ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.06                                                                                 Справа № 6/254.

 Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ

до Державного підприємства «Свердловантрацит», м. Свердловськ Луганської області                                           

про стягнення 1 787  грн. 84 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Астахова Я.В., дов. № 01-026/47 від 16.01.06.;

від відповідача –не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у сумі 1 787 грн. 84 коп., які утворились внаслідок  недостачі вугілля.  

          Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву від 26.06.2006. за яким позовні вимоги відхилив посилаючись на наступне.

По залізничним накладним №№ 52234301, 52234698, 52234699,  відправник передав залізниці для перевезення вагони з вугіллям.

Уставом залізниць України передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником в залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість і масу вантажу, які відзначаються в накладній. Спірні вагони прийняті залізницею без зауважень. В залізничних накладних вказано, що вантаж розміщено та закріплено згідно технічних умов.

Уставом залізниць на перевізника покладається обов’язок по відшкодуванню збитків, що виникли з її вини під час перевезення вантажу. Відповідальність за недостачу несе дорога, що прийняла вантаж до перевезення та відповідає за його схоронність у шляху.

          На підставі викладеного відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Окрім цього, відповідачем до суду надана телеграма, за якою останній просить розглянути справу у його відсутність.          

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, господарський суд дійшов до наступного.

Між позивачем та відповідачем, 01.03.04.  було укладено договір купівлі - продажу № 045 -015/637 з  протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей та додатковою угодою № 2 , за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов‘язання передати у власність, а позивач прийняти і оплатити на умовах договору товар –вугілля та здійснювати його оплату.

На виконання умов договору за залізничними накладними №   52234301, 52234698, 52234699 у вагонах № 67913970, 65325458, 66167958 відповідачем  на адресу позивача  було відвантажено вугілля.

Вагони у спірних відправках прибули у справному стані, без ознак втрати, у зв‘язку з чим були видані позивачу без перевірки ваги  згідно ст. 52 Статуту залізниць.

При переваженні вказаного товару позивачем була встановлена недостача у кількості 7,98 тон, з урахуванням норми недостачі (2%) відповідальна недостача складає 3,92 тон  на суму 1 787 грн. 84 коп.

Оплату вугілля сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі витягами з особистого рахунку банку.

Надіслані позивачем відповідачу претензії від 28.11.05. № 022/2496,  від 26.12.2004 № 022/2697, залишені останніми без задоволення, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав вказаних вище.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає заперечення 1-го відповідача необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне:

01. 03.04. між ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»і ДП «Свердловантрацит»в особі ВП «Свердловвугезбут»було укладено договір купівлі –продажу № 045-015/637, за умовами якого  відповідач зобов’язався передати у власність позивача товар –вугілля, а останній –прийняти та оплатити його на умовах договору.

Згідно вимог ст.ст. 655, 656 ЦК України, що регулює спірні правовідносини, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього певну грошову суму.

У пункті  4.2. договору сторони узгодили, що оплата здійснюється позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача у розмірі 100% передплати узгодженої партії товару.

Пунктом 2.1. договору визначено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється у відповідності з інструкцією про порядок приймання продукції виробничо –технічного призначення за кількістю і якістю П-6 і П-7,

Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю П-6 (далі в тексті –“Інструкція П-6”) застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами поставки або іншими обов‘язковими правилами не встановленого іншого порядку приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю.

При переважуванні продукції, відправленої відповідачем позивачу за накладними №  №   52234301, 52234698, 52234699 у вагонах № 67913970, 65325458, 66167958, позивачем виявлена невідповідність кількості вантажу в вагонах з даним в накладних.

Оплата партії вугілля, яке було відправлено відповідачем  за вказаними накладними у зазначених вагонах була здійснена позивачем у повному обсязі, що підтверджено відповідними матеріалами справи ( арк. справи 30-32).

31.10.05., 27.11.05.,  було складено акти приймання продукції на під‘їзній колії підприємства позивача за кількістю № № 4472, 4953 про виявлення за результатами прийому 9, 71 тон недостачі вугілля, яка утворилась за висновком комісії за участю представника громадськості у місці навантаження через недовантаження відправником.

Таким чином, з урахуванням фактичної ваги тари вагонів, норми недостачі 2,0% відповідальна недостачі вугілля за розрахунком позивача складає 3,92 тон вартістю 1 787 грн. 84 коп.

Так, у відповідності зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, зокрема,  відповідно до договору.

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її мана, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Приймаючи до уваги викладене, слід визначити, що доводи відповідача за відзивом необґрунтовані та спростовуються матеріалами справи.

З огляду на вищевказане, позов слід задовольнити повністю і відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

          На підставі викладеного,  керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з  Державного підприємства «Свердловантрацит», м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, 1, р/р 26005301220740, МФО 304472 філія «Відділення Промінвестбанку»м. Свердловськ Луганської області, МФО 304472, код 32355669, на користь:

-  Відкритого акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, р/р 260066240 в ЛОД АППБ «Аваль», МФО 304007, код 05441447 збитки у сумі  1 787 грн. 84 коп., витрати по держмиту у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

               Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –19.07.2006.

Суддя                                                                                          Т.А.Василенко

            Спеціаліст                                                                              Т.В.Шкуть