Справа  № 2-190

                                           2009р.

                               Р І Ш Е Н Н Я

                                ІМЕНЕМ                      УКРАЇНИ

15.04.2009р.                                                                                                                  м.Снятин

    Снятинський районний суд   Івано-Франківської   області   в складі:

        головуючого- судді         -       Потятинника   Ю.Р.,

        з участю секретаря          -       Равлюк М.І.,

        представників    -   ОСОБА_1, адвоката  ОСОБА_2,

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні в залі  суду  справу  за позовом  ОСОБА_3 до ВАТ “Укртелеком”, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за  час вимушеного прогулу ,---

                            В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернулась до суду із позовом, який мотивує тим, що була прийнята на  вакантну посаду  старшого інспектора з кадрів центру електрозв”язку № 8 м. Снятина. Однак, адміністрація відповідача запропонувала їй написати заяву про прийом на роботу  тимчасово з 13.03.2008р. терміном на 3 місяці, мотивуючи тим, що після спливу цього терміну вона стане постійним працівником. Після 3-ьох місяців був виданий наказ про її звільнення з 12.06.2008р., а 13.06.2008р. було запропоновано їй написати повторну заяву і видано новий наказ про прийом на роботу до 12.09.2008р. Після 12.09.2008р. продовжувала фактично працювати і виконувати службові обов”язки. Пропрацювавши два тижні їй було запропоновано знову написати заяву про укладення строкового трудового договору від чого відмовилась, так як вважала, що стала постійним працівником. З 24.09.2008р. не була допущена до роботи. Наказ про звільнення було видано 12.09.2008р. Вважає, що звільнення незаконним, оскільки: адміністрація не вправі була укладати з нею строкові трудові договори так як посада була постійною і вакантною; стала постійним працівником, так як безперервно працювала з 13.03. по 23.09.2008р. і з 12.09.2008р. була фактично допущена до роботи; з наказом про звільнення не була ознайомлена під розписку. Тому, просить поновити її на посаді старшого інспектора з кадрів та стягнути середній  заробіток за час вимушеного прогулу.  

    В судовому засіданні позивач та представник позивача  позов підтримали повністю. Пояснили, що у позивачки була домовленість з адміністрацією про те, що вона буде прийнята на роботу на постійній основі. 12.09.2008р. у зв”язку із закінченням  строку  трудового договору підготувала і передала адміністрації Івано-Франківської філії ВАТ ”Укртелеком” наказ про своє звільнення на підставі ст. 36 п.2 КЗпП України, який був підписаний заступником начальника ЦЕЗ №8 ОСОБА_5, що виконував обов”язки начальника. Однак, після 12.09.2008р. за погодженням з адміністрацією, яка в особі  начальника віділлу кадрів філії ОСОБА_6 обіцяла, що з позивачкою буде знову укладено трудовий договір, продовжувала  працювати і пропрацювала  ще 12 днів до 24.09.2008р.

•   2 -

Протягом цих 12 днів виконувала повний обсяг роботи повні робочі дні, зокрема вела особові справи працівників, трудові книжки, складала графік відпусток працівників, оформляла документи і готувала проекти наказів про прийом на роботу та відпустки, працювала з комп”ютером, перебувала у своєму робочому кабінеті, кожний день розписувалась в журналі обліку робочого часу, мала доступ до робочого інвентрая і матеріальних цінностей. При цьому, працювала з відома і по бажанню адміністрації. Інших працівників з ведення кадрової роботи крім неї не було. Акт передачі було складено лише 26.09.2008р. без відома позивачки. Не було складено обхідний лист. Розрахункові отримала 16.09.2008р. 24.09.2008р. їй було запропоновано написати заяву про звільнення з 24.09.2008р. і укласти строковий трудовий договір, однак відмовилась, оскільки вважала, що вже набула статусу постійного працівника.  24.09.2008р. в неї забрали ключ від кабінету і не допустили до роботи. Проект наказу про продовження відпустки ОСОБА_7 від 22.09.2008р. не готувала, оскільки такого наказу не було і він ймовірно був підготовлений заднім числом після її факчтиного звільнення. Оформлення документації про прийом на роботу працівників , про відпустки та проекти відповідних наказів готувала за погодженням та резолюцією в.о. начальника ОСОБА_5    

Представник відповідача в судовому  засіданні позов не визнав. Подав письмові заперечення. Пояснив, що на початку 2008р. в Ц ЕЗ № 8  звільнився постійний працівник і оскільки була вакантна посада старшого інспектора з кадрової роботи, то було запропоновано позивачці, яка рініше прцювала і вийшла на пенсію, укласти строковий трудовий договір на три місяця, після цього повторно було з нею укладено строковий  трудовий договір  терміном  на три місяці. В день закінчення  дії договору 12.09.2008р. позивачка  направила наказ про звільнення до філії, однак  при цьому сказала , шо  ще допрацює так як необхідно дооформити  документи. Позивачка подала самостійно подала заявку  на отримання розрахункових коштів , які отримала 12.09.2008р. Трудову книжку і обхідний лист позивачка була зобов”язана також оформити самостійно як єдиний  кадровий працівник. 24.09.2008р. у позивачки було відібрано ключі від робочого кабінету і не допущено до роботи, складено акт передачі у відсутності позивачки. На даний час функції старшого інспектора з кадрів ЦЕЗ № 8 виконує  відділ кадрів філії куди 26.09.2008р., у зв”язку з змінами  в організації праці та чисельності працівників  на підставі плану централізації та оптимізації чисельності працівників, було передано всю кадрову документацію і кадрову роботу. Дійсно позивачка підготувала після 12.09.2008р. проекти двох наказів про прийняття на роботу  ОСОБА_8 від  22.09.2008р.  та  ОСОБА_9  від 17.09.2008р., а також проект наказу про відпустку  ОСОБА_10  від 16.09.2008р. В той же час, позивачка не підтвердила факт роботи 17,18, 18,20,21 та 23.09.2008р. Зокрема, наказ про продовження відпустки у зв”язку з хворобою директору філії ОСОБА_7 від 22.09.2008р. було підготовлено працівниками філії. Вважає, що позивачка свідомо мала намір зафіксувати свою роботу після 12.09.2008р. з метою звільнення її за ст. 36 п.1 КЗпП України, що дало б їй можливість претендувати на отримання вихідної допомоги  згідно колективного договору, хоча таку допомогу вона вже отримувала при виході на пенсію в 2007р.    

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні  проти позову заперечив.  Пояснив, що відносини з позивачкою грунтувались на взаємній довірі. Їй пропонувалось третій раз укласти строковий договір , але вона відмовилась, оскільки хотіла набути статусу постійного працівника  з метою отримання вихідної допомоги згідно колективного договору. Наміру укладати безстрокового трудового договору у адміністрації філії з позивачкою не було. Згідно затвердженого плану  централізації та оптимізації  чисельності працівників  функції кадрової роботи ЦЕЗ № 8 було передано філії.

Третя особа ОСОБА_5 проти позову заперечив. Пояснив, що у зв”язку з перебуванням  начальника  центру  у  відпустці   виконував  його  обов”язки   на підставі відповідного наказу. 12.09.2008р. йому зателефонували з відділу кадрів філії і повідомили ,

•   3 -

що закінчується строк  трудового договору з відповідачкою і потрібно видати наказ про її звільнення.  Такий наказ було в той же день підготовлено позивачкою , ним підписано і передано у філію. Також, позивачкою було підготовлено замовлення на отримання розрахункових , які нею отримано 16.09.2008р. Розмови з позивачкою щодо її постійної роботи не було, але була домовленість , що вона буде доробляти свою роботу. Зокрема , вона мала ключ від кабінету, який відкривала і закривала, перебувала в ньому, користувалась робочим інвентраем, комп”ютером, дійсно готувала проекти наказів  про прийом на роботу  і  відпустки, які давала йому на підпис, хоча перебувала на роботі неповні робочі дні. З 12. по 24.09.2008р. ніхто крім позивачки  кадрову роботу  не виконував. В табель обліку робочого часу за спірний період позивачку не включали. Вона не була матеріально-відповідальною особою.

    Суд, вислухавши сторони, аналізуючи обставини встановлені під час судового розгляду та зібрані докази, приходить до висновку, що позов підставний і  підлягає до задоволення з таких мотивів.

Як встановлено в судовому засіданні, 12.09.2008р. було видано наказ  в.о. начальника ЦЕЗ № 8 Івано-Франківської філії ВАТ ”Укртелеком”  ОСОБА_5 № 99-К від 12.09.2008р. про звільнення позивачки з посади старшого інспектора з кадрів  згідно ст. 36 п. 2 КЗпП України з 12.09.2008р. Однак, після цього позивачка продовжувала  фактично виконувати свої трудові обов”язки до 24.09.2008р. коли в неї  було відібрано ключі від робочого кабінету  і не допущено до роботи. При цьому, суд вважає безпідставними твердження представника відповідача про те, що позивачка не працювала після 12.09.2008р., а лише дооформляла деякі документи, оскільки такі твердження заперечуються і спростовуються вищевказаними  поясненнями позивачки, третьої особи ОСОБА_5 про те, що позивачка мала доступ до робочого кабінету, користувалась робочим інвентарем, мала ключі, готувала проекти кадрових наказів, а також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме : підготовленими позивачкою  наказами про прийняття на роботу  ОСОБА_8 від 22.09.2008р. та ОСОБА_9 від 17.09.2008р., про дистанційне навчання  прцівників від  16.09.2008р. № 100-К, про надання відпусток ОСОБА_10 від 16.09.2008р. та  ОСОБА_11 від 15.09.2008р. та відповідними заявами даних працівників, оглянутими в судовому засіданні журналами реєстрації наказів з особового складу та про надання відпусток  в яких зареєстровані  дані накази, довідкою адміністрації ЦЕЗ № 8 та відомістю нарахування коштів згідно яких  розрахункові кошти були перераховані позивачці лише 16.09.2009р., актом передачі кадрової документації з ЦЕЗ № 8 до філії від 26.09.2008р., наказами директора філії про оптимізацію чисельності та централізацію функцій з додатками згідно яких інспектор з кадрів ЦЕЗ № 8 підлягав вивільненню в грудні 2008р., а передача функцій кадрової роботи до філії  була запланована в жовтні-листопаді до 26.11.2008р., інформацією в.о. начальника ЦЕЗ № 8 про очікуване звільнення працівників, зокрема позивачки,  в 4 кварталі на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, тобто за угодою сторін, яким суперечать затверджені 23.09.2008р. зміни до штатного розпису по ЦЕЗ № 8 згідно яких  виведено зі штатного розпису  посаду старшого інспектора з кадрів ОСОБА_3

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив факт підготовки вищезгаданих кадрових наказів позивачкою, яка особисто давала їх на підпис в.о. начальника ОСОБА_5  Згідно журналу обліку робочого часу ЦЕЗ № 8 наявні відмітки про перебування позивачки на роботі протягом повного робочого часу в спірний період з 12.09. по 24.09.2008р. з її підписами. При цьому, суд вважає, безпідставними  посилання  представника відповідача про те, що даний журнал є лише журналом відлучень працівників який знаходився у прийомній начальника, оскільки таке твердження заперечується  формою та  змістом даного журналу.          

Таким чином, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачку після повторного переукладення строкового трудового договору,  незважаючи на видання наказу про звільнення, було фактично допущено до роботи після

                                                              - 4 -

12.09.2008р., а тому у відповідності до ст. 23, 24 ч.4, 39-1 КЗпП України трудовий договір вважається таким, що укладений на невизначений строк. Тому, позивачка, яка фактично безоплатно  працювала до 24.09.2008р. правомірно звернулась за судовим захистом і її слід поновити на посаді старшого інспектора з кадрів центру електрозв”язку № 8 м. Снятина Івано-Франківської філії ВАТ ”Укртелеком” і  стягнути з  відповідача  в користь позивачки  11 801 грн. 88 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу виходячи із середньоденного заробітку за два повні місяці роботи перед звільненням  в сумі 81 грн. 95 коп.  На підставі ст. 237 КЗпП України слід стягнути з третьої особи ОСОБА_5 в користь ВАТ “Укртелеком” 11 801 грн. 88 коп. шкоди завданої в результаті оплати часу вимушеного прогулу.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 5-1, 235-237   КЗпП  України ,              

                                     Р І Ш И В :

    Позов задоволити. Поновити ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора з кадрів центру електрозв”язку № 8 м. Снятина Івано-Франківської філії ВАТ ”Укртелеком”.

    Стягнути з ВАТ ”Укртелеком” в користь ОСОБА_3 11 801 грн. 88 коп.  середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 7 грн. 50 коп. сплаченого судового збору і 1000 грн. витрат на оплату юридичної допомоги.

    Стягнути з  ОСОБА_5 в користь ВАТ ”Укртелеком”  11 801 грн. 88 коп.  шкоди завданої внаслідок оплати часу вимушеного прогулу.

    Стягнути з ВАТ ”Укртелеком” в користь держави  118 грн. судового збору та 30 грн. витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    В силу ст. 367 ч.1 п.4 ЦПК України допустити  негайне виконання рішення суду в частині  поновлення на роботі.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його  проголошення  , з подальшим поданням апеляційної скарги   протягом  20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження  через Снятинський  райсуд.  Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий : підпис

Суддя Снятинського районного суду                                                            Ю.Р.Потятинник