Справа № 524/7414/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2016 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Андрієць Д.Д.

за участю секретаря - Бєлєнького О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є співвласником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Кожному із співвласників належать частки нежитлової будівлі та приміщення, які знаходяться у загальному користуванні. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 1092,2 м.кв, що включає 22 м.кв. площі, що знаходиться в загальному користуванні співвласників. Оскільки приміщення, які перебувають у загальному користуванні співвласників нежитлової будівлі є об'єктом спільної сумісної власності і розпорядження таким майном здійснюється за згодою всіх співвласників, позивач вважає, що укладенням спірного договору були порушені її права, так як вона та інші співвласники будівлі не надавали своєї згоди на продаж майна, що перебуває у спільній власності. Після переходу приміщень загального користування у власність ОСОБА_5 доступ до приміщень загального користування ускладнився, оскільки вона встановила перегородки між приміщеннями, заблокувала вільний прохід коридором загального користування, що унеможливлює доступ через основний фасадний вхід до інших приміщень даного корпусу.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу вбудованих торгово-складських приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 що в цілому складаються з приміщення літ. А, пл.270,7 м.кв., приміщення літ. Б пл. 491,1 м.кв., приміщення літ.Б пл.330,4 м.кв., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27.04.2007 року ; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вказані приміщення.

02.10.2015 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_4, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

У своєму позові ОСОБА_4 зазначив, що є одним із співвласників нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що оскільки при укладенні між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27.04.2007 року договору купівлі-продажу вбудованих торгово-складських приміщень згода співвласниками нежитлової будівлі на продаж частки майна, що є у спільній власності не надавалась, частка у спільному майні в натурі виділена не була, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не мали права укладати спірний договір.

Просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу вбудованих торгово-складських приміщень, укладений 27.04.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на такі приміщення.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась. До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_6 про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги позивач підтримала, просила задовольнити.

Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4, Костянецький А.Г., в судовому засіданні підтримав позов ОСОБА_4, також просив задовольнити позов ОСОБА_1 В обґрунтування позову зазначив , що ОСОБА_4 є одним із співвласників нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Пояснив, що ОСОБА_3 привласнив частину коридору, який знаходиться у загальному користуванні всіх співвласників будівлі і за спірним договором купівлі-продажу торгово-складських приміщень від 27.04.2007 року продав ОСОБА_2 приміщення, які перебувають в загальному користуванні співвласників за відсутності на це згоди співвласників майна .

В порушення норм пожежної безпеки ОСОБА_2 облаштувала склад, чим ускладнила доступ інших співвласників до належних їм приміщень. На підставі вищевикладеного просив суд позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_1 задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 визнав. Також визнав позов ОСОБА_4

Пояснив, що на момент укладення спірного договору з ОСОБА_2 він допустив помилку, не отримавши згоду всіх співвласників на відчуження майна, яке є спільною власністю.

Підтвердив той факт, що після укладання договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 облаштувала склад, заблокувавши прохід до коридору, встановила двері, обмеживши доступ до ліфта. .

Представник відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_8, позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_4 визнала. Зазначила, що ОСОБА_3 не отримував згоди співвласників будівлі на продаж ОСОБА_2 майна, що перебуває у спільній власності.

Вважає, що при обладнанні складу з боку ОСОБА_2 порушень не допущено, оскільки площа будівлі, на якій розміщено склад , належить їй на праві власності за договором купівлі-продажу, укладеним із ОСОБА_3

Представник третьої особи ПрАТ «Електронні технології» Костянецький А.Г. підтримав позов ОСОБА_4, просив задовольнити в повному обсязі.

Третя особа ПАТ «Кредитпромбанк» в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані суду докази, прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2002 року, серія ВАВ №116031, зареєстрованого в реєстрі за №5692, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ліньковою І.Б.(а.с.57)

ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, серія ВКО №453980 від 29.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В, зареєстрованого в реєстрі за №7475, належить нежитлове приміщення загальною площею 17,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.59)

ПрАТ «Електронні технології» також є співвласником частини будівлі по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу частини будівлі та споруди від 11.06.1999 року серії АВА № 789732, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4892.(арк.с.58).

27.04.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу торгово-складських приміщень, серія ВЕО №635419. Відповідно до вищевказаного договору ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купила вбудовані торгово-складські приміщення, розташовані по АДРЕСА_1, що в цілому складаються з: приміщення літ. А, пл.270,7 м.кв., приміщення літ. Б пл. 491,1 м.кв., приміщення літ.Б пл.330,4 м.кв.

Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В., зареєстрований в реєстрі за №6010, (а.с.78)

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №5-16 від 10.02.2016 року до складу приміщень, придбаних ОСОБА_2 у ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 27.04.2007 року входять площі загального користування, які зазначені у договорі серії ВАВ №116032 ( договір купівлі-продажу від 03.10.2002 року, укладений між ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_3, за яким ОСОБА_3 придбав у власність частину нежитлового приміщення, що включала приміщення загального користування(а.с.10)) та площі, які повинні знаходитись у загальному користуванні співвласників будівлі.

За договором купівлі-продажу від 27.04.2007 року відбулося відчуження площі у нежитловій будівлі, яка не була предметом договорів купівлі-продажу від 03.10.2002 року. серії ВАВ №116032 та серія ВАВ №116033, відповідно до яких ОСОБА_3 придбав у власність частину будівель за адресою: АДРЕСА_1. Вказане збільшення відбулося за рахунок приєднання частини площі коридору загального користування (а.с.91-92)

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Згідно вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим: актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом встановлено, що при укладанні 27.04.2007 року договору купівлі-продажу вбудованих торгово-складських приміщень, ОСОБА_3. не був уповноважений співвласниками будівлі на здійснення правочинів щодо розпорядження спільним майном - приміщеннями загального користування. Так, суду не надано жодних доказів, які б свідчили про надання позивачами письмової та нотаріально посвідченої згоди на укладення договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення, що знаходиться в загальному користуванні. Вказана обставина не заперечувалась сторонами по справі.

Таким чином, внаслідок укладення між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27.04.2007 року договору купівлі-продажу вбудованих торгово-складських приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 були порушенні права співвласників нежитлової будівлі, позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на володіння, користування, розпорядження спільним майном.

На підставі вищевикладеного, враховуючи визнання відповідачами позовів, суд приходить до висновку, що порушене право позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4, як співвласників нежитлової будівлі, розташованої по АДРЕСА_1, підлягає судовому захисту в спосіб, визначений законом, а саме шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.04.2007 року. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу недійсним є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В ст. 2 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

З огляду на визнання судом недійсним договору купівлі-продажу вбудованих торгово-складських приміщень від 27.04.2007 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 на спірні приміщення, розташовані по АДРЕСА_1

Керуючись ст.ст. 203,215,368,369 ЦК України, ст.ст. 60,174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задовольнити.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу вбудованих торгово-складських приміщень від 27.04.2007 року, серія ВЕО №635419, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького нотаріального округу, Ганночкою О.В., за реєстровим номером 6010.

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2(ІПН НОМЕР_1) на вбудовані торгово-складські приміщення, розташовані по АДРЕСА_1 що в цілому складаються з приміщення літ. А, пл.270,7 м.кв., приміщення літ. Б пл. 491,1 м.кв., приміщення літ.Б пл.330,4 м.кв.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд міста Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: