КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"23" лютого 2016 р. Справа №14-01/1494

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Андрієнка В.В.

Шевченка Е.О.

за участі представників згідно з протоколом засідання

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

"Черкасизалізобетонстрой "

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013

у справі №14-01/1494 (суддя: Хабазня Ю.А.)

за заявою ініціюючого кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю

"Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного

комплексу "А/РТЕК"

до боржника - відкритого акціонерного товариства

"Черкасиобленерго"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у справі №14-01/1494 конкурсним кредитором боржника у т.ч. визнано державне підприємство (далі - ДП) "Енергоринок" на суму 114181825,99 грн, з яких підлягають задоволенню 1818 грн у першу чергу, 114179007,99 грн у четверту чергу; 1000 грн у шосту чергу. У решті вимог ДП "Енергоринок" відмовлено. Припинено розгляд вимог про визнання конкурсним кредитором закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) "Черкасизалізобетон" повністю, на суму 406663 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Черкасизалізобетонстрой" (правонаступник ЗАТ "Черкасизалізобетон") звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у справі №14-01/1494 в частині визнання вимог ЗАТ "Черкасизалізобетон" припиненими та в частині визнання ДП "Енергоринок" конкурсним кредитором на суму 114179007,99 грн.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 передано апеляційну скаргу ТОВ "Черкасизалізобетон" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у справі №14-01/1494 для розгляду головуючому судді (судді-доповідачу) Верховцю А.А. Розпорядженням від 14.12.2015 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий, Остапенко О.М., Андрієнко В.В. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 апеляційну скаргу ТОВ "Черкасизалізобетон" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.12.2015.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 у зв`язку з перебування судді Верховця А.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: Шипко В.В. - головуючий, судді Остапенко О.М., Доманська М.Л. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 розгляд справи призначено на 12.01.2016. Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 у зв`язку з перебування судді Остапенка О.М. у відпустці, сформовано для розгляду скарги колегію суддів у складі: Шипко В.В. - головуючий, Верховець А.А., Доманська М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 розгляд справи призначено на 12.01.2016, ухвалою від 12.01.2016 задоволено заяву судді Київського апеляційного господарського суду Доманської М.Л. про самовідвід у справі №14-01/1494. Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016, враховуючи задоволення заяви про самовідвід судді Доманської М.Л., сформовано для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Черкасизалізобетон" у справі №14-01/1494 колегію суддів у складі: Шипко В.В. - головуючий, Верховець А.А., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 розгляд справи призначено на 26.01.2016. Відповідно до результатів повторного автоматизованого розподілу апеляційну скаргу було передано на розгляд колегії суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий, судді: Шипко В.В., Остапенко О.М. Розпорядженням заступника голови суду від 28.01.2016, враховуючи перебування судді Шипка В.В. на лікарняному, недопустимість повторної участі суддів Остапенка О.М., Доманської М.Л., Пантелієнка В.О, Разіної Т.І., Сотнікова С.В., Гарник Л.Л., для розгляду скарги сформовано колегію суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий, судді Андрієнко В.В., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 апеляційну скаргу ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у справі №14-01/1494 було прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів, розгляд справи призначено на 09.02.2016, викликано в судове засідання повноважних представників учасників провадження у справі, запропоновано завчасно надати відзив на апеляційну скаргу. Ухвалою суду від 09.02.2016 задоволено клопотання ДП "Енергоринок" та продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд скарги відкладено на 16.02.2016.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи наявні докази, колегія суддів відзначає, згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у т.ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 4, 4-1 ГПК України господарський суд вирішує спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Частиною 1 ст. 2 Закону передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону про банкрутство (в редакції з 19.01.2013) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення, що регулюють продаж майна застосовуються під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом; положення, що регулюють ліквідаційну процедуру - провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури".

Частиною 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу. Пунктом 1 ч. 1 ст. 106 Кодексу встановлено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство у випадках, передбачених Законом про банкрутство.

Статтею 8 Закону про банкрутство (в редакції з 19.01.2013) встановлено, що ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених ГПК України та цим Законом.

Частиною 4 ст. 14 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013) було передбачено, що заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку. Частиною 2 ст. 25 Закону про банкрутство (в редакції з 19.01.2013) встановлено, що внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

Згідно з ст. 99 ч. 5-6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство. В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів, провадження у справі №14-01/1494 було порушено ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.05.2004, ухвалою суду від 13.09.2004 визнано грошові вимоги ТОВ „Агенство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК" в сумі 37496559,08 грн, ТОВ „Транснова" в сумі 17844920 грн, малого приватного підприємства (далі - МПП) „Рапід" в сумі 150466 грн з віднесенням їх до четвертої черги задоволення. Станом на 07.02.2013 провадження у справі перебувало в стадії розпорядження майном, в який у зв'язку зі змістом процесуальних дій учасників провадження у справі перебуває і до теперішнього часу.

За результатами попереднього засідання судом першої інстанції було винесено ухвалу від 07.02.2013, якою визнано ДП „Енергоринок" конкурсним кредитором на суму 114181825,99 грн (1818 грн у першу чергу, 114179007,99 грн у четверту чергу; 1000 грн у шосту чергу), припинено згідно з п. 6 ст. 80 ГПК України розгляд вимог про визнання конкурсним кредитором ЗАТ „Черкасизалізобетон" повністю, на суму 406663 грн, в ході цього ж засідання з'ясовано, що із застосуванням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом, повністю погашені вимоги МПП „Рапід" на суму 150466 грн, у зв'язку з чим останнє відмовилося від вимог.

22.09.2014 розпорядник майна боржника звернувся до суду з заявою про затвердження уточненого реєстру вимог кредиторів, згідно з доданим до заяви реєстру до його складу внесено вимоги ТОВ „Агенство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК" в сумі 37496559,08 грн та ДП „Енергоринок" в сумі 114181825,99 грн. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.09.2014 у справі №14-01/1494 визнано конкурсними кредиторами боржника ТОВ „Агенство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК", ДП „Енергоринок"; включено до реєстру вимоги кредиторів: ДП „Енергоринок" - 1818 грн першої черги задоволення, 114179007,99 грн четвертої черги, 1000 грн - шостої черги; ТОВ „Агенство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК" - 35951047,00 грн четвертої черги, 1545512,08 грн - шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи заяву про затвердження уточненого реєстру вимог кредиторів, судом встановлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 вимоги ПАТ "Черкасиобленерго" задоволено та зобов'язано Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рильської Л.С. від 11.09.1998 за №5619 про стягнення з ДАЕК "Черкасиобленерго", правонаступником якого є ПАТ "Черкасиобленерго", на користь ТОВ "Транснова" штрафу в сумі 17844920,65 грн. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.12.2013 постанова Черкаського окружного адміністративного суду залишена без змін. Означеними судовими актами встановлено, що станом на 06.12.1999 наявну заборгованість ПАТ "Черкасиобленерго" у вигляді штрафних санкцій у сумі 17844920,65 грн. погашено.

Не погоджуючись, ТОВ «Транснова», «Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичнго розвитку «А/РТЕК» звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.09.2014 у справі №14-01/1494. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.09.2014 у справі №14-01/1494 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.09.2014 у справі №14-01/1494 скасовано, відмовлено у задоволенні заяви розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Литвина В.В. про затвердження уточненого реєстру вимог кредиторів.

Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанції, судом касаційної інстанції зазначено, що відповідно до ст. 14, 15 Закону про банкрутство на стадії розпорядження майном боржника формується реєстр вимог кредиторів, куди включаються вимоги конкурсних, заставних, кредиторів по заробітній платі та прирівняних до неї виплатах. В подальшому, грошові вимоги, по яких затверджено реєстр вимог кредиторів, не переглядаються. Закон про банкрутство не надає права суду першої інстанції самостійно переглядати вимоги кредиторів і виключати вимоги окремих кредиторів з реєстру.

Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва, як передбачено ст. 25 Закону про банкрутство. Тому, затверджуючи уточнений реєстр вимог кредиторів, шляхом повторного розгляду вимог кредиторів: ТОВ „Агенство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу „А/РТЕК", Державного підприємства „Енергоринок", включення їх до реєстру вимог кредиторів та виключення з реєстру вимог ТОВ „Транснова", суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, встановлених Законом про банкрутство.

ПАТ "Черкасиобленерго" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського Черкаської області від 07.02.2013 у справі №14-01/1494 (якою затверджено реєстр вимог кредиторів у справі) в частині визнання конкурсних вимог ДП "Енергоринок" на суму 114181825,99 грн (1818 грн першої черги задоволення вимог, 114179007,99 грн четвертої черги; 1000 грн шостої черги), порушивши клопотання про відновлення пропущених строків апеляційного оскарження. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2015, клопотання про відновлення пропущених строків було відхилено, апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто скаржнику без розгляду по суті.

В подальшому з апеляційною скаргою на вказану вище ухвалу звернулось ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" - ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 вказану скаргу прийнято до провадження, скарга і є предметом цього розгляду - переглядається ухвала попереднього засідання Господарського Черкаської області від 07.02.2013 у справі №14-01/1494, якою визнано ДП „Енергоринок" конкурсним кредитором на суму 114181825,99 грн (1818 грн першої черги задоволення вимог, 114179007,99 грн четвертої черги; 1000 грн шостої черги), припинено згідно з п. 6 ст. 80 ГПК України розгляд вимог про визнання конкурсним кредитором ЗАТ „Черкасизалізобетон" повністю, на суму 406663 грн. При цьому ухвала оскаржена в частині визнання вимог ЗАТ "Черкасизалізобетон" (правонаступником якого є ТОВ "Черкасизалізобетонстрой") припиненими на суму 406663 грн та визнання ДП "Енергоринок" конкурсним кредитором на суму 114179007,99 грн (1818 грн першої черги задоволення вимог, 114179007,99 грн четвертої черги; 1000 грн шостої черги), в решті, у т.ч. в частині встановлення обставин застосуванням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом, повного погашення вимог МПП „Рапід" на суму 150466 грн ухвала Господарського Черкаської області від 07.02.2013 у справі №14-01/1494 не оскаржена.

Як вбачається з мотивувальної частини оскарженої ухвали, суд першої інстанції, приймаючи рішення про визнання кредиторських вимог ДП "Енергоринок" до ПАТ "Черкасиобленерго" у загальній сумі 114181825,99 грн, які підлягають погашенню у такій черговості: 1818 грн. у першу чергу, 114179007,99 грн у четверту чергу; 1000 грн у шосту чергу, враховував, що первісні вимоги ДП "Енергоринок" заявлено у сумі 283172939,92 грн (а.с. 1 т. 2) і в подальшому заявником подано заяву від 11.02.2011 №07/71-1235 (а.с.22 т.8), якою розмір заявлених вимог зменшено до суми 127954838,19 грн, з яких: 1) 100670443,12 грн - залишок боргу стягненого за рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/123; 2) 17965299,54 грн - борг за договором постачання електричної енергії від 23.05.2002 №1071/01, який утворився за період з вересня 2002 по січень 2004 року; 3) 9319095,53 грн - борг за договором реструктуризації від 31.12.2002 №21/268, який виник протягом 1999 року на підставі договору від 17.08.1999 №60/01-ЕР.

Зокрема, 100670443,12 грн - залишок боргу, стягненого за рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/123, яким було стягнено 92013581,12 грн боргу, 10498941,48 грн інфляційної складової боргу, 9637602,81 грн 3 % річних, 1000 грн пені, 1700 грн відшкодування сплаченого державного мита, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заявник вказував, що частина суми основного боргу була погашена, у зв'язку з чим заявляв вимогу про визнання основного боргу в сумі 80531080,83 грн. Враховуючи, що заявлена сума основного боргу менша від визнаної у рішенні суду, що право визначення підстав і предмету вимог належить заявнику і що заявлений розмір вимог боржником та розпорядником майна не оспорювався, обставини зарахування коштів, які заявник вважав сплаченими, суд дійшов висновку, що решта сум (10498941,48 грн інфляційної складової боргу, 9637602,81 грн 3 % річних, 1000 грн пені, 1700 грн відшкодування сплаченого державного мита, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) не погашалась, а тому підлягає визнанню.

8696410,82 грн - сума основного боргу за договором від 23.05.2002 №1071/01, підтверджена актами-приймання передачі електроенергії за листопад і грудень 2002 року та за січень 2003 року, "судом не досліджувалась", враховуючи, що заявлена сума основного боргу менша від вказаної у актах приймання-передачі, що право визначення підстав і предмету вимог належить заявнику і що заявлений розмір основного боргу боржником та розпорядником майна не оспорюється, обставини зарахування коштів, які заявник вважає сплаченими; 3664781,18 грн інфляційної складової боргу та 1150190,87 грн 3% річних за період з 15.10.2002 по 13.05.2004 за договором від 23.05.2002 №1071/01, підтверджених актами-приймання передачі електроенергії за період з вересня 2002 року по січень 2004 року на суми більші від зазначених в актах звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2004 та на 01.04.2004 (і відповідно - в розрахунку вимог) та наданими суду розрахунками цих вимог.

При цьому суд відхилив посилання боржника на Закон України від 08.10.1999 №1136-ХІV (про внесення змін до ст. 214 Цивільного кодексу (далі - ЦК) Української РСР), оскільки суду не надано належних доказів існування суми 30057700 грн боргу населення і підприємств житлово-комунального господарства та щодо частки цього боргу у загальній сумі боргу боржника перед ДП "Енергоринок", оскільки суду не надані розрахунки, обґрунтування, не наведено доводів щодо наявності і змісту зв'язку цих документів з боргом перед заявником, доказів невірності проведення розрахунку інфляційної складової боргу і 3% річних. Суд відхилив і доводи щодо невірного застосування ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки нарахування інфляційної складової боргу і 3% річних передбачалося ст. 214 ЦК Української РСР і передбачається ст. 625 ЦК України, порушення умов договору допущено як до введення в дію ЦК України так і після цього.

Припиняючи по п. 6 ст. 80 ГПК України розгляд вимог про визнання конкурсним кредитором ЗАТ "Черкасизалізобетон" повністю, на суму 406663 грн суд першої інстанції виходив з того, що ЗАТ "Черкасизалізобетон" ліквідовано як юридичну особу у зв'язку із затвердженням звіту та ліквідаційного балансу ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.09.2006 у справі №14/2671, останнє виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується витягом з цього реєстру станом на 30.01.2013, у якому міститься запис "Стан юридичної особи: припинено", з огляду на що суд і дійшов висновку, що розгляд заяви (від 22.07.2004) з вимогами до боржника на суму 406663 грн слід припинити відповідно до ст. 4-1, п. 6 ч.1 ст. 80 ГПК України (у зв'язку з припиненням діяльності суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, і спірні правовідносини не допускають правонаступництва).

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваної ухвали, скаржником зазначено про порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішення, наголошено на тому, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом не здійснено процесуальну заміну ЗАТ "Черкасизалізобетон", вимоги якого були визнані, на ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" відповідно до договору про відступлення права вимоги (від 17.05.2006, тобто до ліквідації ЗАТ "Черкасизалізобетон" як юридичної особи), що в подальшому призвело до неможливості участі в розгляді справи і порушення охоронюваних законом прав та інтересів ТОВ "Черкасизалізобетонстрой". В частині визнання ДП "Енергоринок" конкурсним кредитором боржника на суму 114179007,99 грн зазначало, що підприємством грошові вимоги в сумі 283172939,32 грн, заявлені у місячний строк після порушення провадження у справі не були включені судом до реєстру кредиторів, затвердженого ухвалою суду від 13.09.2004, що ДП "Енергоринок" фактично було подано нову заяву про визнання вимог (від 11.02.2011), якою розмір вимог змінено на 127954838,19 грн, у зв'язку з чим розгляд і задоволення вказаної заяви є таким, що здійснений з порушенням вимог Закону України про банкрутство, наводились й інші доводи і міркування в підтвердження викладених обставин.

ДП "Енергоринок" були подані заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що розгляд первино поданої заяви ДП "Енергоринок" про визнання кредиторських вимог в сумі 283172939,32 грн ухвалою суду від 13.09.2004 було зупинено і в подальшому через неодноразове оскарження і у т.ч. скасування судових рішень у справі процедура проведення попереднього засідання продовжувалась (2006-2012), що і кредиторські вимоги були розглянуті тоді, коли припинили існувати законодавчі заборони, заявою про визнання вимог (від 11.02.2011) фактично уточнено розмір вимог і підстави, з яких їх заявлено, що і розмір кредиторської заборгованості фактично зменшено до 127954838,19 грн. Зазначено про те, що скаржник зловживає процесуальними правами, оскаржуючи законне і обґрунтоване рішення, що своїми діями, за попередньою змовою з третіми особами, у т.ч. й іншими кредиторами боржника вчиняє заходи, спрямовані на протиправне заволодіння державним майном, наведені доводи і міркування в підтвердження викладених обставин, копії листів, направлених в адресу державних органів з відповідними повідомленнями тощо. Зазначено про те, що ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" не є стороною у справі, у зв'язку з чим позбавлено права апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, наслідком чого є неможливість розгляду прийнятої до провадження скарги і наявність правових підстав припинення апеляційного провадження у справі.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від учасників провадження у справі надходили додаткові документи, письмові пояснення, зокрема, 22.12.2015 від ТОВ "Черкасизалізобетонстрой", ТОВ "Агенство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК", ПАТ "Черкасиобленерго", ТОВ "Транснова", МПП "Рапід", 06.01.2016 від ДП "Енергоринок", 26.01.2016 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики (НКРЕ), 01.02.2016 від прокуратури Черкаської області, 15.02.2016 від ДП "Енергоринок", 16.02.2016 від ПАТ "Черкасиобленерго", 22.02.2016 і 23.02.2016 від ДП "Енергоринок", в яких викладені правові позиції по суті спору, до яких у т.ч. долучені додаткові матеріали і докази. Обґрунтованість апеляційної скарги ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" заперечувалась у т.ч. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики (НКРЕ), прокуратурою Черкаської області з мотивів, наведених в запереченнях на апеляційну скаргу, поданих ДП "Енергоринок", доводів і міркувань, наведених в числених поясненнях по суті справи.

В засіданнях суду апеляційної інстанції за клопотанням ДП "Енергоринок", задоволеним судом, у т.ч. здійснювалась технічна фіксація за допомогою звукозаписувального пристрою, оголошувались перерви, в доповненнях письмових пояснень, заперечень наводились додаткові доводи і міркування представниками сторін, здійснювався обмін репліками, задавались уточнюючі запитання представниками, судом тощо, у т.ч. перед початком судового засідання 23.02.2016 - 22.02.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ДП "Енергоринок" надійшла заява (без додатків, а.с. 22-27 т. 19) про відвід всієї колегії суддів від розгляду апеляційної скарги, мотивована доводами щодо упередженості і необ'єктивності, порушенням принципів диспозитивності, змагальності, процесуальної рівноправності сторін тощо, зокрема, у зв'язку тим, що судом були прийняті додаткові докази у справі і у т.ч. витребувано в ДП "Енергоринок", ПАТ "Черкасиобленерго" акт звірки взаєморозрахунків за договором постачання електричної енергії, на якому ґрунтуються заявлені вимоги.

22.02.2016 ДП "Енергоринок" через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду були подані додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що в ході судового засідання 16.02.2016 представником ПАТ "Черкасиобленерго" були надані пояснення, в яких вказано, що кредиторські вимоги ДП "Енергоринок" в розмірі 114181825,99 грн на момент прийняття оскарженої ухвали були повністю погашеними за рахунок подальших переплат, а отже безпідставно включені до реєстру визнаних вимог кредиторів, у зв'язку з чим висловлено припущення про наявність спору між ПАТ "Черкасиобленерго" і ДП "Енергоринок" щодо розміру заявлених вимог, з чим пов'язана доцільність призначення у справі судово-економічної експертизи з поставленням на її вирішення питання документальної обґрунтованості і підтвердження документами первинного бухгалтерського обліку такої заборгованості, що і питання необхідності призначення експертизи було відкладено до засідання 23.02.2016, витребувано в ДП "Енергоринок" і ПАТ "Черкасиобленерго" акт звірки взаєморозрахунків за договором постачання електричної енергії, на якому ґрунтуються заявлені вимоги.

Зазначено про те, що встановлення розміру кредиторських вимог ДП "Енергоринок" до ПАТ "Черкасиобленерго" не входить до предмету доказування при розгляді апеляційної скарги ТОВ "Черкасизалізобетонстрой", який не є стороною провадження, при цьому підприємство направило акти звірки розрахунків в адресу товариства, що і наслідком не підписання вказаних актів ПАТ "Черкасиобленерго" є висновок про зловживання товариством правами, що і оскаржена в апеляційному порядку ухвала Господарського Черкаської області від 07.02.2013 у справі №14-01/1494 була прийнята на підставі наявних і достатніх доказів: копій актів купівлі-продажу електричної енергії, підписаних сторонами актів звірки взаєморозрахунків, довідок про стан заборгованості, відповідних договорів, розрахунку штрафних санкції, письмових пояснень боржника тощо, при цьому правова позиція ПАТ "Черкасиобленерго" є суперечливою з огляду наявних в матеріалах справи листів боржника, що і в поясненнях в засіданні суду представник останнього безпідставно зазначив, що в розумінні вимог Закону України про банкрутство заявлені грошові вимоги ДП "Енергоринок" є не конкурсними, а поточними, що і "еволюція думки боржника довела його до того, що він почав вважати, що нічого не винен".

ДП "Енергоринок" були надані копії актів звірки взаєморозрахунків в кількості 120 шт., підписаних і скріплених печаткою ПАТ "Черкасиобленерго" за період з 01.03.2004 по 01.01.2016 "без розбіжностей", зазначивши, що в наведених актах відображені суми боргу за придбану (поставлену) електричну енергію, у т.ч. за періоди, сума боргу за які визнана оскарженою ухвалою Господарського Черкаської області від 07.02.2013 у справі №14-01/1494, що і з листом №3737/09 від 03.06.2015 ПАТ "Черкасиобленерго" звернулось до ДП "Енергоринок" з проханням розглянути можливість погашення наведеної вище заборгованості із застосуванням механізмів, передбачених Законом України «Про заходи спрямовані на забезпечення надійного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (далі - Закон №2711-ІV), що визнані грошові вимоги існували на момент прийняття судом ухвали і затвердження реєстру вимог. Зазначено про те, що суд першої інстанції дослідив механізм формування грошових вимог без експертів, оскільки це віднесено до правових питань, які належать до виключної компетенції суду, що і правових підстав повторного дослідження розміру грошових вимог підприємства немає та це не входить до предмету доказування у даній справі.

Серед іншого, ДП "Енергоринок" були надано копію вказаного вище листа №3737/09 від 03.06.2015 змістом якого повідомлено, що ПАТ "Черкасиобленерго" ініціює проведення розрахунків в порядку та на умовах передбачених положеннями ст. 7 Закону №2711-ІV та регламентованим Кабінетом Міністрів України від 22.02.2006 №192 шляхом укладення договорів про організацію проведення розрахунків на суму 54996163,56 грн, які забезпечать виконання вимог ДП "Енергоринок", заявлених у справі про банкрутство та забезпечать погашення заборгованості перед іншими учасниками провадження у справі, що і заборгованість ПАТ "Черкасиобленерго" перед ДП "Енергоринок", яка відповідно Закону №2711-ІV підлягає погашенню становить 89227491,65 грн - основного боргу, 21224181,33 грн - штрафні санкції, що підтверджується актом про наявність та розмір заборгованості, що виникли на розрахункову дату (01.01.2013) та не погашена станом на 01.02.2015.

23.02.2016 ДП "Енергоринок" через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду у т.ч. було надано копії листів ПАТ "Черкасиобленерго" №4762/04-02 від 14.08.2013, №2885/04-02 від 13.05.2014, №4079/04-02 від 10.07.2014, №5268/04-02 від 09.09.2014, за змістом яких зазначалось про часткове погашення боргу ПАТ "Черкасиобленерго" перед ДП "Енергоринок", наводились різні суми реальної заборгованості боржника перед кредитором станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, зазначалось про те, що за рахунок поточної переплати за І півріччя 2013 року заборгованість за 2012 рік зменшилась на 28200000 грн, за липень 2013 року вартість спожитої (придбаної) електроенергії склала 64600000 грн, тоді як оплачено 78300000 грн (переплата 13700000 грн), у квітні 2014 - 83019972,35 грн, тоді як оплачено 91506403,15 грн, у червні 2014 - 85399079,58 грн, тоді як оплачено 88434065,1 грн, серпні 2014 - 90425467,8 грн, тоді як оплачено 94671494,65 грн.

При цьому наголошено на тому, що згідно з додатковою угодою №5285/04 від 30.01.2009 до договору №4071/02 від 15.06.2007 «Сума, яка була сплачена понад повну поточну оплату вартості електроенергії за розрахунковий місяць зараховується Сторонами як погашення заборгованості за електроенергію, яка виникли після 01.01.2005». Арбітражним керуючим - розпорядником майна боржника визнано, що обґрунтоване, повне і усебічне вирішення питання розміру реальної заборгованості ПАТ "Черкасиобленерго" перед ДП "Енергоринок" станом на момент визнання таких вимог (07.02.2013) дійсно потребує проведення ґрунтованого спеціалізованого економічного дослідження, з детальною перевіркою документів первинного бухгалтерського обліку, фактично здійснених розрахунків, періодів утворення заборгованості і подальшої оплати, у т.ч. з переплатою (понад повну поточну оплату вартості електроенергії за розрахунковий місяць), із застосуванням механізмів, передбачених Законом №2711-ІV тощо.

23.02.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ПАТ "Черкасиобленерго", ТОВ "Агенство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК", ТОВ "Черкасизалізобетонстрой" надішли клопотання про призначення судової експертизи у справі, зокрема, економічної (судово-бухгалтерської) експертизи з поставленнями на її вирішення питання документального підтвердження заявленого ДП "Енергоринок" розміру заборгованості (кредиторських вимог) ВАТ "Черкасиобленерго" в сумі 114179007,99 грн станом на 07.02.2013. Наводячи мотиви, з яких порушено питання про необхідність проведення експертизи, заявниками, і зокрема, ПАТ "Черкасиобленерго" вказано на те, що акт звірки розрахунків, пропонований ДП "Енергоринок" є необґрунтованим, що заявлена сума заборгованості розрахована, але не за відповідний період, що за розрахунками ПАТ "Черкасиобленерго" заборгованість перед ДП "Енергоринок" виникла після порушення провадження у справі, у зв'язку з чим товариством в адресу підприємства було направлено власний розрахунок

В результаті звірки взаєморозрахунків у сторін виникли суттєві розбіжності у зв'язку з неналежним зарахуванням ДП "Енергоринок" платежів ПАТ "Черкасиобленерго", всупереч договору, що заборгованість (кредиторські вимоги) ВАТ "Черкасиобленерго" в сумі 114179007,99 грн, які були визнані оскарженою ухвалою суду першої інстанції, на теперішній час фактично повністю погашена, зокрема, із застосуванням механізмів, передбачених Законом №2711-ІV та існуюча заборгованість ПАТ "Черкасиобленерго" перед ДП "Енергоринок" є поточною і такою, що виникла вже після 07.02.2013, що і вирішення питання встановлення дійсних обставин взаєморозрахунків між сторонами потребує спеціальних знань і ґрунтовного дослідження, оскільки у т.ч. загальна кількість фактів (обсягів, періодів тощо) оплат поставленої електричної енергії, які підлягають дослідженню й оцінці, складає значний проміжок часу: з 2004 по 2013 рік, що і обсяги таких операції є значними і складними, без дослідження яких неможливо встановити дійсні обставини.

В засіданнях суду апеляційної інстанції представниками всіх учасників провадження у справі без виключення у т.ч. й визнано, що встановити дійсні обсяги оплат, проведених із застосуванням механізмів, передбачених Законом №2711-ІV, з наявних матеріалів справи не вбачається можливим, оскільки списання (перерахування) коштів в рахунок погашення боргу фактично здійснюється в односторонньому порядку, чим у т.ч. ускладнено механізм визначення періоду утворення боргу, який був погашений в такий спосіб, представником заявника у т.ч. й наголошувалось, що боржником здійснювалась оплата окремих з поставлених обсягів електричної енергії, здійснювалась переплата за окремі з попередніх періодів, коли відповідно здійснювалась оплата таких послуг. Арбітражним керуючим - розпорядником майна боржника в засіданні суду апеляційної інстанції визнано, що обґрунтоване вирішення питання розміру реальної заборгованості ПАТ "Черкасиобленерго" перед ДП "Енергоринок" станом на момент визнання таких вимог (07.02.2013) дійсно потребує проведення ґрунтованого спеціалізованого економічного дослідження, з перевіркою всіх документів первинного бухгалтерського обліку.

Представники окремих з учасників провадження заперечували проти задоволення заявленого клопотання, наголошуючи на тому, що оскаржена ухвала, яка є предметом розгляду (перегляду) суду апеляційної інстанції була прийнята 07.02.2013, що і провадження у справі про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго" вже триває з 2004 року, а направлення матеріалів справи до експертної установи призведе до неможливості розгляду і зупинення провадження у т.ч. в суді першої інстанції, призведе до неможливості розгляду заявлених в суді першої інстанції клопотань інших учасників провадження у справі. В судовому засіданні присутнім прокурором у т.ч. вказано на неможливість поставлення на вирішення експертів правових питань, окремі з яких пропоновані заявниками, а саме питання (п. 1) правомірності зарахування сум грошових коштів надмірно сплачених ПАТ "Черкасиобленерго" за куповану на оптовому ринку електричну енергію протягом 1999 року та у період з вересня 2002 по січень 2004 року та заборгованість, стягнуту за рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/123, у бухгалтерських обліках ДП "Енергоринок" та ПАТ "Черкасиобленерго".

Вирішуючи питання необхідності призначення відповідної експертизи, досліджуючи наявні в матеріалах докази, виходячи з предмету доказування, враховуючи і заперечення окремих з учасників проти призначення і проведення експертизи, мотивованих тим, що це призведе до необґрунтованого затягування (розумного строку) розгляду справи, у т.ч. оскільки окремі з питань, які пропонуються бути поставленим на її вирішення фактично стосуються здійснення технічного розрахунку кредиторських вимог, співставлення даних наявних в матеріалах справи актів купівлі-продажу, звірки розрахунків за поставлену електричну енергію між ДП "Енергоринок" і ПАТ "Черкасиобленерго", інших документів первинного бухгалтерського обліку та визначення правильного розміру заборгованості, суд апеляційної інстанції враховує, що окремі з обставин про які вказано раніше зумовили формування висновків про наявність підстав скасування ухвал про призначення судових експертиз і зупинення провадження у справах, зокрема, з мотивів відсутності потреби у спеціальних знаннях для вирішення поставлених перед експертам питань (постанови Вищого господарського суду України від 22.09.2015 у справі №909/660/14; від 05.11.2015 у справі №910/13288/15; від 20.10.2015 у справі № 6/906/59/13-г), при вирішенні питання судом враховано й практику рішень Європейського суду з прав людини (заява №61679/00 від 01.06.2006 і т.ін.).

Разом з тим, досліджуючи правову природу правочинів, за якими ґрунтуються вимоги ДП "Енергоринок" до ПАТ "Черкасиобленерго", а також фактично проведених розрахунків між ними, які не заперечуються сторонами, у т.ч. із застосуванням механізмів, передбачених Законом №2711-ІV, наявні в матеріалах справи докази, у т.ч. акти звірки взаєморозрахунків, останні з яких не підписані сторонами, обґрунтованість доводів що і відображені в них суми є суперечливими, як і заперечення щодо періодів, в які утворилась заборгованість і частина якої була погашена, у т.ч. за рахунок наступних платежів, слід відзначити небезпідставність окремих з наведених вище доводів представників окремих з сторін щодо списання (перерахування) коштів в рахунок погашення боргу в порядку Закону №2711-ІV, що боржником здійснювалась оплата окремих з поставлених обсягів електричної енергії з переплатою, яка підлягала зарахуванню в рахунок оплати боргу, що утворився за окремі з попередніх періодів, коли відповідно мала б здійснюватись оплата таких послуг, що відповіді на питання в рахунок чого було зараховано суми переплат, про які йдеться за змістом наданих ДП "Енергоринок" листів (від 14.08.2013 - 09.09.2014) суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно ст. 33, 34 цього ж кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно з ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом. За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Відповідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Пунктами 2-3, 6, 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" наголошено на тому, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. На підставі п. 5 ст. 65 та п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду. Господарському суду слід мати на увазі, що чинне законодавство не надає йому права відмовити у призначенні судової експертизи, про яку клопочуться учасники судового процесу, за тим мотивом, що у складі суду є особи, які мають достатні для з'ясування відповідних питань спеціальні знання. За змістом ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Згідно з ч. 3-4 ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого: витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві або в окремому письмовому клопотанні сторони. Проте остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом. У процесі підготовки справи до розгляду суддя не позбавлений можливості, викликавши представників сторін (п. 3 ст. 65 ГПК України), з'ясувати їх думку щодо питань, які слід поставити перед експертом.

У відповідності з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 для проведення експертизи, основним завданням якої є визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків (боргу), періоду і місця їх утворення, оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, відображення в обліку грошових коштів, операцій з нарахування та виплати (виплат); визначення документальної обґрунтованості та аналізу джерел власних коштів та результатів фінансово-господарської діяльності, установлення документальної обґрунтованості та аналізу загальногосподарських і спеціальних фондів, аналізу реальності розрахунків з дебіторами і кредиторами, цільового витрачання бюджетних коштів тощо, проводиться економічна експертиза.

В змісті заявленого (-их) клопотання (-нь) про призначення судової експертизи у справі наведено орієнтовний перелік питань, запропонований до вирішення судового експерта, серед них такі як:

1 ) чи правомірно (відповідно до положень укладених договорів та норм чинного законодавства) зараховувались суми грошових коштів надмірно сплачених ПАТ "Черкасиобленерго" за куповану на оптовому ринку електричну енергію протягом 1999 року та у період з вересня 2002 по січень 2004 року та заборгованість, стягнуту за рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/123, у бухгалтерських обліках ДП "Енергоринок" та ПАТ "Черкасиобленерго";

2) чи погасили суми здійснених ПАТ "Черкасиобленерго" переплат за куповану електроенергію на користь ДП "Енергоринок" за період з 01.01.1999 по 23.02.2013 суми заборгованості, які виникла протягом 1999 року та у період з вересня 2002 по січень 2004 року та заборгованість в сумі 100670443,12 грн, стягнену за рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/123, яка заявлена в якості конкурсних вимог ДП "Енергоринок" у справі про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго";

3) в якій сумі фактично погашено (з урахуванням переплат та заліків або інших зарахувань, в т.ч. передбачених Законом №2711-ІV, заявлений ДП "Енергоринок" у справі про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго" борг у розмірі 283172939,92 грн.

З урахуванням наявних пропозицій, заперечень, виходячи з принципу розумності строків вирішення спору та попередження необґрунтованого затягування розгляду справи шляхом формулювання питань, ускладнених для вирішення, колегія суддів визначила такий перелік питань самостійно, обмежуючись висновками, достатніми для вирішення питання обґрунтованості заявленого розміру кредиторських вимог і їх віднесення до конкурсних, з метою попередження (уникнення) подальших суперечок з приводи повноти дослідження і аналізу питань, що потребують додаткового вирішення, з урахуванням доводів прокуратури щодо неможливості поставлення на вирішення експертизи питань, формулювання яких в своїй суті порушують питання правової оцінки окремих з обставин справи, вирішивши доповнивши питаннями, які пропоновані заявниками клопотання про призначення судової експертизи у справі, приймаючи до уваги, що і інші питання, пропонованими до вирішення, учасниками провадження у справі сформульовані не були, в частині оплати експертного дослідження і доручення її виконання конкретній установі, поклавшись на розсуд заявників клопотання про призначення експертизи.

За змістом п. 1 ч. 2, ч. 3-4 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення судової експертизи. Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.

Керуючись ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №14-01/1494 судову експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- чи підтверджується документально заявлений у кредиторських вимогах ДП "Енергоринок" розмір заборгованості ВАТ "Черкасиобленерго" (ПАТ "Черкасиобленерго") в сумі 114179007,99 грн станом на 07.02.2013, який розмір підтверджується і в який період виникла така заборгованість ?

- чи зараховувались (відповідно до положень укладених договорів та норм чинного законодавства) суми грошових коштів надмірно сплачених ПАТ "Черкасиобленерго" за куповану на оптовому ринку електричну енергію протягом 1999 року та у період з вересня 2002 по січень 2004 року та заборгованість, стягнуту за рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/123, у бухгалтерських обліках ДП "Енергоринок" та ПАТ "Черкасиобленерго" ?

- чи погасили суми здійснених ПАТ "Черкасиобленерго" переплат за куповану електроенергію на користь ДП "Енергоринок" за період з 01.01.1999 по 23.02.2013 суми заборгованості, які виникла протягом 1999 року та у період з вересня 2002 по січень 2004 року та заборгованість в сумі 100670443,12 грн, стягнену за рішенням господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі №10-14/123, яка заявлена в якості конкурсних вимог ДП "Енергоринок" у справі про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго" ?

- в якій сумі фактично погашено (з урахуванням переплат та заліків або інших зарахувань, в т.ч. передбачених Законом №2711-ІV, заявлений ДП "Енергоринок" у справі про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго" борг у розмірі 283172939,92 грн ?

2. Для проведення експертизи матеріали справи направити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Попередити експерта (особу чи осіб), які проводитимуть судову експертизу у справі, про відповідальність, передбачену ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

3. Організацію забезпечення проведення експертизи (витрати по проведенню експертизи і т.ін.) покласти на ПАТ "Черкасиобленерго".

4. Провадження у справі №14-01/1494 зупинити до надходження висновку та повернення матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду.

5. Попередити сторін у справі про можливість поновлення провадження і до находження висновку експерта по суті поставленого питання у випадку порушення питання про необхідність подання додаткових документів для проведення дослідження, неможливості виконання експертизи з інших підстав.

6. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі та до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.В. Андрієнко

Е.О. Шевченко