Справа № 2-а-12843/08/0470
Категорія статобліку - 2.31
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турлакової Н.В.
при секретарі судового засідання: Мігульові О.О.
за участю сторін :
позивача : ОСОБА_1.
представник відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області
про визнання неправомірними дій та стягнення суми допомоги по догляду за дитиною, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, з позовними вимогами про: - визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню і виплаті сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007, 2008 році; - стягнення з відповідача на її користь недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 9328,72 грн. ; - зобов'язати відповідача призначити відповідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст..43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» - щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 01.12.2008р. до закінчення строку передбаченої законом виплати, у розмірах які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років. Стягнути з відповідача всі понесені судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.
В обґрунтування заявленого адміністративного позову Позивач зазначила, що вона у відповідності до положень норм Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» перебуває на обліку в Управлінням праці та соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської. При цьому, посилаючись на ст. 15 цього Закону, вона вказує на те, що їй Відповідачем щомісячно повинна була надаватися встановлена законом грошова допомога у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте, у 2007 році така допомога їй виплачувалася Відповідачем не в повному обсязі. Розміри прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років передбачені ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007року визнані неконституційними нормативно-правові акти якими керувався відповідач при наданні допомоги по догляду за дитиною.
Відповідач адміністративний позов не визнав та направив заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік було призупинено, відповідно позивачці виплачувались допомога відповідно до ст..56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік». Проведення виплати допомоги у підвищених розмірах відповідно до рішення Конституційного суду від 09.07.2007р. можливе тільки у разі внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та збільшення видатків на виплату державної допомоги. У грудні 2007року до ст..15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни, які неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались відповідно позовні вимоги щодо перерахунку допомоги за 2008 рік необґрунтовані. Просив застосувати термін звернення до суду встановлений ст.ст.99,100 КАС України.
В судовому засіданні позивачка адміністративний позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги, виходячи з положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. по справі № 29/2007, та підстав викладених нею в адміністративному позові. Від позовних вимог за 2008 рік відмовилась, про що подала відповідну письмову заяву, та заявила клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог за 2007рік, посилаючись при цьому на відсутність юридичної освіти та знаходження позивачки у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, враховуючи вік дитини, що обмежило її працездатність на певний час.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини не неявки суд не повідомив, про дату час та місце якого повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, чинне законодавство, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про народження виданого 27.03.2007 року СеріїНОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області,ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, актовий запис № 22, відповідно є особою, на яку поширюється дія ст.13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Згідно довідки наданої відповідачем від 21.11.2008 року № 1900 ОСОБА_1отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в наступних розмірах: за травень 2007р..-54,68 грн., червень 2007р. - 99,72 грн.; за серпень-жовтень - 104,85 грн., листопад 2007р.- 107,73 грн.; за грудень 2007р. - 110,88 грн., січень-листопад 2008р. - 130,00 грн.
Відповідно до Конституції України гарантований державою рівень грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Частиною 1 ст. 1 цього Закону передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Згідно ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" одним з видів державної допомоги сім'ям з дитиною є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.
Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений у ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин від 27.04.2007р.) згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років визначений в ст. 62 Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 р." і становить: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Відповідно до п. 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зупинено з метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У 2007 р. позивач отримує вищезазначену допомогу, починаючи з травня 2007 р. у розмірі, що обчислюється відповідно до ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконсти-туційними), положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
При цьому у ст. 74 зазначеного Закону передбачено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
У п.5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зазначено, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Положення абзацу третього частини 2 ст. 56 та пункту 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, а відповідно втрачають чинність з дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення.
Тобто чинне правове положення передбачає виплату допомоги і якщо дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Ч.1,2 ст.99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншим законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів. Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, відповідно до ч.1 ст.102 КАС України.
Суд приходить до висновку про необхідність поновлення позивачці строку звернення за судовим захистом, оскільки позивачка перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з врахуванням віку дитини, перебувала в стані обмеженої працездатності на певний час, що пов'язане з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Крім того, на думку суду зверненню позивачки до суду поза межами визначеного Законом річного строку також сприяла і бездіяльність самого відповідача по справі, який не роз'яснював позивачці про її права і не вчиняв будь-яких дій, направлених на виплату щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах передбачених ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 ст. 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність, слід мати на увазі, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. А тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов'язків, не можуть бути прийнято до уваги.
Таким чином суд приходить до висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача, та необхідність частково задоволення адміністративного позову.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача недоплаченої щорічної грошової допомоги з травня 2007 року по 08.07.2007 року задоволенню не підлягають, оскільки відповідач в даний період здійснював виплату даної грошової допомоги у розмірах, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинними на час проведення виплат законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання відповідача призначити відповідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст..43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» - щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 01.12.2008р. до закінчення строку передбаченої законом виплати, у розмірах які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років суд вважає, що вони не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", згідн о з якими, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Вказані зміни до Закону не визнані у встановленому законодавством порядку неконституційними, до них не внесено змін, а тому вони є чинними і обов'язковими для виконання. Крім того судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Ч.,3 ст.94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог відповідно стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає державне мито у сумі 47 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 160, 162, 163,1675 КАС України суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та стягнення суми допомоги по догляду за дитиною, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування, призначення і виплати ОСОБА_1 сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею, в розмірі визначеному ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції від 27.04.2007р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача державне мито у сумі 47 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 30 травня 2009 року
Суддя Н.В.Турлакова