У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

 

головуючого - судді	Пошви Б.М. ,
суддів	Гошовської Т.В. і Кузьменко О.Т.,

розглянула в судовому засіданні 29 березня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 щодо засудженого ОСОБА_4 на вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 14 травня 2005 року та на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18 травня 2006 року.

 

Вироком Тальнівського районного суду Черкаської області від 14 травня 2005 року

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця   м. Сенакі (Грузія), раніше не судимого,

 

засуджено :

-    за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

-    за ч. 3 ст. 289 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

-    за ч. 3 ст. 357 КК України на 2 роки обмеження волі,

-    за ч. 3 ст. 185 КК України 4 роки позбавлення волі,

-    за ч. 4 ст. 185 КК України на 6 років позбавлення волі,

-    за ч. 2 ст. 188 КК України на 6 років позбавлення волі.

 

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, остаточне покарання ОСОБА_1 призначено 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

 

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця   АДРЕСА_1, раніше судимого

5.09.1997р. за ч. 3 ст. 81, ст.  86-1, ч. 1 ст. 89 КК України на 5 років посиленого режиму,

 

 

засуджено :

-    за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

-    за ч. 3 ст. 289 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

 

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, остаточне покарання ОСОБА_4 призначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

 

Цим вироком засуджено ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які судові рішення не оскаржили.

 

Постановлено задовольнити цивільні позови потерпілих, стягнуто судові витрати і вирішено питання речових доказів відповідно до КПК України.

 

За вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_4 визнано винуватими у вчинені злочинів за таких обставин.

12 квітня 2002 року, ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 приблизно о 6год., за попередньою змовою між собою, проникли в АДРЕСА_2, та з метою заволодіння чужим майном, вчинили розбійний напад на сім'ю ОСОБА_8, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілих. При цьому погрожуючи ножем та пневматичним пістолетом, зв'язали потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 і стали вимагати інформацію про місцезнаходження грошей. Коли до будинку зайшла  потерпіла ОСОБА_10 стали завдавати їй тілесні ушкодження і вистрелили в обличчя, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, потім стали бити потерпілого ОСОБА_11, спричинивши йому також легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Крім того незаконно заволоділи мисливською рушницею ТОЗ-34 12 калібру і патронами до неї та іншим майном потерпілих на загальну суму 3825,07грн., автомобілем “Ауді” А-4 д. н. НОМЕР_1, вартістю 48974,72грн., який належав потерпілому ОСОБА_8

ОСОБА_5 та ОСОБА_1 також незаконно заволоділи паспортами та іншими важливими особистими документами, а саме, документами на автомобіль та його управління і на рушницю.

Також ОСОБА_1 у групі з ОСОБА_5, 31.05.2002р. проникли в склад сільськогосподарського ТОВ “Україна” в с. Тернівка Бершадського району, звідки таємно викрали їх майно на загальну суму 4161,73грн.

7 червня 2002 року ОСОБА_1 у групі з ОСОБА_5, проникли в адміністративну будівлю ТОВ ім. Черняхівського в с. Оксанине, звідки таємно викрали майно на суму 4609грн.

8 червня 2002 року ОСОБА_1 у групі з ОСОБА_5, проникли в адміністративну будівлю ППКП “Паритет-Сервіс” по вул. П. Комуни, 31 в м. Умані, звідки таємно викрали майно на суму 6738грн.

1 червня 2002 року ОСОБА_1 у групі з ОСОБА_5, прибули в с. Лотошове Тальнівського району, де на лінії електропередач викрали 3300м проводу, спричинивши ВАТ “Черкасиобленерго” Тальнівської райелектромережі матеріальну шкоду на суму 8569,41грн.

 

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 18 травня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_4 залишено без зміни.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд, посилаючись при цьому на порушення його прав на захист при розгляді справи. В доповненнях до касаційної скарги засуджений просить скасувати щодо нього судові рішення, а справу направити на нове розслідування, оскільки вважає, що досудове та судове слідство проведено неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що його вину у вчиненні розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_8ів та у незаконному заволодінні їх транспортним засобом не доведено, також зазначає, що засуджений ОСОБА_5, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні його обмовив. Крім того, вказує на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме, що було порушено його право на захист, оскільки він не був повністю ознайомлений з протоколом судового засідання, а також не було забезпечено перекладачем з української та російської мови на грузинську. Крім того, просить пом'якшити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

 

Адвокат ОСОБА_2 у касаційній скарзі просить судові рішення щодо ОСОБА_4 змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ч. 3 ст. 187,    ч. 3 ст. 289 на ч. 1 ст. 396 КК України, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, при цьому звільнити ОСОБА_4 з-під варти за відбуттям покарання.

 

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить судові рішення щодо засудженого ОСОБА_4 змінити, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим дії ОСОБА_4 кваліфіковано неправильно, просить їх перекваліфікувати на ч. 1 ст. 396 КК України та звільнити його з-під варти за відбуттям покарання. Крім того, вказує на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.

 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарг слід відмовити.

 

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 188 КК України та ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України суд зробив на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні.

 

Як убачається з матеріалів справи, судами першої та апеляційної інстанції всебічно та повно досліджено зібрані по справі докази, у тому числі й ті, на які містяться посилання у касаційних скаргах, та давши їм належну оцінку в їх сукупності, суди дійшли обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у вчиненні злочинів.

 

Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися недозволені методи досудового слідства з боку працівників міліції, перевірялися судом першої інстанції і визнані безпідставними, за обставин викладених в ухвалі апеляційного суду.

 

Посилання адвоката ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на те, що винність останнього у вчиненні розбійного нападу за попередньою змовою з ОСОБА_1 і ОСОБА_5 на потерпілих ОСОБА_8ів та у незаконному заволодінні їх транспортним засобом не є доведеною, є безпідставними і спростовані доказами, що є у справі.

 

Доводи ОСОБА_1 про те, що на досудовому та судовому слідстві його обмовив засуджений ОСОБА_5, ретельно перевірялися, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, і визнані такими, що не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

 

Суд апеляційної інстанції перевірив доводи захисників та засудженого ОСОБА_1, які є аналогічними доводам апеляційних скарг, і не знайшли підстав для їх задоволення. Рішення апеляційного суду відповідає матеріалам справи і є правильним.

 

Аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289,      ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 188 КК України та ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

 

Посилання ОСОБА_1 на те, що було порушено його право на захист, оскільки його не було забезпечено перекладачем з грузинської мови є безпідставними, за обставин викладених в ухвалі апеляційного суду. Також є безпідставними твердження засудженого ОСОБА_1, про те, що його не було ознайомлено з протоколом судового засіданні від 25 та 28 квітня 2006 року та спростовуються власноручно написаною розпискою     (т. 10 а. с. 257) в якій зазначено, що з матеріалами справи та протоколом судового засідання ОСОБА_1 ознайомився повністю, та прослухав аудіо запис.

 

Доводи захисника ОСОБА_3 про те, що були порушені права на захист засудженого ОСОБА_4 перевірялися апеляційним судом і визнані безпідставними.

 

Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

 

Призначаючи ОСОБА_1 і ОСОБА_4 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про особи винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

 

Призначене покарання відповідає тяжкості злочинів та даним про особи засуджених і підстав для його пом'якшення колегія не вбачає.

 

Виходячи з наведеного, підстав для призначення справи до розгляду у касаційному порядку з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачає.

 

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах

 

у х в а л и л а :

 

в задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 щодо засудженого ОСОБА_4 відмовити.

 

 

С у д д і :

 

Пошва Б.М.                               Гошовська Т.В.                 Кузьменко О.Т.