КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-18559/08 Головуючий у І інстанції - Капустинський М. М.
Суддя-доповідач - Кузьменко В. В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2009 року колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Попович О. В., Земляної Г. В.,
при секретарі Семенець Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації та Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі про стягнення невиплачених компенсаційних виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 березня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2008 року позивач звернувся з адміністративним позовом про зобов'язання провести перерахунок додаткової пенсії та доплат за період з 01.01.2007-31.12.2007 року відповідно до ст.ст. 37,39,51 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 березня 2008 року позов задоволено частково та стягнуто заборгованість з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню виходячи з наступного.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. З, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою, яка постійно проживає на території яка віднесена до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, мають бути підвищені на дві мінімальні заробітні плати.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем виплачувалась доплата до пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що постанова Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суперечить вимогам ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію положень ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 р. були призупинені в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України «Про Державний бюджет на 2007рік», пункти зазначеного Закону, якими було призупинено дію ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також: міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Уразі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч.2 ст.95 Конституції України, ч.2 ст.38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, позивач має право на перерахунок доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає у зоні гарантованого добровільного.
Крім того, відповідно ст.51 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум розраховується з величини 19,91 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» (далі постанова №1).
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону від 9 липня 2003 р. № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідач провів розрахунок пенсій позивачу виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., установленого чинною на той час Постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997р. № 523. Ця Постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статті 51 Закону № 796-ХІІ. А в п. 2 Постанови від 3 січня 2002 р. № 1 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами колегія суддів вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.
Разом з тим, прийнявши рішення про стягнення на користь позивача виплати, яка передбачена ст. 39 Закону, суд першої інстанції неправильно визначив відповідачем у цій частині позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації.
Так, відповідно до п. 24 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000 року № 987, який діяв на час виникнення заборгованості, видатки, пов'язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії і допомога, проводилися органами, які виплачують пенсію.
Таким чином, враховуючи, що функції з виплати пенсій належать органам Пенсійного фонду України, належним відповідачем, з якого і мають бути стягнені кошти, передбачені ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області.
З огляду на викладене, постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 31 березня 2008 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 березня 2008 року - задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 березня 2008 року скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації провести перерахунок допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 04.02.2007 року по 31.12.2007 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 27 червня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: О. В. Попович
Г. В. Земляна
Повний текст постанови виготовлений 26 червня 2009 року.