Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

м. Знам'янка, вул. Маяковського, 30, 27400, (05233) 2-30-64

ВИРОК

ІМЕНЕМ У К Р А І Н И

30 листопада 2010 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі : головуючого судді Шевцової Н.В.

при секретарі Магась Ю.О.

за участю прокурора: Максюта А.В.

адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам'янка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 02 квітня 2008 року Знам'янським міськрайсудом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 263 КК України, ст. 75 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік.

за ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за таких обставин.

ОСОБА_2 03 грудня 2008 року, близько першої години 50 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки з ОСОБА_3. маючи умисел на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження та реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, за місцем свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, взяв із кухоного столу ніж, яким наніс ОСОБА_3 удар в живіт. Внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_3 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням петель тонкої кишки та великого сальника, які згідно висновку експерта № 17 від 14 січня 2009 року відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент спричинення.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України не визнав. Суду пояснив, що, що він 2 грудня 2008 року разом з ОСОБА_3 розпивали спиртні напої спочатку в кафе «Наталі», а потім в кафе «Ксюша». Приблизно о першій годині ночі 3 грудня 2008 року вони прийшли до ОСОБА_2 додому і, оскільки ОСОБА_3 був дуже п'яний, він запропонував йому заночувати. Вони заснули, а проконувся Ільінов від того, що на нього щось ллється. Він побачив, що ОСОБА_3 справляв природні потерби прямо на нього. Він хотів утримати потерпілого, але той кинув його на ліжко, почав душити. Мати підсудного почала відтягувати ОСОБА_3 від ОСОБА_2 Підсудний намагася найти куртку потерпілого для того, щоб випровадити його з дому. Коли шукав куртку на кухні, зачепив кухонні прибори, які не прибрала мати звечора, коли готувала їсти. Він підняв ложки, скалку, ножі і в цей час на нього напав ОСОБА_3 Коли вони вийшли в коридор, то ОСОБА_4 побачив, шо ОСОБА_3 держиться за живіт. Не знає, як це трапилось, однак допускає, що коли ОСОБА_3 напав на нього, то очевидно напоровся животом на ніж. На досудовому слідстві давав покази, що оскільки так йому сказала слідчий, яка запевнила, що потерпілий помер і йому необхідно взяти вину на себе.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини підсудним, його вина в повному пред'явленого йому обвинувачення встановлена судом і підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Будучи допитаним на досудовому слідстві в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину свою в скоєнні злочину передбаченого ст. 121 ч.І КК України, визнавав повністю та пояснив, що 2 грудня 2008 року, о 21 годині 00 хв., до нього прийшов ОСОБА_3, з яким він пішов до міста відпочивати та розпивати спиртні напої. Від випитого - близько 150 г горілки та 5 пляшок 0,5 л пива, сп'янів. Коли зібралися іти додому він запропонував ОСОБА_3 переночувати у нього, оскільки той був сильно сп'янілий і йти вже не міг. Його мати ОСОБА_5 спала в спальній кімнаті. Вони лягли спати в його кімнаті, Прокинувся він від того, що на нього щось ллється. В кімнаті горів торшер. Він побачив, що ОСОБА_3 на нього та на його речі справляє нужду. Він почав його стримувати, але він на нього не реагував і йому навіть здалося, що він прикидається і це подобається йому робити, так як він ні на що не реагував. Його це розізлило і він схватив його руками, намагаючись його зупинити. Від гомону в квартирі проснулася його мати і ввійшла до його кімнати та почала його стримувати, щоб він не зчинив бійку. Тоді він вибіг з кімнати на кухню де взяв кухонний ніж який лежав на кухонному столі. ОСОБА_3О в цей час вийшов до коридору так як ОСОБА_5 прохала його піти додому, але він не реагував і відштовхував від себе ОСОБА_5 Тоді він взяв зі столу кухонний ніж і наніс ОСОБА_3 удар в живіт. Його мама навіть не зрозуміла що відбулося, а коли побачила в його руці ніж вихватила його. Гак як ОСОБА_3 стало погано мати викликала швидку допомогу і ОСОБА_3 госпіталізували до лікарні, (а.с.57).

Крім того, допитаний особисто прокурором Ільїнов С.О. пояснював, що його розізлила поведінка ОСОБА_3, через що він вибіг на кухню, схопив ніж та наніс удар ОСОБА_3 в живіт(а.с.20)

Потерпілий ОСОБА_3, допитаний в судовому засіданні, пояснив суду, що він разом з ОСОБА_4 вживали спитні напої, точну дату не гіам"ятає. Він залишився ночувати у підсудного. Між ними виникла сварка, з приводу чого - не пам"ятає. Під час цього він пішов за ОСОБА_4 на кухню, а той стояв з ножем в руці. Він перечепився через поріг та сам напоровся на ніж. На досудовому слідстві давав покази про те, що ОСОБА_4 його вдарив ножем в живіт, оскільки так йому говорила слідчий і він думав, що так воно і було. Матеріальна шкода йому відшкодована і він ніяких претензій до підсудного не має.

Допитаний на досудовому слідстві в якості потерпілого ОСОБА_3 пояснив, що 02 грудня 2008 року він вдома взяв 100 грн. і зателефонував ОСОБА_2 та запропонував відпочити. Спочатку вони пішли в кафе «Наталі», після чого пішли до кафе «Зустріч» і скрізь вони вживали горілку та пиво. Скільки було годин, як він потрапив додому до свого товариша ОСОБА_2, та по якій причині виникла сварка між ним та ОСОБА_4 він не пам'ятає. Лише пам'ятає той момент, коли ОСОБА_2 забіг до кухні, схватив із столу кухонний ніж і наніс йому удар в живіт. Спочатку він болю не відчув так як був в стані сп'яніння, але потім йому стало погано і його було госпіталізовано до лікарні де він був прооперований, (а.с. 32-33)

Будучи допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що підсудний її син. 2 грудня 2008 року вони разом із сином повечеряли і вона лягла спати. Прокинулася від грохоту, а коли увійшла в кімнату, то побачила, що б'ються двоє чоловіків, один з яких її син, а інший, як потім розібрала - ОСОБА_3 ОСОБА_3 душив сина, вона почала його відтягувати. ОСОБА_4 вкусив ОСОБА_3 і різко вискочив з кімнати. Вона намагалася зателефонувати матері потерпілого та в міліцію. В цей час ОСОБА_3 пішов швидко в кухню, де був ОСОБА_2, але перечепився об щось і в зігнутому стані різко пішов в кухню. Через кілька секунд почула крики ОСОБА_4, який кричав їй, щоб вона викликала швидку допомогу, оскільки ОСОБА_3 напоровся на ніж. На досудовому слідстві давала інші покази, оскільки слідчий не дала їх прочитати, а запевнила, що там все правильно написано.

На досудовому слідстві вказаний свідок пояснювала, що 02 грудня 2008 року вона рано лягла спати так як втомилась її син лежав на дивані дивився телевізор, куди він вночі виходив не чула цього так як спала. 03 грудня 2008 року вночі вона проснулась від криків. Пройшла до кімнати і побачила, як її син ОСОБА_4 та його товариш ОСОБА_3 затівають бійку. Вона стала їх розтягувати в різні сторони після чого її син ОСОБА_4 побіг в кухню. Вона стала умовляти ОСОБА_6 піти до себе додому, щоб запобігти бійки і коли той пройшов до коридору з кухні вибіг її син ОСОБА_7 і вдарив ОСОБА_6 в живіт рукою, а коли ОСОБА_2 відійшов в бік вона побачила, що її син вдарив ОСОБА_3 не кулаком, а кухонним ножем, який до цього знаходився на столі. Після чого вона ОСОБА_3 викликала швидку допомогу і він був госпіталізований в лікарню, (а.с. 38-39).

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив свої покази, дані на досудовому слідстві та пояснив суду, що він працює фельдшарем на «швидкій допомозі» і 3 грудня 2008 року він прибув за викликом. У потерпілого було поранення в області животи. Він особисто не з'ясовував хто саме наніс ножове поранення потерпілому, який був в стані алкогольного сп'яніння, яке можна оцінити як середнє. Він був госпіталізований до лікарні.

Протоколом огляду місця злочину встановлено, що місцем скоєння злочину є квартира АДРЕСА_1, в ході якого було вилучено ніж, яким було заподіяно тілесне ушкодження потерпілому, слідів крові при цьому виявлено не було. (а.с. 7-11)

З висновку судово-медичної експертизи видно, що у ОСОБА_3 були тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожними з пошкодженням петель тонкої кишки та великого сальника, які по тяжкості відносяться до категорії тяжких, як небезпечних в момент заподіяння та можуть відноситись до строку 3 грудня 2008 року. Тілесні ушкодження могли утворитися від однократного впливу предмету, що має колюче-ріжучі властивості. Не виключається можливість утворення вказаного тілесного ушкодження при падінні з висоти власного росту з послідуючим контактом з предметом, маючого колюче-ріжучі властивості. Найбільш вірогідніше розташування потерпілого і нападаючого в момент заподіяння тілесних ушкоджень обличчя до обличчя, (а.с. 51-52).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 пояснив, що дані, по яким можна було б судити про характер удару, відсутні.

З висновку судово-психіатрічної експертизи (а.с. 123-125) вбачається, що ОСОБА_2 в момент скоєння правопорушення психічним захворюванням не страждав, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ч.І ст. 19 КК України. У відношенні інкримінуємого правопорушення ОСОБА_2 слід вважати осудним. В даний час він психічним захворюванням не страждає. Застосування заходів медичного характеру не потребує. З урахуванням середнього рівня інтелекту, достатнього рівня уваги, пам'яті та логічного типу мислення, виявленому гіпертимному типу розвитку особистості, середньому рівню тривожності та рівня агресивності, низького рівня загальної ворожності, ОСОБА_2 міг усвідомлювати реальний зміст власних дій і в повній мірі свідомо керувати ними, передбачати їх наслідки і давати по них відповідні покази. Виявлений середній рівень фізичної та вербальної агресивності, моральної нормативності та адаптивних здібностей зумовили характер скоєного правопорушення. ОСОБА_2 під час дослідження не виявляв відхилення в психічному розвитку, які не є проявом психічного захворювання. ОСОБА_2 під час скоєння правопорушення в стані фізіологічного афекту не знаходився. Під час дослідження у ОСОБА_2 не виявлено емоційних станів (сильний страх, пригніченість, відчай), виявлено елементи розгубленості та емоційного стресу під час опису перебігу ситуації, що зумовило його поведінку під час скоєння правопорушення. Під час проведення відтворення обстановки та обставин події (а.с.126-135) підсудний розказав і показав, що, хвилюючись за життя своєї матері, схватив ніж, який лежав на тумбочці в кухні. В цей час ОСОБА_3 на нього напав і сам напоровся на ніж. На підставі цього протоколу судово-медичний експерт прийшов до висновку, що тілесне ушкодження у потерпілого ОСОБА_3 могло утворитися при обставинах, на які вказує підсудний при проведені відтворення обстановки та обставин події від 23 квітня 2009 року.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи ( а.с. 177-181) видно, що у зв'язку з відсутністю судово-кримінаслістичного дослідження одягу, в якому був одягнений ОСОБА_3 в момент спричинення тілесних ушкоджень та неможливістю в подальшому проведення судово-криміналистичного дослідження вказаного одягу, у зв'язку з відсутністю детального опису характеру рани та ранового каналу (його стінок) в наданій медичній документації, вирішити питання чи могли утворитись у ОСОБА_3 тілесні ушкодження, з урахуванням пояснень підсудного ОСОБА_4 на досудовому слідстві та тих, які давав підсудний на судовому слідстві, неможливо. Враховуючи морфологічні особливості рубця в лівій пахвинній ділянці з чіткими рівними краями, гострим нижнім кінцем, розташованим на 8 годинах умовного циферблату годинника та дещо закруглений верхній кінець, розташований на 2 годинах умовного циферблату годинника, наявність рани та ранового каналу (згідно медичної карти стаціонарного хворого) можливо говорити, що ушкодження, які мались у ОСОБА_3 утворились від дії предмету, що має колюче-ріжучі властивості.

Таким чином, аналізуючи і оцінюючи у сукупності всі докази по справі, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_4 винен в скоєнні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України.

Суд не приймає до уваги покази підсудного, в тій частині, що ОСОБА_3 сам напоровся на ніж в той час, коли підсудний прибирав на кухні, оскільки вони нелогічні, непослідовні та суперечать дослідженим доказам. Так, ОСОБА_2 на протязі досудового слідства та судових засідань неодноразово міняв свої покази, пояснював, що він то захищався ножем сам від ОСОБА_3, то захищав життя своєї матері, то наніс удар з необережності. Сам ОСОБА_4 не може чітко пояснити причину, чому він, в той час, коли в квартирі відбувається сварка з приводу поведінки ОСОБА_3, прибирав в кухні, піднімаючи кухонні прилади, які впали зі столу. На досудовому слідстві ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_5 про ці обставини не пояснювали. Напроти, покази, дані підсудним, потерпілим та свідком на досудовому слідстві послідовні, співвідносяться між собою, є логічними. Доводи ОСОБА_4 про те, що слідчий сказала йому давати неправдиві покази, оскльки потерпілий помер, ОСОБА_5 про те, що вона не читала протокол свого допиту та доводи потерпілого про те, що слідчий запевнила його, що необхідно казати саме так, перевірялись судом шляхом допиту слідчого Руденко О.Д. та прокурором в порядку ст. 97 КПК України. Наведені факти не підтвердились, про що прокурором винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. Тому суд вважає, що покази підсудного, потерпілого і свідка ОСОБА_5 на досудовому слідстві є правильними, так як вони відповідають фактичним обставинам, встановлених судом та підтверджуються матеріалами кримінальної справи. У суду є підстави вважати, що змінюючи свої покази в суді, потерпілий ОСОБА_3, який являється другом підсудного, свідок ОСОБА_5, яка є матір'ю підсудного бажають пом'якшити покарання ОСОБА_4

Суд також не приймає до уваги доводи захисту та підсудного про те, що досудовим слідством не встановлений мотив скоєння злочину, оскільки з пред'явленого обвинувачення, з обставин, встановлених судом вбачається, що ОСОБА_4 мав внутрішнє спонукання, яке виникло в результаті непристойних дій ОСОБА_3, послідуючого негодування та обурення цими діями та яке викликало у підсудного намір вчинити злочин.

Оцінюючи висновки судово-медичних експертиз, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи, суд вважає, що висновок комісійної судово-медичної експертизи є більш об'єктивним і відповідає обставинам, які встановлені в судовому засіданні. Призначаючи підсудному ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним умисного злочину, який закон відносить до тяжких злочинів.

Суд враховує особу підсудного, який раніше судимий, скоїв злочин в період іспитового строку, позитивно характеризується, не працює.

До обставин, які пом'якшують покарання підсудного, суд відносить добровільне відшкодування завданого збитку.

До обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням тяжкості скоєного підсудним, його особи, наявності пом'якшуючих і обтяжуючих його вину обставин, суд вважає що виправлення підсудного можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, не знаходячи підстав для застосування до нього вимог ст.ст.69, 75 КК України.

На підставі ст.71 КК України суд вважає необхідним частково приєднати до покарання, призначеного за цим вироком невідбуту частину покарання за вироком Знам'янського місьрайонного суду від 2 квітня 2008 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.323-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Знам'янського міськрайсуду Кіровоградської області від 2 квітня 2008 року і остаточно призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 Олександровича- взяття під варту- залишити до вступу вироку в законну силу без змін. Строк відбування покарання рахувати з 3 грудня 2008 року.

Цивільний позов Знам'янського міжрайонного прокурора в інтересах Знам'янської ЦРЛ задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь Знам'янської ЦРЛ Кіровоградської області 496 грн. 80 коп,- витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3

Речові докази по справі – ніж, який зберігається в камері речових доказів Знам'янського МВ УМВС України в Кіровоградській області - знищити.

Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя Знам'янського

міськрайонного суду ОСОБА_10