Справа №278/3415/15-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 лютого 2016 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Дубовік О.М.

за участю секретаря судового засідання Поліщук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/3 з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

В своїх доводах посилається на те, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 29.10.2010 року шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 розірвано. Від шлюбу мають спільну дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач проживає окремо, матеріальну допомогу не надає, він здоровий, працездатний чоловік, працює, інших осіб на утриманні не має. Через відсутність матеріальної підтримки з боку відповідача вона з сином перебувають у скрутному матеріальному становищі.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (а.с. 25, 41, 46). Будь-яких заяв та клопотань, у тому числі і про причини неявки у судове засідання, на адресу суду не направляв.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, беручи до уваги наявні у справі дані про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши надані докази по справі, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

У відповідності до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони розірвали шлюбі згідно рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29.10.2010 року (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про народження виданого Виконавчим комітетом Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого записаний відповідач ОСОБА_3, матір'ю позивач - ОСОБА_4 (а.с.2).

Згідно свідоцтва про шлюб виданого Виконавчим комітетом Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_5, актовий запис № 10 та змінила прізвище на «ОСОБА_1» (а.с.3).

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Зміст глави 15 СК України вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

На підставі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

В пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, інших осіб на утриманні не має, має регулярний дохід, також враховуючи стан здоров'я дитини, суд вважає необхідним призначити стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/3 з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи щомісячно до досягнення дитини повноліття, починаючи з 13.11.2015 року.

За змістом статей 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Жодних документів, які б підтверджували непрацездатність відповідача чи неможливість його працевлаштування, суду надано не було.

У відповідності до ст. 367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Ч. 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, ч. 4 ст. 169, 209, 212-215, ч. 1 ст. 224, 367 ЦПК України, ст. ст. 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер не відомий, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.11.2015 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер не відомий, судовій збір у спеціальний фонд Державного бюджету України у розмірі 487 грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його отримання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: О. М. Дубовік