Справа № 1 – 82 / 09

                                                        В И Р О К

                       

                                             І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

 23   червня 2009 року  Волочиський  районний суд Хмельницької області в складі :

головуючого  судді – Цермолонської Л.С.

при секретарі – Козак Г.А.

з  участю прокурора – Фіщука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродженця АДРЕСА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2  , жителя АДРЕСА_2 , освіта ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого ІНФОРМАЦІЯ_4 , одруженого, на утриманні має одну  малолітню дитину, раніше не судимого,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5  року народження, уродженця АДРЕСА_3 , жителя АДРЕСА_4 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , освіта ІНФОРМАЦІЯ_6  , не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7  року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_5 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , освіта ІНФОРМАЦІЯ_6 , не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

всіх трьох в скоєні злочинів передбачених ст. 296 ч.2, 122 ч.2, 289 ч.3, 146 ч.2 КК України,

                                                           В С Т А Н О В И В  :    

   05 листопада 2006 року   ОСОБА_1 ,   ОСОБА_3 , ОСОБА_2   в період часу  між 18.00  та 19.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння на АДРЕСА_6 , з хуліганських спонукань грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства  погрозливо причипилися до потерпілого ОСОБА_4  та після спроби ОСОБА_3  захопити  його рукою ззаду, останній вирвався та втік додому.

    Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_1  разом з ОСОБА_3  та ОСОБА_2  зупинили легковий автомобіль моделі ВАЗ 2101 держ.номер НОМЕР_1  під керуванням ОСОБА_5  та використовуючи нікчемний привід отриману відмову водія ОСОБА_5  підвезти їх тривалий час били його, наносячи йому удари руками та ногами в різні частини тіла, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження вигляді  припухлості м”яких тканин та крововиливів в обох навколоочних ділянках, припухлості м”яких тканин обличчя справа, перелом кісток носа, саден в ділянці верхньої та нижньої щелепи, саден   передньої черевної стінки, переломів 9-10-го ребер зліва, субарахноїдального крововиливу та забою головного мозку легкого ступеня, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень,  а також умисно шляхом нанесення ударів руками та ногами  ними було пошкоджено  легковий автомобіль потерпілого, розбите скло бокових вікон, переднє та заднє скло, прибори освітлення й частково деформовано кузов автомобіля, заподіявши матеріальні збитки на суму 1377 грн..  

 Під час вчинення хуліганських дій   ОСОБА_1 . разом із ОСОБА_3  та ОСОБА_2  05 листопада 2006 р. в період часу з 18.00 до 19.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на АДРЕСА_6 , з хуліганських спонукань умисно наносили потерпілому ОСОБА_5  удари руками та ногами в різні частини тіла, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді припухлості м”яких тканин та крововиливів в обох навколоочних ділянках, припухлості м”яких тканин обличчя справа, перелом кісток носа, саден в ділянці верхньої та нижньої щелепи, саден   передньої черевної стінки, переломів 9-10-го ребер зліва, субарахноїдального крововиливу та забою головного мозку легкого ступеня, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, примушуючи потерпілого передати їм ключі від його автомобіля ВАЗ 2101 держ. номер НОМЕР_1  для подальшого заволодіння ним.

        Крім цього, ОСОБА_1  за попередньою змовою із ОСОБА_3  та ОСОБА_2  05 листопада 2006 р. в період з 18.00 до 19.00 год., знаходячись на АДРЕСА_6 , будучи в нетверезому стані, з хуліганських спонукань пристали та побили, наносячи удари руками та ногами, . ОСОБА_5  заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження, під час заподіяння яких останні постійно вимагали від потерпілого передачі їм ключів від замка запалення легкового автомобіля моделі ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_1  та ОСОБА_3 , сидячи за кермом даного автомобіля та пошкодивши замок запалення, намагався безпосередньо шляхом прямого з”єднання електропроводки замка запалення завести вказаний автомобіль з метою його незаконного заволодіння. Після неотримання ключів від замка запалення автомобіля ОСОБА_1  та ОСОБА_2  поклали побитого ОСОБА_5 , який знаходився без свідомості на заднє сидіння легкового автомобіля моделі ВАЗ 2101 держ.номер НОМЕР_1  в той час як ОСОБА_3  знаходився за кермом автомобіля та намагались завести його з буксирування, проштовхавши його 52 м. у напрямку АДРЕСА_7 . Однак не змігши завести даний транспортний засіб були затримані працівниками міліції.

          Підсудний ОСОБА_1 . винним себе у скоєні  злочинів, передбачених ст.296 ч.2, ст.122 ч.2 КК України визнав повністю, за ст.289 ч.3 та ст.146 ч.2 КК України – не визнав і показав, що 05 листопада 2006 року він разом із ОСОБА_2  поїхали у АДРЕСА_8 , де зустріли ОСОБА_3  та вирішили поїхати на дискотеку у АДРЕСА_9 . В АДРЕСА_10 , зайшли у магазин де розпивали спиртні напої. Вийшовши із магазину, вони направились йти у напрямку АДРЕСА_7 . На протилежному боці дороги йшов невідомий чоловік. ОСОБА_3  крикнув до нього: «Здоров!» та направився в його сторону, той чоловік почав тікати. По дорозі ближче до автобусної зупинки їхав автомобіль, який збив ОСОБА_3 . Автомобіль зупинився і з нього вийшов ОСОБА_5  вони на цю подію відреагували несправедливо та почали його бити. Через деякий час до них підійшов ОСОБА_4 .і  попросив, щоб вони припинили бити ОСОБА_5  та запропонував його відвезти у лікарню так як він був сильно побитий. . На його прохання вони погодились та почали вимагати ключі від автомобіля ОСОБА_5   ОСОБА_5  -не розмовляв. Тоді ОСОБА_3  сів за кермо автомобіля та пробував його завести проводкою, але у нього нічого не виходили. ОСОБА_1  з ОСОБА_2  штовхали  цей автомобіль, щоб завести його з буксиру, але у них також нічого не виходило. ОСОБА_5  в той час знаходився на задньому сидінні автомобіля.Через деякий час приїхали працівники міліції.

      Підсудний   ОСОБА_2  винним себе у скоєні  злочинів, передбачених ст.296 ч.2, ст.122 ч.2 КК України визнав повністю, за ст.289 ч.3 та ст.146 ч.2 КК України – не визнав і показав, що того дня у АДРЕСА_8  він із ОСОБА_1   після розпиття спиртних напитків, спізнившись на автобус у АДРЕСА_4 , вони сіли у інший автобус, щоб під»їхати до АДРЕСА_10  а там йти пішки у АДРЕСА_4 . В автобусі вони зустріли свого знайомого ОСОБА_3  та вийшли разом із ним у АДРЕСА_10  та зайшли у місцевий магазин, де розпили пляшку горілки та вийшли на вулицю. Подальші події ОСОБА_2  пам'ятає погано так як був в стані алкогольного сп'яніння та пройшло вже чимало часу. Пам'ятає, що щось крикнув ОСОБА_3  та попереду нього зупинився легковий автомобіль, а також те,  що вони втрьох почали бити водія того автомобіля та його автомобіль.

     Підсудний ОСОБА_3  винним себе у скоєні злочинів передбачених ст.296 ч.2, ст.122 ч.2 КК України визнав повністю, за ст. 289 ч.3 та 146 ч.2 КК України – не визнав і показав, що 05.11.2006 року ввечері, коли він разом  з ОСОБА_1  та ОСОБА_2  йшли через АДРЕСА_10  в напрямку АДРЕСА_9 , його збив автомобіль і зупинився. У відповідь на це вони побили ОСОБА_5  і коли він був без свідомості, хотіли відвезти його в лікарню . Так як не було ключів, вони не могли запустити двигун автомобіля , пізніше їх затримали працівники міліції.

      Крім часткового визнання вини підсудними в скоєнні злочинів, винність їх доведена іншими доказами по справі, які суд вважає достовірними.

  Із показань потерпілого потерпілого ОСОБА_5  ( оголошених в судовому засіданні) вбачається, що він  05 листопада 2006 р. біля 18.00 год. їхав власним автомобілем  у АДРЕСА_10 , щоб купити собі цигарок. Їхав сам,  спиртних напоїв того дня не вживав. В АДРЕСА_10 ,   у місцевому  магазині купив цигарки. Далі завів автомобіль та поїхав ним центральною дорогою, повертаючи до ОСОБА_4  , щоб віддати йому гроші. У нього з собою були гроші в сумі 560,00 грн., які він хоче зразу ж уточнити так і залишились при ньому, коли потрапив пізніше в лікарню. Далі він пам”ятає, що  десь в районі поворота його зупинили 3 чи 4 хлопці / описати їх він не можу /, також пам”ятає, що вони попросили підвезти їх у АДРЕСА_4 . Він не погодився і далі  вже нічого не пам”ятає. До свідомості прийшов вже у травматологічному відділенні лікарні й відчував як у нього сильно боліло все тіло, було набрякше лице. Йому розповідали рідні, що того вечора його сильно побили троє хлопців у АДРЕСА_10 , також побили і автомобіль. Пізніше до  нього в лікарню приходили двоє молодих хлопців та вибачались за те, що вони накоїли. З машини у нього нічого не пропало. На даний час ці троє хлопців частково відшкодували йому заподіяні збитки.  

                                                                    том 1 а.с.53

     Показання потерпілого ОСОБА_5  в судовому засіданні  підтвердив  представник потерпілого ОСОБА_6  

Потерпілий ОСОБА_4   показав, що, що 05 листопада 2006 р. біля 18.30 год. він повертався додому із магазину, що знаходиться на повороті АДРЕСА_10 , купивши у ньому деякі продукти харчування. По дорозі його перестріли двоє хлопців, в цей час один хлопець ззаду скочив йому на спину та намагався захопити рукою за шию. Тоді він нагнувся і той хлопець перекинувся через нього / він був одягнутий у червону матерчату куртку / і відразу через  город побіг додому.     Коли оглянувся та побачив, що вони відійшли від того місця та повернувся й підібрав шапку, яка злетіла у нього з голови. Потім він бачив на дорозі неподалік свого будинку тих хлопців, які зупинили автомобіль ВАЗ 2101 жовтого кольору і почали бити водія ногами  у різні частини тіла та кричати, щоб він давав ключі.

Хлопці продовжували бити водія автомобіля, а потім ногами били автомобіль. Один з них ногами розбив фари, а потім виліз на капот та ліктем вибив лобове скло, яке впало на дорогу, інші розбивали скло на дверях та заднє скло. Тоді ці хлопці відходили до автобусної зупинки й через декілька хвилин знову повернулись до водія автомобіля й продовжили бити його ногами в різні частини тіла, тоді двоє з них взяли водія за руки та перенесли його до задньої частини машини, при цьому всі вони  виражались нецензурними словами, кричали, щоб водій давав ключі. Він декілька разів телефонував  у міліцію і  врешті йому  повідомили, що група вже виїхала. Потім через вікно  побачив, що ті хлопці  відштовхнули автомобіль на метрів 52  дальше по дорозі як їхати на АДРЕСА_11 . Вони знову кричали виражаючись брудною лайкою, щоб водій давав ключі. В цей час до автомобіля під”їхали працівники міліції і цих хлопців затримали.

       Свідок ОСОБА_7  показала, що того вечора вона бачила як біля забору її сусіда ОСОБА_8  стояв жовтий автомобіль ВАЗ, а біля автомобіля троє  хлопців били ногами чоловіка, що лежав на землі – вони всі наносили удари ногами цьому чоловікові у різні частини тіла. Зрозуміла, що цей чоловік – це водій  автомобіля,  бо  коли нападники били його, то брутально  лаялись, щоб він віддав їм ключі до автомобіля.

                                                                     

       Свідок ОСОБА_9   показала, що коли вона  05 листопада 2006 року  у ввечері проходила повз легковий автомобіль, який стояв на дорозі і  біля якого було  двоє чи троє молодих хлопців, які  сильно били ногами іншого чоловіка, який лежав на землі, то бачила як  за кермом того автомобіля в той час  сидів інший хлопець в червоній куртці, дещо зігнутий наперед, можливо він пробував завести той автомобіль, але  звуку роботи мотора не чула. Вона ще здивувалась, що поблизу машини так сильно б”ють чоловіка, а він так спокійно сидить за кермом. При цьому ті хлопці виражались нецензурними словами.  Крім цього, поблизу на подвір'ї бачила свого швагра, який їй розповів, що ті хлопці приставали й до нього, але він від них втік через город. Саме побиття шофера тривало довго, сусіди боялись вмішатись, оскільки ті хлопці були п'яними та агресивними.  Потім бачила як ці хлопці взяли побитого чоловіка та положили на заднє сидіння автомобіля. Цей чоловік вже ніяких ознак життя не подавав, лише храпів. Тоді хтось із них сів за кермо автомобіля а решта почали його штовхати у напрямку центральної автодороги, але завести їм її так і не вдалось. Невдовзі приїхали працівники міліції та затримали їх біля машини.

                                                                   

      Про факт побиття   ОСОБА_5   та події, які відбулися 05 листопада 2006 року на дорозі навпроти її будинку в судовому засіданні підтвердила  свідок ОСОБА_10

                                                                     

     Свідок   ОСОБА_4  показав, що  коли він підійшов до трьох хлопців, які знаходилися  поблизу машини,  то один з них, який був одягнений у червону куртку намагався заводити автомобіль , але у нього нічого не виходило. Інші два хлопці по черзі наносили удари ОСОБА_5   Під час   побиття   ОСОБА_5  два чи три рази піднімався з їхньою допомогою  на ноги і вони водили його в автомобіль, потім з нього випихали, потім знов те саме, при цьому наносили удари в голову, груди.  При цьому вони весь час  намагалися кудись їхати. Говорили : „Сідай, поїхали”, „Заводь машину”. Він говорив до тих хлопців, що побитого потрібно відвезти в лікарню, однак вони на це не зважали.

                                                                     

      Свідок ОСОБА_11 . підтвердив той факт, що  05 листопада 2006 року після 17.00 год. він разом із знайомим   ОСОБА_12  їхали на дискотеку у АДРЕСА_9 , у АДРЕСА_10   де вони зустрілись із   ОСОБА_3 , який сказав, що хоче випити із двома своїми знайомими та домовились, що   ОСОБА_3  разом із своїми двома хлопцями пізніше  прийдуть в АДРЕСА_9  до дівчат. Але того вечора  вони на  дискотеку у АДРЕСА_9  так і не прийшли.. Повертаючись біля 23.00 год. додому  із   ОСОБА_12 .. бачили на дорозі у АДРЕСА_10  побитий автомобіль ВАЗ 2101 жовтого кольору.

                                                                   

 Свідок ОСОБА_13  показала, що 05 листопада 2006 року біля 17.00 год. в магазин у АДРЕСА_10 , де вона працює продавцем прийшло троє невідомих їй хлопців у нетверезому стані / двоє одягнуті у чорні куртки а один у червону куртку /. В магазині вони принесли із собою пляшку горілки та купили печиво та газовану воду. Тоді вони сіли за один із столиків про щось розмовляли, кричали, виражались нецензурними словами. Поводили себе агресивно  відносно інших відвідувачів, образливо чіплялися до них. Пізніше вони вийшли із магазину.

                                                                         

        Згідно висновку судово-медичної експертизи №262 від 18 грудня 2006 р. вбачається, що у ОСОБА_5  виявлені  тілесні ушкодження вигляді припухлості м”яких тканин та крововиливів в обох навколоочних ділянках, припухлості м”яких тканин обличчя справа, перелом кісток носа, саден в ділянці верхньої та нижньої щелепи, саден   передньої черевної стінки, переломів 9-10-го ребер зліва, субарахноїдального крововиливу та забою головного мозку легкого ступеня, які відносяться до Середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

                                                 том 1 а.с.67

        Із  записів медичної картки №7988 стаціонарного хворого ОСОБА_5   видно, що ОСОБА_5   був  доставлений машиною швидкої допомоги, знайдений в районі АДРЕСА_10 , стан хворого важкий, без свідомості.

                                                                      том 1 а.с.50-51

        Згідно протоколу особистого обшуку затриманого ОСОБА_3  від 06.11.2006 року у нього виявлено та вилучено спортивну куртку червоного кольору.

                                                                      том 1 а.с.186

        Згідно протоколів № №473,473,.медичного освідчення для встановлення стану сп”яніння ОСОБА_3 , ОСОБА_1  від 05.11.2006 року встановлено факт алкогольного сп”яніння.

                                                                      том 1  а.с.43,45

        Згідно протоколу №476 медичного освідчення для встановлення стану сп”яніння ОСОБА_2  від 06.11.2006 року також  встановлено факт алкогольного сп”яніння.

                                                                       том 1 а.с.44

        Згідно протоколу №473 медичного освідчення для встановлення стану сп”яніння ОСОБА_1  від 05.11.2006 року встановлено факт алкогольного сп”яніння.

                                                                     том 1 а.с.45

        Відповідно до звіту  №0103 про незалежну оцінку при визначенні вартості матеріального збитку, завданого власнику дорожнього транспортного засобу – автомобіля марки ВАЗ 2101 / реєстр. № НОМЕР_1  / складеного 12.06.2008 року  ринкова вартість автомобіля марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент пошкодження складає 3725,0 грн.. Матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля марки ВАЗ 2101 / реєстр. № НОМЕР_1  / становить 1 377,00 грн..      

                                                                      том 2 а.с.132-153

           Оцінивши наведені в справі докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3  правильно кваліфіковіані за  ст. 296 ч.2 КК України, як вчинення хуліганства, що виразилося в грубому порушенні  громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, зміст якої є умисне заподіяння  середньої тяжкості тілесних ушкоджень та матеріальних збитків потерпілому, дії тривалий час і вперто не припинялися, та винятковим цинізмом, зміст якого є неодноразове  і тривалий час нанесення побоїв потерпілому, який нездатний був чинити опір, що мало характер знущання, в присутності мешканців села.

За ст. 122 ч.2 КК України,в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті  121 КК України , але таке, що спричинило тривалий розгляд здоров'я або значну втрату  працездатності менш як на одну третину, вчинені з примусу потерпілого до певних дій, а саме в намаганні  від потерпілого передачі ключів від машини, примушування потерпілого відвести  їх  до населеного пункту.

За ст.289 ч.3 КК України, не законне заволодіння  транспортним засобом з будь -якою метою, вчинені  за попередньою змовою  групою осіб, поєднанні з насильством небезпечним  для життя та здоров'я потерпілого.

Посилання підсудних ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1  на те, що потерпілий ОСОБА_5  збив автомобілем першого безпосередньо перед вчиненням  ними  злочинів  не знайшло свого підтвердження  ні в ході досудового слідства , так і в суді і повністю спростовується  показаннями потерпілого ОСОБА_5  та показаннями свідків.

 Не визнання вини підсудними у заволодінні транспортним засобом з метою поїздки до АДРЕСА_4 , судом розцінюється як бажання підсудних уникнути  відповідальності за  скоєний  тяжкий злочин. Крім цього дане твердження повністю спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який  послідовно як в ході досудового слідства так і в суді показав, що після того як він утік від   ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2   до себе додому, звідти він бачив як підсудні зупинили автомобіль ВАЗ і стали бити водія, вимагали у нього ключі від автомобіля. Побиття тривало значний час, після чого підсудні стали бити автомобіль потерпілого, а потім знову ОСОБА_5 . Потім вони завантажили потерпілого на заднє сидіння  автомобіля  і стали штовхати машину. Весь цей час вони вимагали від водія ключі від автомобіля . Через 50 – 60 метрів вони зупинили автомобіль і в подальшому були затриманні працівниками міліції Ці показання повністю підтвердили свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4

Покази свідків та потерпілих підтверджуються  основним та додатковим  протоколами огляду місця події, згідно яких автомобіль потерпілого виявлено на відстані  52 метри від ділянки   дороги  де виявлено уламки пластмаси і осколки від скла автомобіля.  Дані  про розташування  названих об'єктів  співпадають  з місцем побиття потерпілого, вказаного свідками та потерпілим ОСОБА_4

Відповідно до п.15 Постанови  Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року “ Про  практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” не законне заволодіння транспортним засобом “ визнається закінченим з моменту. коли транспортний засіб почав рухатися унаслідок запуску двигуна , чи буксирування”.

Факт побиття потерпілого та намагання  заволодіти його автомобілем  в ході досудового слідства не заперечували і підсудні, які однак стверджували, що зробили   це через те, що потерпілий ніби-то збив автомобілем ОСОБА_3                                                                                                                                                                                      

Органами досудового слідства дії підсудних кваліфіковані також за ст. 146 ч. 2 КК України як незаконне позбавлення волі потерпілого, вчинене за попередньою змовою  групою осіб. Однак суд вважає, що дана кваліфікація органами досудового слідства  зайве пред'явлена , поскільки відсутня суб'єктивна та об'єктивна сторона злочину. Суб'єктивна  сторона злочину , злочин передбачений ст. 146 КК України вчиняється лише умисно, вид умислу прямий. За  таких обставин, суд вважає, що   всіх трьох підсудних за  вказаною статтею слід  виправдати.

При обрані міри покарання  підсудним , судом враховується характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, особу підсудних, обставини, що  обтяжують та пом'якшують відповідальність підсудних..

 Підсудні ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1  по місцю проживання    характеризуються позитивно. Обставинами, що пом'якшують покарання підсудних  є щире каяття в скоєних злочинах, сприяння розкриттю злочинів.

Крім цього , судом враховується також часткове  відшкодування підсудними  заподіяної матеріальної та моральної шкоди, те що вони вперше притягаються до кримінальної відповідальності, а також те, що в підсудного ОСОБА_1   на утриманні знаходиться неповнолітня дитина .Судом також враховується те, що потерпілі   ОСОБА_5 , ОСОБА_4  будь – яких   претензій  майнового характеру до підсудних не мають , просили суворо їх не карати.

За наявності таких обставин, що пом'якшують покарання  та істотно знижують  ступінь тяжкості  вчиненого злочину, з врахуванням особи підсудних суд вважає можливим застосувати до всіх трьох підсудних ст. 69 КК України  при призначенні покарання  за ст. 289 ч.3 КК України і призначити основне покарання  нижче від найнижчої межі без застосування додаткової міри покарання - конфіскації майна.  

Обставиною, що  обтяжують відповідальність підсудних є скоєння ними злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

Оцінивши наведене в сукупності, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що виправлення підсудних не можливе від ізоляції суспільства. а тому вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі..

Прийняти відмову представника потерпілого ОСОБА_6  від позовних вимог про стягнення  матеріальної та моральної шкоди з підсудного ОСОБА_3 , оскільки  вона відшкодована  ним добровільно в повному  обсязі, провадження в даній частині закрити відповідно до ст. 174 ЦПК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5  про стягнення з підсудних ОСОБА_1 , ОСОБА_2  10250 моральної шкоди підлягає задоволенню повністю, шкода підлягає стягненню в солідарному порядку.  Розміру грошового відшкодування моральної шкоди визначався  судом  залежно від характеру вчинених злочинів підсудними,  глибини фізичних та душевних страждань  потерпілого, ступеня вини особи, яка є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування  судом  враховувалися  вимоги розумності та справедливості.

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

                                          з а с у д и в:

ОСОБА_3  визнати винним за ст. 296 ч.2 КК України і призначити покарання  - два роки позбавлення волі;

за ст. 122 ч.2 КК України і призначити  покарання - три роки позбавлення волі;

за ст. 289 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України  і призначити  покарання - три роки і шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна ;

 На підставі ст. 70 КК України  остаточно призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - три роки і шість місяців позбавлення волі  без конфіскації майна.

 За ст. 146 ч. 2 КК України   ОСОБА_3   - виправдати.

ОСОБА_2  визнати винним за ст. 296 ч. 2 КК України і призначити покарання -  два роки позбавлення волі;

за ст. 122 ч.2 КК України і призначити покарання – три роки позбавлення волі;

за ст. 289 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання – три роки і шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна;

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання шляхом поглинання  менш суворого покарання більш суворим покаранням – три роки і шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

За ст. 146 ч.2  КК України ОСОБА_2  - виправдати.

ОСОБА_1  визнати винним за ст. 296 ч.2 КК України і призначити покарання – два роки позбавлення волі;

за ст. 122 ч.2 КК України і призначити покарання – три роки позбавлення волі;

за ст. 289 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України  і призначити покарання – три роки і шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна;

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання  шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням – три роки і шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

За ст. 146 ч.2 КК України ОСОБА_1  – виправдати.

Запобіжного захід до вступу вироку в законну силу  відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2  залишити попередній – підписку про невиїзд.

Зарахувати засудженим ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2  в строк відбуття міри покарання  час перебування під вартою з 06.11.2006 року по 09.11.2006 року.

 Відмову представника потерпілого ОСОБА_6  від позову в частині стягнення  матеріальної та моральної шкоди з засудженого ОСОБА_3  прийняти, провадження в справі в даній частині , закрити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1  та ОСОБА_2  на користь ОСОБА_5  10250 грн. моральної шкоди.

Речові докази : легковий автомобіль ВАЗ – 2101, н.з. НОМЕР_1  – передати потерпілому ОСОБА_5 ;

куртку червоного кольору – передати засудженому ОСОБА_3 ;

чоловічу рукавицю з надписом “Колумбія”, три уламки пластмаси, один уламок скла, пошкоджене вітрове скло автомобіля – знищити.

 Вирок може бути оскаржений  протягом 15 діб з дня його  проголошення  через  Волочиський районний суд до апеляційного суду Хмельницької області.

 Суддя :