6 квітня 2007 року                                           м.Київ

            Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до Державної податкової інспекції в Старобешівському районі про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

             ОСОБА_1 звернулася до суду  із зазначеним позовом, посилаючись на те, що після її звільнення в лютому 2001 року з роботи у відповідача з нею не було проведено повного розрахунку, відповідачем систематично порушуються її права, чим їй також заподіяна моральна шкода. Позивачка просила стягнути частину неотриманої за поштовим переказом заробітної плати - 14 грн., незаконно утримані 54 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням інфляції та індексації посадового окладу в сумі 23080 грн., 5000 грн. за заподіяну моральну   шкоду.

             Рішенням  Старобешівського районного суду Донецької області від 13 липня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від             19 грудня 2006 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути на користь позивачки з відповідача 67 грн. 77 коп. та 300 грн. на відшкодування моральної шкоди.

             У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та постановити нове рішення про суті її позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

  Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, рішення  Старобешівського районного суду Донецької області від 13 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 19 грудня 2006 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України:                                                Є.Ф.Левченко

                                                                                                                        Ю.Л.Сенін

                                                                                                                        В.М.Шабунін