КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-18674/08 Головуючий у першій інстанції:Федчук В.В.
Доповідач: Данилова М.В.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М.В.,
суддів: Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М..,
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Липовецької міжрайонної Державної податкової інспекції Вінницької області на постанову господарського суду Вінницької області від 06 березня 2008 року у справі за позовом Зозівського професійного аграрного ліцею Вінницької області до Липовецької міжрайонної Державної податкової інспекції Вінницької області, третя особа: Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2005 року Зозівський професійний аграрний ліцей Вінницької області звернувся до суду з позовом до Липовецької міжрайонної Державної податкової інспекції Вінницької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000592301/0 від 31.12.2004 року.
Зазначали, що дане податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки прийнято на підставі акту 09-11/62 від 12.11.2004 року ревізії надходження грошових коштів, їх оприбуткування по касі Зозівського професійного аграрного ліцею за період з 01.01.2002 року по 01.10.2004 року. Штрафні санкції застосовано за неоприбуткування коштів у касі підприємства. Наголошували, що кошти у касу не надходили через привласненням їх касиром ліцею Фіголь Г.Д.
Стверджували, що податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції визначено як податкове зобов’язання, хоча, на думку позивача, відносини щодо застосування названих санкцій не підпадають під дію Закону України « Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Закон № 2181).
Посилаючись на порушення відповідачем норм Закону № 2181, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 року, просили визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000592301/0 від 31.12.2004р. МДПІ Липовецького району у Вінницькій області про застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 106528,80 грн.
У судовому засіданні позивач доповнив мотивування позову положенням статті 250 Господарського кодексу України щодо строку застосування адміністративно-господарських санкцій.
Постановою господарського суду Вінницької області від 06 березня 2008 року позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення № 0000592301/0 від 31.12.2004 року визнано протиправним та скасовано в частині застосування штрафних санкцій на суму 88450 грн. та в частині визначення штрафних санкцій в сумі 106528 грн. як податкового зобов’язання , тобто за 2002 та 2003 роки.
У апеляційній скарзі Липовецька МДПІ, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нову постанову та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зазначила, що суд помилково застосував до спірних відносин положення Господарського кодексу України, а норми Закону України « Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не застосував, хоча повинен був врахувати саме їх.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що за постановою слідчого прокуратури Липовецького району від 25.10.2004 року контрольно-ревізійним відділом у Липовецькому та Оратівському районах проведено ревізію надходження грошових коштів та їх оприбуткування у касі Зозівського ліцею за період з 01.01.2002 року по 01.10.2004 року. За результатами ревізії складено акт № 09-11/62 від 12.11.2004 року та зафіксовано, що з 01.01.2002 року по 31.07.2004 року ведення касових операцій здійснювалося касиром Фіголь Г.Д.
За перевірений час у касі несвоєчасно оприбутковано та не оприбутковано готівку у розмірі 21305,76 грн.
Також встановлено, що на підставі названого акту, відповідно до підпункту «б» пп. 4.2.2 статті 4 Закону № 2181, Положення про ведення операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 19.02.2001 № 72, статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 11.07.2007 року підтверджено висновки акту ревізії. Встановлено, що, перебуваючи на посаді бухгалтера-касира Зозівського ліцею, Фіголь Г.Д. не оприбуткувала та привласнила 21305,76 грн., які надійшли до каси ліцею, зокрема з 2002 по 2003 роки – в сумі 17690 грн., у 2004 році – 3615,76 грн. Ці ж обставини підтверджено ухвалою апеляційного суду Вінницької області.
Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду Вінницької області про протиправність застосування штрафних санкцій до позивача за 2002-2003 роки.
Так, відповідно до Указу № 436/95 штрафна санкція є адміністративно-господарською санкцією.
Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Згідно статті 1 ГК України, він визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Закон № 2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Зважаючи на це та виходячи із змістовного тлумачення положень Закону України № 2181, суд вважає його таким, що не підлягає застосуванню до спірних відносин. Тому і строк давності, встановлений статтею 15 Закону № 2181 не може бути врахований.
Також апеляційний суд погоджується із застосуванням штрафних санкцій до позивача за 2004 рік виходячи з такого.
Надходження до каси Зозівського ліцею коштів та їх неоприбуткування встановленовироком Липовецького районного суду від 11.07.2007 року та ухвалою апеляційногосуду Вінницької області від 29.08.2007 року.
Згідно частини четвертої статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відповідно до пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 року № 72, уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно пункту 4.2 цього Положення є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером із видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.
Статтею 1 Указу Президента України № 436/95 передбачено, що за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Таким чином доводи апелянта не знайшли підтвердження та відхиляються.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Липовецької міжрайонної Державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Вінницької області від 06 березня 2008 року залишити без змін.
Повний текст ухвали виготовлено 15 червня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-18674/08 Головуючий у першій інстанції:Федчук В.В.
Доповідач: Данилова М.В.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М.В.,
суддів: Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М..,
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Липовецької міжрайонної Державної податкової інспекції Вінницької області на постанову господарського суду Вінницької області від 06 березня 2008 року у справі за позовом Зозівського професійного аграрного ліцею Вінницької області до Липовецької міжрайонної Державної податкової інспекції Вінницької області, третя особа: Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
В зв’язку зі складністю справи, відповідно до вимог cтаттей 158, 160 КАС України суд оголошує вступну та резолютивну частину ухвали.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Липовецької міжрайонної Державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Вінницької області від 06 березня 2008 року залишити без змін.
Повний текст ухвали буде виготовлено 15 червня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: