ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2016 року Чернігів Справа № 825/3837/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

представника позивача - Кузнецової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (далі - ПАТ «Чернігівгаз») звернулось до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування припису Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області до акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №0077 від 27.11.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проведеної позапланової перевірки з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів в ПАТ «Чернігівгаз», Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області було складено акт перевірки № 0077 від 27.11.2015 та припис, яким зобов'язано ПАТ «Чернігівгаз» заключити зі споживачем ОСОБА_2 «Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання». Позивач вважає вказаний припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що в акті перевірки № 0077 від 27.11.2015 відсутній детальний опис виявленого відповідачем порушення ПАТ «Чернігівгаз» п. 4 Правил надання населенню послуг з газопостачання та ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки не зрозуміло яким чином ПАТ «Чернігівгаз» відмовило споживачу ОСОБА_2 в укладенні «Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання», якщо останній не звертався до газорозподільної підприємства із заявою для його укладення. Вказане суперечить вимогам п.6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а отже у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваного припису.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Також додатково зазначив, що рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17.12.2015, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 10.02.2016 відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 до ПАТ «Чернігівгаз», ТОВ «Чернігівгаз Збут» про захист прав споживачів на безумовне укладання «Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання», про який іде мова в акті перевірки від 27.11.2015 № 0077.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. 18.01.2016 надіслав суду клопотання в якому просив провести розгляд справи без участі представника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області. Також до суду були надані письмові заперечення в яких відповідач просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що у зв'язку зі зміною постачальника природнього газу 24.09.2015 був укладений договір №1500166930 про надання населенню послуг з газопостачання, який було підписано споживачем ОСОБА_2, директором ТОВ «Чернігівгаз Збут» і з невідомих підстав не підписаний ПАТ «Чернігівгаз». Оскільки ПАТ «Чернігівгаз» в порушення вимог статей 4, 6 Закону України «Про захист прав споживачів» неправомірно відмовлено ОСОБА_2 в укладанні Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання, Інспекцією було винесено оскаржуваний припис.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі звернення ОСОБА_2 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області була проведена позапланова перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів в ПАТ «Чернігівгаз».

За результатами проведеної позапланової перевірки з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів в ПАТ «Чернігівгаз» відповідачем було складено акт перевірки №0077 від 27.11.2015 та припис, яким зобов'язано ПАТ «Чернігівгаз» заключити зі споживачем ОСОБА_2 «Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання» (а.с.9-12).

Вважаючи вказаний припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1023-XII держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

У відповідності до частини 3 статті 5 Закону №1023-XII захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Згідно зі статтею 26 Закону №1023-XII спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13 квітня 2011 року, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (надалі - Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з пункту 7 вищевказаного Положення, а також пункту 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №206 від 09 листопада 2011 року (далі - Положення № 206) Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 розділу 6 Положення №206 Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

При цьому, у відповідності з частиною 1 Закону №877-V заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Разом з цим, відповідно до частин 7 та 8 статті 7 Закону №877-V у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога - осадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ «Чернігівгаз» допустило порушення п. 4 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 №2246, ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», яке полягає у відмові споживачу ОСОБА_2 в укладені Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання.

Згідно п. 4 Правил надання населенню послуг з газопостачання (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 №2246) - послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається ним відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку.

Договір підписується газопостачальним та газорозподільним підприємствами і споживачем протягом 14 календарних днів з дня отримання відповідної заяви від споживача.

Разом з тим, в акті перевірки не вказано про факт звернення споживача ОСОБА_2 до газорозподільного підприємства - ПАТ «Чернігівгаз».

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, в рішенні Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17.12.2015, що набрало законної сили, встановлено, що споживач ОСОБА_2 до газорозподільного підприємства, яким є ПАТ «Чернігівгаз» із заявою про укладення Типового договору не звертався.

Крім того, вказаним рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17.12.2015 ОСОБА_2 було відмовлено у задоволені позову до ПАТ «Чернігівгаз», ТОВ «Чернігівгаз Збут» про захист прав споживачів на безумовне укладання «Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання», про який іде мова в акті перевірки від 27.11.2015 № 0077.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність порушень ПАТ «Чернігівгаз» вимог п. 4 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 №2246, ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо відмови ОСОБА_2 в укладені Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання, а тому оскаржуваний припис до акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №0077 від 27.11.2015 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваного припису.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування припису, підлягає задоволенню повністю оскільки є законним та обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

За таких обставин, судові витрати у розмірі 1218 грн. 00 коп.. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області на користь позивача.

Керуючись статтями 94, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області до акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №0077 від 27.11.2015.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області (14005, м. Чернігів, пр. Миру, 49-а) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код 03358104 ) за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір у сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. сплачений згідно платіжного доручення №9360 від 16.12.2015.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.І. Д'яков