ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

           Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                            Перепічая В.С. (головуючого),

                                                           Вовка І.В.,

                                                           Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємця  ОСОБА_1  на постанову  Одеського апеляційного господарського суду від 28 листопада  2006 року у справі № 6/432/06 за позовом Приватного підприємця  ОСОБА_1  до Колективного  підприємства “Молодість” про виселення, -

                                             ВСТАНОВИВ:

У вересні  2006 року приватний підприємець  ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області  з позовом  до колективного  підприємства “Молодість”   про зобов'язання  звільнити приміщення  площею 39 м² , розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду  Миколаївської області  від  20 вересня  2006 року позов задоволено, виселено колективне  підприємство “Молодість”   із зазначеного приміщення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду  від 28 листопада 2006 року  рішення господарського суду  Миколаївської області  від  20 вересня  2006 року скасовано, провадження у даній справі припинено на підставі  п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України,  з посиланням на те, що  приватний  підприємець ОСОБА_1придбав приміщення як фізична особа і дане приміщення належить йому на праві власності як фізичній особі, а не суб'єкту підприємницької діяльності. Тому даний спір не може розглядатись у господарському суді.

У касаційній скарзі приватний підприємець  ОСОБА_1просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм  матеріального та процесуального права та залишити в силі  рішення суду першої інстанції.

Доповідач : Гончарук П.А.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на 28 березня 2007 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає  частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 ГПК України  - право на звернення до господарського суду  мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.55 Господарського кодексу -Суб'єктами господарювання є:  громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Як вбачається  з матеріалів справи, позивач  є  приватним  підприємцем має свідоцтво про  державну реєстрацію, яке наявне в матеріалах справи (а.с. 6) та має майно  необхідне для здійснення  господарської діяльності.

Статтею 52 Цивільного кодексу України встановлено цивільно -  правову відповідальність фізичної особи -підприємця, згідно якої така фізична особа відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке  згідно з законом  не може бути звернено стягнення.

Виходячи  з характеру  спірних  правовідносин та враховуючи, що суб'єктний склад сторін у даній справі відповідає вимогам ст.1 та ст.21 ГПК України, з висновком суду  апеляційної інстанції про те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських  судах України погодитись не можна.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Викладене означає, що, незважаючи на те, що в апеляційній скарзі викладено доводи щодо незаконності частини рішення, суд зобов'язаний перевірити законність і обґрунтованість також і тієї частини рішення, яка не викликає заперечення особи, що подала апеляційну скаргу.

Скасувавши рішення суду першої інстанції та припинивши провадження у справі, суд фактично ухилився від вирішення спору по суті, результатом розгляду якого, відповідно до ст. 82 ГПК України, може бути задоволення позову чи відмова в позові повністю або частково, і , відповідно, від здійснення правосуддя, що суперечить ст.ст. 124, 129 Конституції України.

У зв'язку з цим, постанову апеляційного суду не можна вважати законною та обґрунтованою.

За таких обставин постанова  суду   апеляційної  інстанції  підлягає   скасуванню,   а   справа передачі до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.

При розгляді апеляційної скарги слід врахувати наведене та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись статтями 111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹², 111¹³ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємця  ОСОБА_1    задовольнити  частково.

Постанову  Одеського апеляційного господарського суду від 28 листопада  2006 року  у справі  № 6/432/06 скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.

Головуючий          Перепічай В.С.

Судді          Вовк І.В.

Гончарук П.А.