Справа № 572/4431/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 року

Сарненський районний суд Рівненської області

в складі : головуючого судді ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі КУДІНІЙ А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ в Сарненському районі Рів-ненської області про визнання протиправним та скасування рі-шення про утримання надміру виплачених коштів,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення УПФ в Сарненському районі Рівненської області № 7 від 21 липня 2015 року про утримання надміру виплачених сум в розмірі 18 896 грн. 98 коп., зобов’язавши відповідача, УПФ України в Сарненському районі Рівненської області поновити позивачу виплату пенсії у призначеному 1 травня 2015 року розмірі та сплатити різницю між призначеною та фактично виплаченою пенсією, починаючи з липня 2015 року.

Позивач в суді заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що у квітні 2015 року звернувся до УПФУ в Сарненському районі із заявою про перерахунок пенсії, призначеної йому у 2006 році зі зниженням пенсійного віку - з урахуванням стажу та умов праці в умовах крайньої півночі. Однак, відповідачем прийнято рішення про перерахунок раніше призначеної пенсії із утриманням частини пенсійних виплат. Із отриманої від УПФ України в Сарненському районі Рівненської області відповіді позивач дізнався, що у липні 2015 року відповідачем прийнято рішення про утримання частини пенсії позивача щомісячно, в зв’язку із переплатою. Із вказаним рішенням ОСОБА_1 не погоджується, вважає його протиправним, через що звернувся із позовом до суду.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі ОСОБА_2 заявлені позивачем вимоги не визнала в повному обсязі, вважає, що заявлений позов є безпідставним, оскільки відповідно до наданих позивачем у 2006 році до УПФ України в Сарненському районі документів (довідки з місця проживання та трудової книжки) останньому була призначена пенсія зі зниженням пенсійного віку. Пізніше, після набуття позивачем права на пенсію за віком, останнім з метою проведення перерахунку пенсійних виплат з більш вигідної заробітної плати, була надана інша трудова книжка, в якій містились записи до 1992 року (такі записи у трудовій книжці, поданій ОСОБА_1 у 2006 році, були відсутні), із якої встановлено, що позивач протягом 1986-1990 років працював у Ямало-Ненецькому автономному окрузі, тобто поза межами зони посиленого радіоекологічного контролю. Долучена до матеріалів пенсійної справи архівна довідка не містить відомостей про роботу позивача у вказаний період вахтовим методом. Таким чином, призначення ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку у 2006 році відбулось безпідставно, через надання ним недостовірних документів, а тому УПФУ в Сарненському районі прийнято рішення про утримання надміру виплачених пенсійних виплат. На підставі наведеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши надані докази, врахувавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Із наданої позивачем копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 31 січня 2007 року встановлено, що позивач є пенсіонером, термін призначеної пенсії – довічно.

Наявні в матеріалах справи копії заяви від 14 листопада 2006 року та протоколу № 13442 від 21 листопада 2006 року, надані представником відповідача, підтверджують, що позивачу було призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

На момент призначення ОСОБА_1 пенсії, тобто, станом на 14 листопада 2006 року, останньому виповнилось 55 років, що встановлено із копії паспорту позивача, долученої до позовної заяви.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років – особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

Копія посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 № 327331, доводить, що ОСОБА_1 має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно із ст.14 вказаного вище Закону України - для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи : категорія 4 - особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Таким чином, власник зазначеного посвідчення має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до встановленої категорії 4, згідно із вимогами ст.19 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».

З огляду на наведене, наявність у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 підтверджує, що ОСОБА_1 дійсно прожив на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4 років, а тому мав право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 2 роки, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».

Однак, пенсію позивачу було призначено із зниженням пенсійного віку на 5 років, для чого, відповідно із змісту наведеної вище норми Закону (а саме: ст.55), необхідно документальне підтвердження трьох років проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю для додаткового зниження пенсійного віку на 1 рік.

Надана суду копія повідомлення Управління з координації та контролю за виплатою пенсій від 22 червня 2015 року, доводить, що по пенсійній справі ОСОБА_1 в зв’язку з відсутністю права на пенсію по додатково долученим документам виявлена переплата за період з 14 листопада 2006 року по 21 березня 2010 року в сумі 18 846 грн. 98 коп.

Представник відповідача пояснила, що відсутність права на пенсію зі зниженням пенсійного віку, була встановлена при наданні позивачем додаткових документів (в тому числі і трудової книжки, в якій містились записи про трудову діяльність позивача до 1992 року), які були долучені ОСОБА_1 до заяви про перерахунок призначеної пенсії з більш вигідної заробітної плати.

Пояснення представника відповідача підтверджені наданою копією заяви позивача від 8 травня 2015 року.

Свідок ОСОБА_3 підтвердила в суді, що позивач дійсно звертався до УПФУ в Сарненському районі із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії.

В судовому засіданні позивач не заперечував, що для призначення пенсії у 2006 році надав до Управління пенсійного фонду України в Сарненському районі трудову книжку, в якій були відсутні записи з 1986 року та пояснив, що трудова книжка, яка була заповнена у 1968 році була ним загублена. В суді позивач не зміг пояснити – в зв’язку з чим він при призначенні йому пенсії у 2006 році не повідомив працівників УПФ України в Рівненській області про свою трудову діяльність у м.Уренгой з 1986 по 1990 роки.

Крім цього судом, за клопотанням позивача на підтвердження роботи в м.Уренгой в період з 1986 по 1990 роки саме вахтовим методом, допитані свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Вказані свідки підтвердили в суді, що орієнтовно у 80-90 х роках позивач дійсно був працевлаштований у м.Уренгой, однак, жодний із цих свідків безпосередньо не був свідком вказаних обставин, усі вони дізнались про працевлаштування ОСОБА_1 виключно зі слів останнього або інших осіб (окрім свідка ОСОБА_4, який також у вказаний позивачем період часу працював у м.Уренгой, але приблизно за 7 км. від місця працевлаштування позивача. В зв’язку з чим за вказаний період бачився з ним біля 2 разів). Таким чином, покази зазначених свідків не можуть бути доказом того, що ОСОБА_1 працював протягом 1986-1990 років вахтовим методом.

Архівна довідка № 1271 від 3 червня 2009 року, надана відділом у справах архівів адміністрації міста Новий Уренгой, свідчить про те, що інформація про роботу ОСОБА_1 вахтовим методом у підприємстві, розташованому на території Ямало-Ненецького автономного округу відсутня.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивач дійсно приховав від працівників УПФ України в Рівненській області вказані обставини. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями трудової книжки ОСОБА_1, відповідно до яких записи у трудовій книжці, що була надана позивачем УПФУ в Сарненському районі, розпочинаються з 1992 року.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Рішенням УПФУ в Сарненському районі № 7 від 21 липня 2015 року вирішено утримувати із пенсійних виплат ОСОБА_1 суму переплати у розмірі 18 896 грн. 98 коп., яка утворилась у період з 14 листопада 2006 року по 21 березня 2010 року в зв’язку із відсутністю права на пенсію, що встановлено по додатково долученим документам.

Підстави таких утримань були доведені позивачу, що встановлено із копій відповідей УПФУ в Сарненському районі від 11 листопада 2015 року, від 17 листопада 2015 року, від 10 липня 2015 року та Головного Управління пенсійного фонду України в Рівненській області від 3 червня 2015 року, копії яких надані позивачем.

Таким чином, в ході судового розгляду позову ОСОБА_1 встановлено, що пенсія зі зниженням пенсійного віку на 5 років була призначена позивачу внаслідок зловживань останнім своїми правами, а тому оскаржуване рішення УПФУ в Сарненському районі є правомірним.

Керуючись ст.ст. 158-163, 183-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ в Сарненському районі Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення № 7 від 21 липня 2015 року про утримання надміру виплачених сум в розмірі 18 896 грн. 98 коп., зобов’язання відповідача, УПФ України в Сарненському районі Рівненської області поновити позивачу виплату пенсії у призначеному 1 травня 2015 року розмірі та сплатити різницю між призначеною та фактично виплаченою пенсією, починаючи з липня 2015 року – відмовити повністю, за безпідставністю позовних вимог.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Сарненський районний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя підпис

Копія вірно

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області ОСОБА_8