- позивач: ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк"(ВАТ ВіЕйБі Банк)"
- відповідач: Куян Тетяна Олександрівна
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа № 209/3822/15-ц
Провадження № 2/209/117/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" січня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Замкової Я.В.,
при секретарі Шепель О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "ВіЕйБіБанк" звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ВіЕйБіБанк" заборгованість у розмірі 24527,39 грн. за кредитним договором № 1317 від 25.05.2010 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що відповідно кредитного договору № 1317 від 25.05.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10000,00грн. Термін повернення кредиту -25 травня 2013 року. Процентна ставка за договором встановлена на рівні 25,00% річних. Щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитом встановлена в розмірі 1,75% від суми кредиту. Позивач свої договірні зобов’язання виконав у повному обсязі, а відповідач від виконання зобов’язання ухиляється. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача на 14.08.2015 року становить 24527,39 грн., з них: прострочена сума кредиту – 2463,41грн.; прострочені проценти за користування кредитом – 1572,34грн.; - прострочена комісія – 824,11грн.; - пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 19667,53грн.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, надала заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, також надала свої письмові заперечення проти позову, в яких зазначила, що залишок простроченої суми кредиту складала і складає 2436,41грн. Жодного попередження або нагадування позичальнику про наявність боргу та необхідності його сплатити позивач відповідачеві не направляв, що є порушенням п. 6.2. Договору, відповідно до якого усі повідомлення сторін договору здійснюються в письмовій формі шляхом направлення повідомлень рекомендованим листом та/або кур’єрською службою. Банк звернувся до суду лише у вересні 2015 року, тобто після спливу майже 2,5 роки після кінцевої дати повернення кредиту - 25.05.2013 року. В частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 19667,53грн. відповідач просить відмовити у повному обсязі на підставі ст. 551 ЦК України. Сума заборгованості, яка визнається відповідачем – 4210,75грн. значно менша ніж нарахована заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту -19667,53грн., пред’явлена до суду майже через 2,5 роки після закінчення строку повернення кредиту, передбаченого розділом ІІ «Спеціальна частина» п.8 Договору не зазначено, за який період розрахована штрафна санкція. Відповідно до ст. 256,257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю 3 року, а для стягнення неустойки (штраф, пені) – 1 рік, тобто строк звернення позивача до суду з ціллю стягнення неустойки (штрафу, пені) сплинув 25.05.2014 року. Просить суд застосувати позовну давність. Залишити без задоволення позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБіанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення 649,11грн. - прострочена комісія, 19667,53грн.- пені за несвоєчасне погашення кредиту.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав свої письмові пояснення на заперечення відповідача, згідно яких заперечує проти обставин пропуску строку позовної давності зазначених відповідачем, вважає стягнення неустойки обгрунтованим посилаючись на п. 4.3 договору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши позиції сторін дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно кредитного договору № 1317 від 25.05.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10000,00грн. Термін повернення кредиту - 25 травня 2013 року. Процентна ставка за договором встановлена на рівні 25,00% річних (а.с. 10-19)
На теперішній час, відповідач свої зобов’язання за вказаним кредитним договором не виконує, та станом на 14.08.2015 року заборгованість по кредиту становить 24527,39 грн., з них: прострочена сума кредиту – 2463,41грн.; прострочені проценти за користування кредитом – 1572,34грн.; прострочена комісія – 8254,11грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 19667,53грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 8-9).
Щодо заперечень відповідача стосовно спливу строку позовної давності за заявлення позовних вимог в частині стягнення сума заборгованості по тілу кредита, процентам і комісії, суд вважає, що вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно кредитного договору № 1317 від 25.05.2010 року сторони домовились про строк кредитування до 25.05.2013 року (п. 1.3 і п.8 договору), і останній платіж здійснено відповідачем 16.10.2014 року, що свідчить про визнання останньою свої заборгованості, а тому на підставі ст. 264 ЦК України в данному випадку не застосовується загальний строк позовної давності.
Згідно ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Як встановлено судом, згідно розрахунку заборгованості відповідача (а.с. 8-9), позивачем заявлений розмір неустойки (пені) в сумі 19667,53 грн., який згідно наданого розрахунку у період з 26.05.2010 року по 25.05.2015 року складав 0,00 грн., але раптово за період з 26.05.2015 року - 25.06.2015 року вказаний позивачем в сумі 17573,78 грн, з 26.06.2015 року по 25.07.2015 року - 18398,49 грн., з 26.07.2015 року по 14.08.2015 року - 19066,12 грн.
З цих підстав, суд вважає наданий позивачем розрахунок пені необгрунтованим, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 19667,53 грн. недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язків для виконання сторонами.
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець), передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти…, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)… Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням,), то в разі простроченні повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України, докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, …, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 4859,86 грн., з них: прострочена сума кредиту – 2463,41 грн.; прострочені проценти за користування кредитом – 1572, 34грн.; прострочена комісія – 824,11грн.
Відповідно ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно також стягнути судові витрати у справі.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБіБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (інші відомості про боржника суду невідомі), на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ВіЕйБі Банк" ( код ЄДРПОУ 19017842, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 27 «Т», р № 32076420401 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО321024) заборгованість за кредитним договором № 1317 від 25.05.2010 року у розмірі 4859 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 86 копійок, з них: прострочена сума кредиту – 2463,41 грн.; прострочені проценти за користування кредитом – 1572, 34грн.; прострочена комісія – 824,11грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1378 грн. на користь держави
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська.
Суддя Я.В. Замкова
- Номер: 2/209/117/16
- Опис: про стягненя заборгованості за кредитом
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 209/3822/15-ц
- Суд: Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська
- Суддя: Замкова Я.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.08.2015
- Дата етапу: 14.04.2016