Справа №  2-811/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2009 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді         Католікяна М.О.,

при секретарі             Богатирьовій Д.І.,

за участі:

•   позивача ОСОБА_1,

•   відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в:

12 лютого 2009 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу . Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що  вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з березня 2005 року. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину. Стосунки з відповідачем теперішнього часу розладилися. Позивач з відповідачем проживають окремо одне від одного, не ведуть спільне господарство, шлюбних відносин не підтримують. Зберігати сім’ю позивач не бажає та вважає, що шлюб носить формальний характер, просить суд шлюб розірвати (а.с. 3).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав.

Суд, вислухавши думки сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

В силу ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12.03.2005 р., про що свідчить свідоцтво про шлюб серії І-КИ
№ НОМЕР_1, видане 12.03.2005 р. Самарським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції (актовий запис № 70) (а.с. 5).

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачем, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КИ № НОМЕР_2, виданим 21.12.2005 р. Самарським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (актовий запис № 440), довідкою КВЖРЕП Самарського району
м. Дніпропетровська № 820 від 06.02.2009 р. (а.с.а.с. 4, 7).

Через відсутність взаєморозуміння та постійних сварок, які виникають в родині з різноманітних причин, відсутність у сторін бажання створити міцну та дружню сім’ю із серпня 2006 року сторони мешкають окремо одне від одного, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбних відносин.

Позивач зберігати сім’ю не бажає, вважає, що сім’я розпалася остаточно, збереження сім’ї неможливе.

За вказаних обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані й підлягають задоволенню.

Суд вважає, що витрати, пов’язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4 – 8, 10, 11, 18, 57 – 60, 130, 169, 174, 208, 209, 212 – 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 12 березня 2005 року у Самарському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції (актовий запис № 70), розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 17,00 грн. за оформлення розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану.

ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Для цього протягом десяти днів з дня проголошення рішення подається заява про його апеляційне оскарження. Протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження подається апеляційна скарга. Також апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя: