ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13.07.06 Справа № 13/284.
За позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області, м. Луганськ
до Кремінської Житлово- експлуатаційної контори № 1, м. Кремінна Луганської області
про стягнення 4661 грн. 10 коп.,
Суддя Яресько Б.В.
Секретар судового засідання Бабаян А.В.
Представники:
Від позивача –Сердюков А.П. довіреність № 34-03/1733 від 13.07.06
Від відповідача –Мол чанова А.В., дов. № 449 від 21.06.06, Гребенюк І.М., дов. № 448 від 21.06.06
До початку слухання справи від учасників судового процесу вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв’язку з чим технічна фіксація не здійснювалась.
СУТЬ СПОРУ: заявлені позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій в сумі 4661 грн. 10 коп.
Позивач позов підтримав.
Відповідач проти задоволення позову заперечує частково.
Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VII КАС України "Прикінцеві та перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005 N 2953-IV) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема, встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Таким органом відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 13.12.2000 N 1819 (далі - Положення), є Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспекція). Вона є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому.
Згідно з пунктом 11 Положення Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 Положення.
За змістом абзацу третього пункту 4 Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Відповідно до пункту 5 Положення Держцінінспекція, зокрема, має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.
Згідно з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519, прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держцінінспекцію та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
З наведеного випливає, що Держцінінспекція, приймаючи рішення про застосування санкцій за порушення державної дисципліни цін, є як орган державної влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.
З урахуванням наведеного справи за участю Держцінінспекції, пов'язані із здійсненням нею владних повноважень, підлягають розглядові місцевими та апеляційними господарськими судами в порядку, встановленому Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, суд розглядає зазначений позов відповідно до порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
В зв’язку з чим справі присвоюється номер № 13/284-ад.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
ВСТАНОВИВ, що позивачем у період з 03.04.2006 р. по 19.04.2006 р. була проведена перевірка відповідача за період діяльності 2004-2005 р., 1 квартал 2006 року щодо порядку формування та застосування розмірів плати за утримання будинків, споруд та при будинкових територій відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 560.
За результати перевірки був складений акт № 01599 від 18.04.2006 р.
В результаті передвіки було встановлено завищення тарифу у зв’язку з ненаданням послуги з дератизації та дезинфекції за період з 01.05.2005 р. по 01.04.2006 р. в розмірі 0,002 грн. за 1 м2, або 2505 грн. 29 коп. на загальну площу 113877 м2
Розмір необґрунтовано одержаної відповідачем виручки склав 1753 грн. 50 коп.
21.04.2006 р. позивачем приймається рішення № 60 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме порушення вимог пп..5 п. 1 ст. 20, пп..6 п. 2 ст. 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та рішення виконкому Кремінської міської ради від 14.04.2005 р. № 190 “Про затвердження розміру плати за користування житлом та за утримання житла і при будинкових територій, наказу держкомітету будівництва архітектури та житлової політики України від 03.09.1999 р. № 214”
Відповідно до зазначеного рішення з відповідача підлягає стягненню у дохід державного бюджету 1753 грн. 70 коп., та штраф у сумі 3507 грн. 40 коп. відповідно до ст. 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення”.
12.05.2006 р. відповідач за платіжним дорученням № 105 сплатив частку економічних санкцій в сумі 600 грн. 00 коп.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить стягнути з відповідачу у дохід державного бюджету санкції за рішенням № 60 від 21.04.2006 р. в сумі 4661 грн. 10 коп. з врахуванням здійсненної відповідачем оплати в сумі 600 грн. 00 коп.
Відповідач позов визнає частково, в сумі необґрунтовано одержаної виручки з врахуванням сплати 600 грн. 00 коп. в сумі 1153 грн. 70 коп.
Проти стягнення з нього штрафу в розмірі 200 % від необґрунтовано одержаної виручки заперечує, посилаючись на невідповідність порядку встановленому ст. 14 Закону України “Поро ціни та ціноутворення” Бюджетному кодексу України, крім того відповідач зазначає, що економічні санкції належить стягнути до бюджету Кремінської міської ради.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Рішення позивача № 60 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 21.04.2006 р. не оскаржене та є чинним.
Правове регулювання щодо встановлення, застосування цін і тарифів та організації контролю за їх дотриманням здійснюється відповідно до Закону України від 03.12.90 №507-XII “Про ціни та ціноутворення” (далі - Закон), Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 №1819 “Питання Державної інспекції з контролю за цінами” (далі - Положення), Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за № 1047/6238 (далі –Інструкція) та інших актів законодавства.
Відповідно до статті 13 Закону державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які функції покладено Урядом України.
Пунктом 1 Положення передбачено, що Інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому. Інспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів (пункт 4 Положення);
Згідно з підпунктом 5 пункту 5 Положення Інспекція має право приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.
Порядок застосування економічних санкцій Інспекцією визначається відповідно до Інструкції.
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Відповідно до статті 14 Закону вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.
Відповідно до п. 15 ст. 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” до доходів Державного бюджету України віднесені надходження від санкцій (штрафів, пені, тощо), що застосовуються за рішенням уповноважених органів виконавчої влади.
Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем вимог пп..5 п. 1 ст. 20, пп..6 п. 2 ст. 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та рішення виконкому Кремінської міської ради від 14.04.2005 р. № 190 “Про затвердження розміру плати за користування житлом та за утримання житла і при будинкових територій, наказу держкомітету будівництва архітектури та житлової політики України від 03.09.1999 р. № 214”, та одержання необґрунтованої виручки в сумі 1753 грн. 70 коп.
Рішення № 60 від 21.04.2006 р. прийнято позивачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин адміністративний позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Житлово-експлуатаційної контори № 1 Луганська область, м. Кремінна пров. Бульварний 1А ідентифікаційний код 20160881 на користь державного бюджету України, одержувач держбюджет Кремінського району, МФО 804013, код платежу 23030300 ідентифікаційний код 24048615 р/р 31115106600151 економічні санкції в розмірі 4661 грн. 10 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 18.07.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Б.В. Яресько