Справа № 755/19852/14-а

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гаврилової О.В.,

при секретарі Неділько Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про зміну способу та порядку виконання рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій та бездіяльності незаконними і неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з поданням про зміну способу та порядку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.02.2016 року по справі № 755/19852/14-а шляхом стягнення з Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 15 404,28 грн., які нараховані Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва.

Вимоги подання обґрунтовані тим, що в провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавчий лист, виданий Дніпровським районним судом м. Києва 06.02.2015 року по справі № 755/19852/14-а про зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію у розмірі 8-ти мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", взявши за основу розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 24.01.2014 року по 02.08.2014 року включно, з урахуванням проведених виплат. 03.03.2015 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику надано строк на самостійне виконання рішення суду. Згідно повідомлення Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва встановлено, що Управління в межах своєї компетенції здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 15 404,28грн. У разі наявного фінансування, виплата донарахованих коштів буде проведена у встановленому чинним законодавством порядку. Враховуючи наведене встановлено, що боржником рішення суду самостійно не виконується з незалежних від нього причин, у зв'язку із чим відсутні правові підстави для застосування до боржника штрафних санкцій, передбачених ст. 89 Закону України „Про виконавче провадження". Разом з тим, з 01.01.2013 року набрав чинності Закон України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", яким встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України „Про виконавче провадження", та особливості їх виконання. На виконання рішення суду Управлінням пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії в сумі 15 404,28 гривень, які заявник просить стягнути з боржника, змінивши спосіб виконання рішення суду.

В судове засідання державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Подпорін Р.О. не з'явився, подання містить клопотання про розгляд справи за його відсутності.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань не надала.

Представник Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Із конститутивних ознак норм частини першої статті 263 КАС України в поєднанні з адміністративними правовими нормами статей 6, 105, 162 цього Кодексу випливає, що вони гарантують право особи на звернення за захистом їх порушених прав, свобод чи інтересів суб'єктами владних повноважень і визначають підстави, форми та способи захисту цих прав.

Зокрема, у частині першій статті 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень - прийняти рішення або вчинити певні дії, так і про стягнення з нього коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.08.2014 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", взявши за основу розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 24.01.2014 року по 02.08.2014 року включно, з урахуванням проведених виплат. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 року постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 11.08.2014 року залишено без змін.

03.03.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Мурихіним С.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46666463 з примусового виконання виконавчого листа № 755/19852/14-а, виданого 06.02.2015 року Дніпровським районним судом м. Києва на підставі заяви стягувача.

Згідно листа Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 18.03.2015 року №4650/08, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішень суду та Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 15404,28грн. За наявності фінансування, виплата донарахованих коштів буде проведена у встановленому законом порядку.

Згідно з частинами першою та другою статті 162 КАС України, за результатами розгляду звернення особи до суду з адміністративним позовом і в разі його задоволення можуть бути прийняті постанови про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У частині першій статті 263 КАС України передбачено право на звернення із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, встановлено коло осіб, які можуть звернутися із такою заявою, та визначено умови такого звернення, зокрема наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Так, Верховний Суд України у постанові від 25.11.2014 року по справі № 21-506а14, проаналізувавши норми частини першої статті 263 КАС у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Верховним Судом України також зазначено, що невиконання управлінням ПФУ судового зобов'язання в частині виплати пенсії через брак коштів на її виплату в розумінні частини першої статті 263 КАС не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини першої статті 263 КАС, якою передбачено право на звернення із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, була висловлена раніше колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 21-475а14), а також у наступних постановах від 13 січня 2015 року, 17 лютого 2015 року №№ 21-604а14, 21-622а14 відповідно.

З огляду на викладене, ураховуючи, що в межах досліджуваних спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті, що викладено у вищенаведеній позиції Верховного Суду України, суд дійшов висновку про безпідставність звернення державного виконавця з даним поданням до суду з огляду на те, що невиконання управлінням ПФУ судового зобов'язання в частині виплати пенсії через брак коштів на її виплату в розумінні частини першої статті 263 КАС України не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні Подання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про зміну способу та порядку виконання рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій та бездіяльності незаконними і неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

С у д д я :