Справа №22ц-1125/09 Суддя першої інстанції Ротар М.М.
Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1. та відповідача ОСОБА_2.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 5 березня 2009 р. за позовом за позовом відкритого акціонерного товариства ,,Державний Ощадний Банк України” (далі - ВАТ ,,Держощадбанк” до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А :
11 грудня 2008 р. ВАТ ,,Держощадбанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3., ОСОБА_2.,ОСОБА_4. про стягнення в солідарному порядку заборгованості по кредитному договору.
Позивач зазначав, що 14 грудня 2007 р. між ним та ОСОБА_3. укладено кредитний договір, за яким банк надав відповідачці кредит у розмірі 20000 грн. під 21% річних, строком на 36 місяців.
На забезпечення виконання цього договору в той же день між позивачем і ОСОБА_2. був укладений договір поруки №769-Б, за умовами якого останній зобов'язався солідарно з ОСОБА_3. відповідати за своєчасне та повне виконання нею зобов'язань по кредитному договору.
Крім цього, в той же день між позивачем та ОСОБА_4. був укладений окремий договір поруки №769-А, відповідно до якого, останній також взяв на себе зобов`язання відповідати солідарно з ОСОБА_3. за своєчасне та повне виконання нею зобов'язань по тому ж самому кредитному договору.
Посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_3. не виконала свої зобов'язання перед банком, позивач просив стягнути з усіх відповідачів у солідарному порядку заборгованість по кредитному договору в розмірі 17724 грн. 53коп., 3544грн. 90 коп. штрафу та судові витрати.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 5 березня 2009 р. позов повністю задоволено.
В солідарному порядку стягнуто з ОСОБА_3., ОСОБА_2. і ОСОБА_4. на користь позивача 17724 грн. 53коп. заборгованості по кредитному договору.
Крім того, з ОСОБА_2. іОСОБА_4. на користь ВАТ ,,Держощадбанку” стягнуто з кожного по 1772 грн. 45 коп. штрафу, а також із кожного з відповідачів на користь позивача стягнуто по 80 грн. 90 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просила рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 14 грудня 2007 р. між ВАТ ,,Держощадбанк” і ОСОБА_3. було укладено кредитний договір №769, за умовами якого банк надав позичальнику 20000 грн. на строк до 13 грудня 2010 р., зі сплатою 21% річних за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.
На забезпечення виконання вказаного кредитного договору 14 грудня 2007 р. банком було укладено два окремих договори поруки: перший - з ОСОБА_4. (№769-А), а другий - з ОСОБА_2. (№769-Б). У кожному з цих договорів була визначена солідарна відповідальність поручителя із позичальником і вказаний об'єм прав, які переходять до поручителя внаслідок виконання ним зобов'язань щодо повернення кредиту. Зокрема, право зворотної вимоги до боржника.
Внаслідок того, що позичальниця несвоєчасно та не в повному обсязі виконувала свої зобов'язання щодо погашення кредиту у не станом на 1 січня 2009 р. утворилась заборгованість: 16329 грн. - по тілу кредиту, 1030 грн. 07 коп. - відсотків, 40 грн. - за супроводження кредиту та 325 грн. 46 коп. пені (п. 5.2 кредитного договору).
Крім того, відповідно до п. 2.5 договорів поруки поручителі зобов'язались протягом 5 календарних днів, з моменту отримання повідомлення кредитора або боржника про несплату кредиту, виплатити несплачену боржником суму. Оскільки взятий на себе обов'язок поручителі не виконали , то згідно п. 3.3 договорів поруки кожному з них нараховано по 1772 грн. 45 коп. штрафу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 1054 - 10561 цього ж Кодексу регулюються правила виконання зобов'язань по кредитному договору. Зокрема:
- за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти;
- розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Крім того, ст. ст. 553, 554 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
До того ж, ст. 543 цього ж Кодексу встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Встановивши, що ні позичальник, ні поручителі своїх зобов'язань по вказаних вище договорах не виконали, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність покладення на них відповідальності щодо погашення заборгованості по кредитному договору.
Також не викликає заперечень рішення місцевого суду про стягнення з кожного з поручителів передбаченого договорами поруки розміру штрафу, оскільки, отримавши повідомлення банку про припинення боржницею погашення кредиту, вони не виконали свого обов'язку по його погашенню.
Разом з тим, при покладенні спільної солідарної відповідальності на всіх відповідачів по відшкодуванню заборгованості по кредитному договору, місцевий суд не врахував наступне.
Зі змісту ст. 554 ЦК України вбачається можливим встановлення поруки по виконанню одного й того ж зобов'язання одночасно кількома поручителями. Однак така порука виникає лише в на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору. В цьому випадку поручителі разом з боржником відповідають перед кредитором солідарно.
В той же час законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на забезпечення виконання одного й того ж самого зобов'язання, але в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може. В такому випадку поручителі не несуть солідарної відповідальності, оскільки відсутня їхня спільна порука. За таких обставин кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, який виконає зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, оскаржене рішення місцевого суду в частині покладення солідарної відповідальності на всіх відповідачів підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.
Посилання відповідачки на необхідність використання при вирішенні даної справи положень Закону України ,,Про захист прав споживачів” вірно не був взятий до уваги місцевим судом, оскільки між сторонами виникли договірні відносини, які цим Законом не регулюються.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують указаних висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для повного скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 5 березня 2009 р. в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3., ОСОБА_2. і ОСОБА_4. заборгованості по кредитному договору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути на користь відкритого акціонерного товариства ,,Державний Ощадний Банк України” 17724 грн. 53коп. заборгованості по кредитному договору: в солідарному порядку з ОСОБА_3та ОСОБА_4; а також таку ж суму та в такому ж порядку з ОСОБА_3та ОСОБА_2.
В решті вказане рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: