Справа №  2-1100/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2009 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді         Католікяна М.О.,

при секретарі             Богатирьовій Д.І.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в:

02 квітня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу . Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що  вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі із січня 1984 року. Від шлюбу сторони малолітніх, неповнолітніх дітей не мають. Стосунки з відповідачем теперішнього часу розладилися. Позивач з відповідачем проживають разом, проте не ведуть спільне господарство, шлюбних відносин не підтримують. Зберігати сім’ю позивач не бажає та вважає, що шлюб носить формальний характер, просить суд шлюб розірвати (а.с.а.с. 5, 6).

Сторони у судове засідання не з’явилися, були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення №№ 506844, 506852. 20.05.2009 р. сторони звернулися до суду із заявами, якими наполягали на задоволенні позову та просили розглянути справу за їх відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

В силу ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 31.01.1984 р., про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії ІІІ-КИ
№ 277304, видане 31.01.1984 р. Кіровським відділом ЗАГС м. Дніпропетровська (актовий запис № 71) (а.с. 7).

Від шлюбу сторони малолітніх, неповнолітніх дітей не мають.

Через відсутність взаєморозуміння та постійних сварок, які виникають в родині з різноманітних причин, відсутність у сторін бажання створити міцну та дружню сім’ю з 1999 року сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбних відносин, проте мешкають разом.

Позивач зберігати сім’ю не бажає, вважає, що сім’я розпалася остаточно, збереження сім’ї неможливе.

За вказаних обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані й підлягають задоволенню.

Суд вважає, що витрати, пов’язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС необхідно покласти на позивача.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь ДП «Інформаційні судові системи» необхідно стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 23,75 грн.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4 – 8, 10, 11, 18, 57 – 60, 79, 81, 88, 130, 169, 174, 208, 209, 212 – 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 31 січня 1984 року у Кіровському відділі запису актів громадянського стану міста Дніпропетровська (актовий запис № 71), розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 17,00 грн. за оформлення розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану.

ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Інформаційні судові системи» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 23,75 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд міста Дніпропетровська. Для цього протягом десяти днів з дня проголошення рішення подається заява про його апеляційне оскарження. Протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження подається апеляційна скарга. Також апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя: