КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-18633/08 Головуючий у І інстанції - Оладько С. І.
Суддя-доповідач - Кузьменко В. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 червня 2009 року колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Попович О. В., Земляної Г. В.,
при секретарі Ліжевській Т. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік.
Свої вимоги мотивував тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії та згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, проте зазначена допомога була виплачена в значно меншому розмірі.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2008 року позовні вимоги задоволені повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік є обґрунтованою, оскільки відповідачем порушено його право на отримання такої допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Колегією суддів встановлено, що позивач є постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Однак, п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч. 4 вказаної норми Закону було зупинено. А тому, відповідно до ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем зазначена допомога у 2007 році була виплачена позивачу у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення на його користь недоплаченої допомоги за 2007 рік підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзацу четвертого частини четвертої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Проте, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
За наведених обставин, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язаний проводити зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.
Отже, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги на оздоровлення за 2007 рік 28 вересня 2007 року (а.с. 5) у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562, порушив права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», положення якого мають пріоритет над підзаконним нормативно-правовим актом та були чинними на момент виплати позивачу допомоги на оздоровлення.
Таким чином, суд першої інстанції правильно поширив дію рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року, яке має перспективне значення, на правовідносини, що виникли після його ухвалення.
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення невиплаченої допомоги на оздоровлення за 2007 рік, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2008 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення - залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 11 березня 2008 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 06 червня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлений 05 червня 2009 року.