Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362)26-59-17

__________________________________________________________________________________________

Справа № 2 а-5762/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Цвіркун О.С.,

за участю секретар я ОСОБА_1,

з участю позивача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовомОСОБА_2 до УДАІ УМВС України в Рівненській області, Інспектора ДПС ВДАІ м. Рівне молодшого сержанта ОСОБА_3 про скасування постанови серії ВК 1 № 076155 від 10.06.2011 року по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до УДАІ УМВС України в Рівненській області,

Інспектора ДПС ВДАІ м. Рівне мол. сержанта ОСОБА_3 про скасування постанови серії ВК 1 № 076155 від 10.06.2011 року по справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав зазначених у ньому та просив: скасувати постанову як незаконну та закрити справу. Додатково суду пояснив, що 10 червня 2011 року, він., керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався в місті Рівнепо Пр.Миру - вул. Міцкевича та був зупинений інспектором РР ДПС ВДАІ м. Рівне мол. сержантом ОСОБА_3, який склав на нього Протокол про адміністративне правопорушення від 10.06-2011 року серії ВК1 124887 за ч.2 ст. 122 КУпАП та виніс Постанову в справі про адміністративне правопорушення від 10.06.2011 року серії ВК1 № 076155, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 гривень.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про дату та час слухання справи повідомлявся завчасно та у встановленому законом порядку. Суд, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату та час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішене на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, всебічно дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини: 10 червня 2011 року інспектором РР ДПС ВДАІ м. Рівне мол. сержантом ОСОБА_3, було винесено Постанову в справі про адміністративне правопорушення від 10.06.2011 року серії ВК1 № 076155 та притягнуто ОСОБА_2В до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 гривень, за порушення п.16.11 ПДР.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: про накладення адміністративних стягнень, тобто ці справи підлягають розгляду у судах загальної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову в справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ст. 288 КУпАП Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний,районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.

Так, згідно ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни його за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедів, а також питання організації руху та його безпеки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з Постанови серії ВК1 № 076155 від 10.06.2011 року, ОСОБА_2. 10 червня 2011 року о 21 год. 15 хв., рухаючись по ОСОБА_4 вул. Міцкевича в місті Рівне, керуючи автомобілем НОМЕР_2, порушив правило проїзду перехрестя та виїжджаючи з другорядної дороги на головну не надав переваги в русі автомобілю, який рухався по головній дорозі.

Аналогічно зміст зазначеного порушення зазначено і в протоколі про адміністративне правопорушення у цій справі. З цього ж протоколу видно, що ОСОБА_5 одразу ж на місці заперечував допущення ним порушення ПДР і не погоджувався з обставинами, зазначеними в протоколі.

П. 16.1 ПДР передбачає., що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

З пояснень водія ОСОБА_2, наданих у протоколі про адміністративне правопорушення в адміністративному позові та в судовому засіданні, вбачається, що позивач ПДР не порушував, а факт порушення ним ПДР України, крім записів інспектора ДПС в протоколі та Постанові, нічим більше не підтверджується. Так, позивач вказав на те, що інспектор ДАІ не залучив свідків - водія автомобіля, якому нібито утворена перешкода у русі; не визначив, який саме автомобіль рухався з боку головної дороги та для кого виникла небезпека руху, зокрема у відповідній постанові не відображено марка, державний номер та інші ідентифікаційні дані цього автомобіля; інспектор ДАІ не роз’яснив права та обов’язки відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить відсутність підпису у відповідному рядку Протоколу; не вказано технічні дані приладу, що ним використовувався, зокрема не зазначив серійного номеру приладу відео спостереження, що унеможливлює подальше встановлення справності цього приладу та його метрологічних даних.

У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються проколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими доказами.

Позивач зазначив, що його дії були чітко керовані правилами дорожнього руху, та цілком безпечні, не наражали жодного з учасників руху на небезпеку та не доставили жодних перешкод та незручностей у русі. Окрім того, позивач зазначив, що автомобіль, який рухався по головній дорозі, не міг вважатися таким, що наближався до перехрещення проїзних частин, адже він пропускав пішохода, не рухався та знаходився за перехрестям, за 50-60 метрів від перехрещення проїзних частин з дорогою, з якої рухався автомобіль позивача. Протилежного відповідачем доведено не було.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши всі подані працівниками ДАІ докази про винуватість ОСОБА_2 та зважаючи на конституційне право презумпції невинуватості суд вважає, що вина його не доведена, а у його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд, оцінивши всі обставини справи у їх сукупності, приходить до переконання, що постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а докази вини вчинення правопорушення ОСОБА_2 - відсутні.

Оскільки, ст.. 247 КУпАП передбачає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення, тому провадження по справі слід закрити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.251, 268, 272, 280, 287, 288, 289 КУпАП, ст. 17, 71, 112, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до УДАІ УМВС України в Рівненській області, Інспектора ДПС ВДАІ м. Рівне молодшого сержанта ОСОБА_3 про скасування постанови серії ВК 1 № 076155 від 10.06.2011 року по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВК1 №076155 від 10.06.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Цвіркун