або отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29.02.2016 р.

Суддя В.С.Червонописький